Іл-76 (з кодифікації НАТО: Candid – «Щирий») – радянський середній військово-транспортний літак, розроблений ОКБ Іллюшина.

Історія

Розробка літака Іл-76 почалася відповідно до наказу Міністра авіаційної промисловості СРСР від 28 червня 1966 року, вже 25 лютого 1967 Генеральний конструктор – С. В. Ільюшин затвердив розроблене технічне пропозицію.

Роботи зі створення літака проходили під керівництвом заступника Генерального конструктора – Г. В. Новожилова. Розробка ескізного проекту літака велася під керівництвом Д. В. Лещінера.

Тактико – технічні характеристики

Призначення: військово-транспортний літак
Перший політ: 25 березня 1971
Прийнятий на озброєння: 1974
Виробник: ОКБ Ільюшина

Характеристики

Екіпаж: 7 чол
Крейсерська швидкість: 850 км / год
Дальність польоту: 6700 км
Практична стеля: 14 500 м
Розміри
Довжина: 46,6 м
Висота: 14,76 м
Розмах крила: 50,5 м
Площа крила: 300 м ²
Кут стріловидності крила по лінії ¼ хорд: 25 °
Маса
Порожній: 90000 [2] кг
Макс. злітна: 217000 [3] кг
Силова установка
Двигуни: 4 х Д-30КП 1 x допоміжний
Тяга (потужність): 4 x 12000 кгс
Озброєння
Гарматне озброєння: Спарена кормова гарматна установка ГШ-23л калібру 2х23 мм
Кількість точок підвіски: 4
Внутрішня бомбове навантаження: до 10 ФАБ-500 кг.

На озброєнні Української армії знаходиться близько десятка літаків даного типу у складі 25 бригади транспортної авіації.