Збройні Сили України в межах допомоги від західних партнерів отримали велику кількість різноманітного озброєння, зокрема й артилерії.

До цього відносно великого списку також потрапила доволі рідкісна гаубиця OTO Melara M56 калібру 105 мм, яка розроблялася як гірська артилерійська система та використовується у степах України.

Історія розробки

Нову гармату почали розробляти після того, як компанія OTO Melara отримала технічне завдання від Міністерства оборони Італії на створення легкої гірської гаубиці. Нова гармата мала надійти на озброєння гірських підрозділів італійської армії та поліпшити їх артилерійські можливості в Альпах.

Наявні у той час чехословацькі гармати Skoda 75/13 морально застаріли, оскільки були розроблені ще під час Першої світової війни, а їх максимальна дальність 6 км значно обмежувала вогневі можливості гірських підрозділів.

Розробка нової гаубиці розпочалася в середині 1950-х років, і вже у 1956 році було представлено декілька прототипів на випробування. Перевірка була суворою, оскільки гармата мала використовуватися у складних метеоумовах.

Загалом під час тестувань гармата здійснила близько 1000 пострілів, перебувала у кріокамері, де температура була мінус 34, а також подолала інтенсивне транспортування та десантування з повітря.

Кінцевим етапом стала передача гармати до війська, де вона пройшла швидкі випробування з імітації відбиття гірського штурму ворогом.

Уже у 1957-у році гармату офіційно взяли на озброєння італійської армії, і вона зацікавила велику кількість країн. Це було пов’язано з її габаритами (4,8 м завдовжки, 2,9 м завширшки та 1,93 м заввишки) та вагою 1290 кг, а також можливістю розкласти на 12 окремих деталей з вагою до 130 кг, які потім можна транспортувати.

З часом продемонстрували можливість транспортування гармати повітрям за допомогою гелікоптерів UH-1, що в рази спростило доставку цих гармат у важкодоступні гірські райони.

Шалений експортний успіх гармати був пов’язаний з її невеликими габаритами, які дозволили використовувати її у будь-яких театрах бойових дій.

Технічні характеристики

Гаубиця розроблена під використання 105-мм гармати з довжиною ствола 1,4 метра, що забезпечує їй максимальну дальність стрільби американськими снарядами М1 на 10,5 км та 13 км активно-реактивним снарядом.

Оскільки гаубиця має невелику вагу, її транспортування можливе будь-яким автомобілем, зокрема позашляховиками з базою 4х4.

Особливістю гармати є можливість її використання у ролі протитанкової за рахунок кумулятивних 105-мм снарядів М67, які пробивають понад 100 мм сталевої броні.

Скорострільність гармати становить 8 пострілів на хвилину, але при активній стрільбі після 30 хвилин темп зменшувався до 4 пострілів, а після години — до 3 пострілів на хвилину.

Оскільки гармата була популярна, деякі країни вирішили власними силами здійснити її модернізацію. Таким чином, гармати, які використовувала Німеччина, отримали новий ствол з іншим дульним гальмом.

 Використання у ЗСУ

Гармати OTO Melara M56 отримали Збройні Сили України від Іспанії у січні 2023 року у кількості шести одиниць.

До цього українських військових у листопаді 2022 року відправили до Іспанії для ознайомлення з нею та проведення навчань із підготовки артилеристів.

У лютому 2023 року гармата OTO Melara Mod 56 вперше потрапила в об’єктив фотографа Associated Press в Авдіївці Донецької області.

На сьогодні відомо, що гармата стоїть на озброєнні артилерійського підрозділу першої Президентської бригади НГУ.

У складі ЗСУ вона має найменшу дальність стрільби, що сильно обмежує її використання в степах України.

З іншого боку, її невелика вага та маленькі габарити дозволяють використовувати її у ролі ерзац-міномета шляхом обстрілу супротивника та швидкого згортання.

З часом гармата може бути замінена на британські 105-мм гаубиці L119, які використовують такий самий уламково-фугасний снаряд М1 та мають кращі можливості щодо дальності ураження цілей.