Для подавлення та знищення артилерії російських окупантів, українські захисники ведуть контрбатарейну боротьбу на різних ділянках фронту.
Українські артилеристи знищують російську самохідні артилерійські установки та реактивні системи залпового вогню.
Також під удари вогневих засобів Сил оборони потрапляють російські контрбатарейні радари, якими окупанти намагаються виявити українську артилерію.
Контрбатарейна боротьба – це комплекс заходів з протидії артилерії ворога шляхом застосування власних артилерійських систем. Як правило, контрбатарейна боротьба ведеться цілим артилерійським підрозділом (батареєю або дивізіоном) проти групи близько розташованих один до одного установок супротивника. Найчастіше ціль, яку треба уразити, знаходиться у складі батареї і саме через це контрбатарейний вогонь отримав таку назву.
Коли контрбатарейна стрільба ведеться одночасно двома сторонами протистояння, такий бій називають артилерійською дуеллю.
У контрбатарейній боротьбі бере участь ствольна і реактивна артилерія. Для ураження причіпної та самохідної артилерії противника застосовують, як звичайні, так і високоточні боєприпаси. Коригованими снарядами поцілити у ворога можна із першого пострілу.
Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року, росіяни проти України активно застосовують всі види артилерії.
На початку вони здійснювали масовані артилерійські удари із одночасним залученням десятків самохідних гаубиць та причіпної артилерії розташованих поруч одна біля одної, які випускали десятки тисяч снарядів на добу по українських позиціях.
Однак, через свою необачність окупанти поплатилися великими втратами у артилерійських системах і особовому складі через ефективну українську контрбатарейну боротьбу. Після цього, росіяни почали розосереджувати свою артилерію для убезпечення її від українського контрбатарейної вогню.
У перші місяці широкомасштабного вторгнення основною зброєю українських артилеристів були 122 мм та 152 мм самохідні та причіпні артилерійські системи та РСЗВ «Град», «Ураган» і «Смерч». Це дещо обмежувало спроможності українських сил у контрбатарейній боротьбі, зокрема на точність ураження впливало зношення стволів та використання, у більшості випадків, застарілих снарядів ще радянського виробництва. Але не дивлячись на це, українські гармаші вели ефективний контрбатарейний вогонь та знищували російську артилерію.
Згодом Сполучені Штати та країни Європи вирішили передати Україні різні, як причіпні, так і самохідні артилерійські системи: причіпні 155 мм гаубиці M777, легкі 105 мм гаубиці L119 та САУ M109, колісні французькі CAESAR, німецькі Panzerhaubitze 2000 на гусеничному шасі.
Також українські артилериста, на фронті, почали застосовувати САУ Krab польського виробництва.
Крім того, на озброєнні артилерії Сил оборони є словацькі колісні самохідних гаубиці Zuzana 2 калібру 155 мм, гусеничні британські САУ AS-90 і отримають шведські артилерійські установки Archer.
Українське військо також отримало американські реактивні пускові установки M142 HIMARS та M270 від Британії та французькі й німецькі версії цієї системи. Вони використовують високоточні ракети сімейства GMLRS з дальність ураження до 84 кілометрів.
Поява західних артилерійських систем на озброєнні ЗСУ, підвищила ефективність українського контрбатарейного вогню. Адже, доприкладу, американські та європейські артилерійські установки та причіпні гаубиці можуть застосовувати високоточні снаряди M982 Excalibur.
Підрозділи Сил оборони протягом останніх місяців, коли триває український наступ, демонструють високі результати зі знищення артилерії противника.
Точне знищення досягається шляхом застосування ЗСУ західної далекобійної артилерії та високоточних боєприпасів.
Бригадний генерал, начальник Головного управління ракетних військ і артилерії та безпілотних систем Генерального штабу ЗСУ Сергій Баранов в інтерв’ю “Українському радіо” 30 серпня заявив, що Збройні Сили досягли паритету в контрбатарейній боротьбі проти російських загарбників.
