Популярні
Під час брифінгу «Характер бойової травми в умовах активних бойових дій: нові методологічні рекомендації щодо підходів лікування пацієнтів», який організував «Укрінформ», Головний хірург Збройних сил України, полковник Костянтин Гуменюк, розповів про ключові особливості поранень, яких зазнають українські військові, що змінилося з масовим упровадженням дронів та які нові методики лікування застосовують українські хірурги.
Сучасна бойова травма, передусім, залежить від виду та типу застосованої вогнепальної зброї. Ворог використовує різні системи залпового вогню, артилерію, удосконалюється у цьому, як і у стрілецькій зброї.
На сьогодні чітко відмічається, що кровотеча є основною причиною смерті на полі бою. Кровотеча внаслідок пошкодження великої артерії переважно настільки швидка і профузна, що поранений помирає до того, як отримує допомогу. Якщо є пошкодження великої кровоносної судини, у пораненого є близько трьох хвилин, щоб встигнути накласти собі турнікет і зупинити кровотечу. Якщо минає понад три хвилини — шанси, на превеликий жаль, для порятунку зменшуються.
«80% поранених потребують оперативних втручань саме для зупинки кровотечі. Це не лише зовнішня, а й внутрішня кровотеча. Найчастіше — поранення магістральних судин нижніх кінцівок, близько 30% — верхніх кінцівок», — підкреслив Головний хірург ЗСУ.
За його словами, бронежилети, які використовуються в Силах оборони України, є надійними. Пластини витримують декілька влучань, вони рятують життя, але є слабкі місця в бронежилетах — верх пластини, низ і бокові ділянки. Тобто є зони, не захищені бронепластинами, саме в них потрапляють кулі та уламки.
«На сьогодні близько 81,3% поранень — осколкові, а кульові становлять лише 18,7%. Безумовно, є види штурмових дій, де йде ближній бій — там трапляються і кульові поранення. Але зараз ми чітко відмічаємо перевагу осколкових уражень», — зазначив він.
Сьогодні значно змінився характер бойових дій. Безпілотні літальні апарати є основним видом зброї. Чим характеризуються ці поранення? Насамперед це множинні вогнепальні осколкові ураження кількох анатомічних ділянок — ізольованих поранень практично немає: живіт, грудна клітка, кінцівки, голова.
При ураженні FPV-дронами утворюються великі дефекти тканин. Таких ушкоджень під час проведення антитерористичної операції, а згодом операції Об’єднаних сил, не спостерігалося. Військові хірурги фіксують, що характер сучасної бойової травми кардинально змінився.
З такими великими дефектами поранені доставляються до передових хірургічних груп, відділень, військово-мобільних госпіталів. Щодо локалізації — найбільше ушкоджень нижніх кінцівок.
«Повірте, військові хірурги у всіх зонах бойових дій роблять усе можливе, щоб урятувати наших бійців. Ми впроваджуємо сучасні малоінвазивні методики», — підкреслив Головний хірург.
Військові хірурги Збройних сил України справді є піонерами. Саме вони вперше у світі виконали торакоскопію при вогнепальному пораненні серця з ознаками гемоперикарду і тампонади.
Що це означає? Коли уламок потрапляє в серце, кров виливається в серцеву сумку, порушується робота серця — це життєво небезпечний стан, який потребує невідкладної операції. При торакоскопії робиться невеликий прокол грудної клітки, за допомогою малоінвазивних інструментів відкривається перикард, кров, яка там накопичилась, виходить назовні. Після цього вона забирається. Немає великого розрізу ні на черевній порожнині, ні на грудній клітці — лише маленькі проколи й відеокамера. Хірург виконує операцію, спостерігаючи за процесом на моніторі.
Крім того, вже використовують лапароскопію при сучасних бойових травмах. Військові хірурги також є піонерами впровадження цих малоінвазивних втручань.
В одному клінічному випадку флешета потрапила в черевну порожнину та дійшла до правої частки печінки, і за допомогою лапароскопії її видалили. Це унікальна операція, бо на черевній порожнині немає великого розрізу — лише невеликі проколи. Завдяки цьому поранені швидше відновлюються: уже наступного дня після операції можуть самостійно ходити й себе обслуговувати. Перебування таких військовослужбовців у госпіталі коротше.
Також під час лапароскопій застосовують магніти — вони дозволяють швидко виявляти сторонні тіла: кулі, уламки. Потім через малі проколи ці предмети видаляються.