За його словами, це стало можливим насамперед завдяки тому, що артилерія передана Україні країнами НАТО, має більшу дальність стрільби ніж радянські системи.
Баранов зазначив, що західні системи дають змогу уражати цілі противника на відстані 30-40 кілометрів, тоді як радянські мають середню дальність до 24 кілометрів, а окремі до – до 28 км.
“Це дало нам можливість знищити гармати ворога або пошкодити їх, а також відсунути артилерію противника від лінії фронту в глибину і не дати можливість займатися контрбатарейною боротьбою проти нашої артилерії та впливати на нашу піхоту”, — наголосив бригадний генерал.
Наразі українські артилеристи володіють сучасними засобами для точного виявлення ворожої артилерії. Це, зокрема, контрбатарейні радари, які надані іншими країнами у межах військової допомоги для протидії роосійській агресії.
Загальне призначення контрбатарейних РЛС – ведення артилерійської розвідки та коригування вогню артилерії. Вони виявляють артилерійські снаряди, випущені однією або кількома гарматами, гаубицею, мінометом, або ракетною установкою, та за їх траєкторією обчислює місце знаходження вогневих засобів.
Після початку війни на Донбасі, Сполучені Штати, у якості військової допомоги, почали передавати Україні РЛС артилерійської розвідки AN/TPQ-48 (і модифікацію AN/TPQ-49), а також контрбатарейні РЛС AN/TPQ-36. Поставка, який продовжилася і після повномасштабного російського вторгнення.
AN/TPQ-36 є рухомою радіолокаційною станцією контрбатарейної боротьби, як правило, її буксирують армійські позашляховики HMMWV. Призначений радар для виявлення та відстеження пострілів артилерії та ракетних пусків, та за їх траєкторією обчислює місце знаходження вогневого засобу противника на максимальній дальності 24 км. РЛС забезпечує контрбатарейний вогонь, а також може використовуватися для коригування артилерійського вогню своїх підрозділів.
Час розгортання та підготовки до роботи радіолокатора – 15 хвилин. Підготовка до руху екіпажем з п’яти чоловік здійснюється за 5 хвилин.
У вересні 2022 року Україна отримала від Німеччини першу радіолокаційну систему COBRA, яка допомагає виявляти артилерію противника.
РЛС Counter Battery Radar (COBRA) була спільно розроблена компаніями Thales, Airbus Defense and Space та Lockheed Martin для збройних сил Німеччини, Франції та Великої Британії. Радар надійшов на озброєння у 2005 році.
Ця РЛС вважається найкращою у світі системою виявлення зброї наземного базування. Станція має високопродуктивний радар, передову обробку інформації та інтегровану гнучку систему управління, контролю та зв’язку.
РЛС здійснює сучасну цифрову обробку та має активну фазовану антенну решітку із кількох тисяч приймальних модулів. Використовують радіолокатор для виявлення ворожих мінометів, ракетних установок та артилерійських батарей. При заявленій дальності виявлення до 100 км, COBRA здатна виявити та класифікувати до 40 батарей за дві хвилини.
Також можливості ЗСУ підсилив радар контрбатарейної боротьби та артилерійської розвідки ARTHUR.
ARTHUR (MAMBA) — це контрбатарейний радарний комплекс, розроблений шведською компанією Ericsson Microwave Systems спільно зі збройними силами Норвегії та Швеції. У британській армії його називають “мобільний засіб артилерійського спостереження за полем бою” (mobile artillery monitoring battlefield asset – MAMBA).
Мобільний радар С-діапазону з пасивною фазованою антенною решіткою призначений для виявлення ворожої польової артилерії і був розроблений як основний елемент сенсорної системи протидії батареям на рівні бригади або дивізії. Радарний комплекс змонтований на шасі гусеничного всюдиходу Bandvagn 206, розробленого компанією Hägglunds (тепер частина британської BAE Systems Platforms & Services).
Він може вираховувати місцезнаходження ворожих гаубиць на відстані 20-25 км і 120-мм мінометів на відстані 35-40 км. ARTHUR може одночасно виявляти до 100 цілей за хвилину, а також відстежувати політ снарядів та обчислювати точки влучання для коригування власної артилерії.
Українські фахівці також розробили вітчизняний контрбатарейний радар 1Л220УК «Зоопарк-3».
Він дозволяє визначити на відстані десятків кілометрів точне місцезнаходження ворожих гармат, мінометів, реактивних систем залпового вогню, а також ракетних комплексів протиповітряної оборони та тактичних ракет.
Потужність цифрової фазованої активної решітки 1Л220УК дає можливість розмістити контрбатарейний радар за декілька десятків кілометрів від позиції противника та спостерігати за полем бою у секторі до 180 градусів.
Часто для виявлення ворожої артилерії Сили оборони використовують різні розвідувальні безпілотники, вітчизняного та іноземного виробництва. БПЛА дозволяють в реальному часі коригувати вогонь української артилерії, що підвищує ефективність контрбатарейної боротьби. Все залежить від навченості та досвіду гармашів і операторів безпілотників. Дрони фіксують ураження російських гаубиць, САУ та мінометів на відео та фото. Це стає підтвердженням вдалої роботи українських артилеристів.
Українські військові для ураження російських артилерійських систем, застосовують, як звичайні осколково-фугасні снаряди так і високоточні.
Що стосується звичайних боєприпасів до ствольної артилерії, то їх зазвичай потрібно використати, щонайменше декілька. Результативність ураження залежить від багатьох факторів, зокрема, від точного визначення місцезнаходження цілі. Також на точність влучання впливає і зношеність канала ствола артилерійської установки.
Україна від партнерів отримує і високоточні артилерійські снаряди, зокрема, американські M982 Excalibur, які крім США передавала і Канада.
M982 Excalibur – це високоточний артилерійський снаряд калібром 155 мм, що спільно створений дослідницькими установами Армії США та компанією Raytheon. Боєприпас має інерціальну комбіновану з GPS систему наведення, вага снаряду складає 48 кілограмів, максимальна дальність ураження, залежно від варіанту, сягає від 23 до 70 кілометрів.
Excalibur можуть застосовувати причіпні американські гаубиці M777, колісні французькі CAESAR, гусеничні німецькі PzH 2000. Всі ці типи артилерійських систем перебувають на озброєнні ЗСУ. Зокрема доведена дальність пострілу M982 з M777 з довжиною ствола 39 калібрів складає 36 кілометрів. А ось вже CAESAR із 52-каліберним стволом здатний вести вогонь з нього на відстань 46 км, а PzH 2000 на 48 км.
З появою у Збройних Силах України в липні касетних снарядів до ствольної артилерії, які Сполучені Штати передали у межах військової допомоги. Їх також почали застосовувати для боротьби з російською артилерією.
Так, у серпні на околицях населеного пункту Ясинувата, що на Донеччині, українська артилерія касетним снарядом знешкодила російську позицію реактивних установок БМ-21 «Град».
У результаті суббоєприпаси, які є всередині касетних снарядів, після детонації зачепили боєкомплект до реактивної установки, після чого відбувся потужний вибух. Військові розповіли, що одну РСЗВ знищено повістю, а друга зазнала пошкоджень.
Під час наступальної кампанії 2023-го року Збройні Сили України почали все частіше застосовувати HIMARS для контрбатарейної боротьби. Про це свідчить велика кількість відео, які останнім часом публікують у соцмережах українські військові.
Американські високоточні реактивні боєприпаси дозволяють з великою точністю уражати російські самохідні артилерійські установки, РСЗВ та засоби розвідки, зокрема, РЛС та комплекси протиповітряної оборони. Для цього використовують снаряди M30A1, які містять тисячі вольфрамових кульок, які під час підриву уражають техніку та живу силу.