«У 2022 році під Бахмутом у військово-мобільному госпіталі нам уперше у світі вдалося виконати лапароскопічну торакоскопію при бойовому пораненні з триваючою кровотечею. Пацієнт живий. На сьогодні таких операцій уже чотири. Про що це свідчить? Про досвід. Якщо він набувається військовими хірургами, наступні втручання ми виконуємо швидше і впевненіше, знаючи всі етапи. Саме такими методиками сьогодні рятуємо життя», — розповів полковник.
Після сучасних малоінвазивних операцій поранені знову повертаються до виконання завдань у зоні бойових дій. Широко використовується ВАК-терапія — методику, що дозволяє зменшити об’єм дефектів тканин.
ВАК-терапія — це терапія негативним тиском. Встановлюється спеціальна система, яка накладається на рану, закривається стерильною плівкою, підключається апарат із негативним тиском — і рана стягується та швидше заживає. Українські лікарі широко застосовують цю методику при великих дефектах тканин.
Вперше у світі в Україні застосували систему «РЕБОА», яка дозволяє зупиняти внутрішні кровотечі.
«Є внутрішні кровотечі, які дуже важко зупинити через ушкодження паренхіматозних органів. У 2022 році наші партнери передали нам реанімаційну ендоваскулярну балонну систему для оклюзії аорти. Вона дозволяє швидко зупинити внутрішню кровотечу: робиться пункція стегнової артерії, вводиться катетер, роздувається балон в аорті — і кровотеча припиняється. Маємо 30–40 хвилин, щоб доставити пораненого до хірурга. В Україні вже встановлено близько 40 таких систем, і саме тут методика була вперше впроваджена», — пояснив він.
З огляду на вогнепальні дефекти кісток, нині травматологи активно використовують 3D-візуалізацію, 3D-друк титанових пластин. Також застосовуються методики для заміщення дефектів, що виникають при сучасній бойовій травмі.
Зараз упроваджується єдиний травмореєстр. Бойові підрозділи за допомогою спеціальних планшетів заносять до реєстру всіх поранених. Це дозволяє системно обліковувати всі бойові травми.
«Що стосується телемедицини — ми також активно її впроваджуємо. Як Головний хірург, я маю цілодобову інформацію про всіх тяжкопоранених із зони бойових дій. Ми використовуємо сучасну телемедицину: маю всі рентгенівські знімки та фото з операційних наших поранених», — розповів Головний хірург.
Триває робота над створенням і поширенням актуальних методичних керівництв, які надсилаються до військово-мобільних госпіталів, військово-медичних центрів і цивільних закладів охорони здоров’я. Це сучасні настанови з воєнно-польової хірургії, розроблені з урахуванням досвіду нинішньої війни. У них коротко і чітко викладено тактику дій на різних рівнях медичної допомоги, щоб урятувати життя військовослужбовців.
Під час відповіді на запитання журналістів полковник підтвердив, що справді існують проблеми з антибіотикорезистентністю бактерій.
«Будь-яка країна, якщо вона воює, стикається з цією проблемою. Але нині на всіх етапах надання допомоги вживаються заходи, щоб мінімізувати антибіотикорезистентність — це правильний посів із ран, коректне призначення антибактеріальної терапії», — пояснив він.
Окрім того, за його словами, попри наявні втрати серед військових хірургів у зоні бойових дій, немає некомплекту у передових хірургічних групах і військово-мобільних госпіталях.
«Два дні тому я повернувся з одного з наших військово-медичних підрозділів, де проходить восьмий курс підготовки офіцерського складу. Там є й хірурги, мобілізовані лікарі, які після навчання розподіляються до передових хірургічних підрозділів — стабілізаційних пунктів бойових бригад, медичних рот. Постійно триває робота, щоб доукомплектовувати наших хірургів та лікарів інших спеціальностей, адже, на превеликий жаль, є втрати, у тому числі безповоротні», — зазначив Головний хірург.
Також він відмітив значний, але не переважаючий відсоток ампутацій, пов’язаних із посттурнікетним синдромом.
«Якщо взяти 100% ампутацій, то близько 70% — це відрив кінцівок. Решта, майже 30%, — це ампутації, пов’язані з посттурнікетним синдромом», — розповів він.
За словами Головного хірурга, це пов’язано насамперед із неможливістю, як у часи АТО та ООС, швидко евакуювати поранених через велику кількість дронів у повітрі.
«Турнікет накладений, але FPV-дрони контролюють повітря, гинуть екіпажі, що виїжджають забирати поранених. І цей турнікет залишається понад 3, 4, 6, а були випадки — і понад 30 діб. Тож, ви розумієте, хірург стикається із ситуацією, коли змушений робити ампутацію», — підкреслив він.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