У червні українські військові знищили за допомогою керованих реактивних боєприпасів GMLRS батарею російських самохідних артилерійських установок (САУ) “Мста-С” на околиці села Ялинське у Волноваському районі Донецької області, який зараз знаходиться під окупацією.
Також українські HIMARS уразили ще чотири російські САУ “Мста-С” на Донеччині.
Прямими влучаннями керованих снарядів було знищено три російські самохідні гаубиці. Вони загорілися разом із боєкомплектом. Ще одну САУ вдалося щонайменше вивести з ладу через близьке попадання ракети біля артустановки.
Також, на початку липня, президент Володимир Зеленський опублікував відео роботи українських М142 HIMARS по артилерії російських окупаційних військ на території України.
На відео видно ураження чотирьох російських реактивних систем залпового вогню БМ-21 “Град”. Після ураження у деяких спрацювали 122-мм снаряди, які були заряджені в установки.
Під удар також потрапила російська 203-мм самохідна гармата 2С7 “Пион/Малка”.
Крім того, у ході контрбатерейної боротьби українські військові уразили 152-мм самохідну гаубицю 2С19 “Мста-С”.
Для ефективного застосування HIMARS, до розвідки ворожих цілей, зокрема, залучають безпілотні авіаційні комплекси SHARK українського виробництва.
Крім російських артилерійських систем, українські військові уражають ворожі контрбатарейні РЛС, щоб не давати армії агресора вести боротьбу з артилерією ЗСУ.
Українська артилерія на бердянському напрямку, під час бойових дій цього літа, точним ударом знищила російську контрбатарейну радіолокаційну станцію «Зоопарк-1». РЛС виявив український розвідувальний безпілотник.
Окупанти постійно переміщувалися та змінювали свої позиції, щоб українським розвідувальним засобам було важче їх виявити.
Однак, після зупинки на новій позиції екіпаж «Зоопарк-1» почав розгортати РЛС у положення для роботи і у цей час був уражений двома послідовними влучаннями високоточних снарядів.
Для зменшення втрат від української контрбатарейної боротьби, росіяни використовують різні методи та засоби.
На ряду з використанням засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), які мають погіршувати точність влучання коригованих боєприпасів Excalibur та GMLRS, за рахунок створення перешкод сигналам системи глобального позиціонування GPS, яку для корекції польоту до цілі використовують вищевказані снаряди, росіяни намагаються якнайшвидше покинути вогневу позицію після кількох пострілів.
Окупанти також використовують маскування від розвідувальних безпілотників. На хибних позиціях вони встановлюють макети САУ і причіпних гаубиць, щоб заплутати українських операторів БПЛА.
Ці макети мають різну якість, і в багатьох випадках виглядають реалістично з повітря. Варто відзначити, що макетів причіпних гаубиць більше ніж самохідних, це пов’язано з тим, що їх легше виготовити, та через те, що у російській окупаційній армії з’являється все більше розконсервованих причіпних гаубиць радянського виробництва, а кількість САУ є більш обмеженою.
У російсько-українській війні, яка триває зараз, більшість втрат в живій силі і техніці, обом сторонам завдає ствольна і реактивна артилерія. Спочатку вторгнення росіяни робили ставку на масоване застосування артилерії, яка за добу випускала десятки тисяч снарядів.
Тому, важливою задачею для Сил оборони України є знищення або виведення з ладу російської артилерії, щоб забезпечити зменшення вогневого впливу на українські сили. Знищення російської артилерії дозволить зменшити українські втрати і допоможе швидше звільнити тимчасово окуповану територію.
Росія, за час повномасштабної війни з Україною, за даними аналітиків порталу Oryx, станом на кінець серпня 2023 року втратила:
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин