Популярні
Розробка, розбудова інфраструктури та активне застосування дронів-перехоплювачів стало одним із геймченджерів російсько-української війни на рівні HIMARS, FPV-камікадзе та морських дронів. Але ця революція відбулася відносно непомітно для широкої аудиторії.
Уперше українські розробники представили проєкт безпілотника-перехоплювача під назвою Fowler («Птахолов») ще у жовтні 2022 року. Однак він мав досить скромні характеристики та міг перехоплювати цілі на висоті до 1000 м та дальності до 1500 м. Тому був орієнтований радше на перехоплення комерційних дронів типу Mavic, аніж на перехоплення розвідувальних безпілотників. Однак широкого застосування цей дрон не набув.
У лютому 2024 року бійці підрозділу безпілотних ударних систем «Аякс» 126-ї окремої бригади територіальної оборони вперше за допомогою FPV-дрона знищили російський ударний дрон літакового типу. Відтоді така тактика почала набувати дедалі більшого поширення. У травні в мережі з’явилося перше відео перехоплення російського розвідувального безпілотника ZALA 421-16E українським FPV-дроном. Уже у червні українські дрони знищили у повітрі далеко не один російський розвідник, зокрема, інші ZALA, «Орлан-10» та навіть баражуючий боєприпас Lancet.
Однак справді масовим перехоплення стало після старту ініціатив «Дронопад» фонду «Повернись живим» та «Небесний русоріз» волонтера Сергія Стерненка у серпні 2024 року. У січні 2025 року до них долучився фонд Сергія Притули з проєктом «Чисте небо». Відтоді і до кінця березня 2025 року було оприлюднено відео перехоплень уже понад 2,5 тисячі російських безпілотників розвідувального та ударного типів.
Як стверджують українські військові, впродовж 2023—24 років російські розвідувальні безпілотники за рахунок великої кількості домінували у небі. Однак активне використання дронів перехоплювачів дало можливість у рази зменшити активність російських розвідувальних дронів біля лінії фронту.
За свідченням українських артилеристів, до початку «Дронопаду» було майже неможливо працювати: вже після першого пострілу позицію засікали росіяни, після чого по ній починали завдавати вогневого ураження. Нині ж працювати стало значно простіше.
Окрім того, зменшення кількості розвідувальних дронів в тилу дає змогу безпечніше проводити переміщення підрозділів та убезпечує від знищення важливе та дороговартісне обладнання в тактичному тилу, як-от РЛС, системи ППО, авіація на аеродромах підскоку.
Першою великою ініціативою, спрямованою на розвиток дронів-перехоплювачів, стало оголошення технологічного кластера Brave1 про пошук рішення БпЛА-перехоплювача у квітні 2024 року.
«Наша ціль – об’єднати розробників та інженерів, які створять ефективні рішення для знищення ворожих розвідувальних дронів – ZALA, Орлан, SuperCam», — ідеться у повідомлені.
Серед вимог до перехоплювачів були:
Тоді ж, у квітні 2024 року, був представлений український БПЛА-камікадзе з Х-подібним крилом, який мав би виконувати задачі, зокрема і з перехоплення ворожих розвідувальних безпілотників. Однак ціна таких баражуючих боєприпасів великої дальності є набагато більшою порівняно з дронами-перехоплювачами, які перебувають у широкому вжитку.
Однак комплексно забезпечувати підрозділи усім необхідним першим почав саме «Дронопад» фонду «Повернись Живим».
Проєкт передбачає не тільки придбання адаптованих FPV-дронів та дронів-перехоплювачів літакового типу, а й створення та забезпечення груп прикриття пікапами, зв’язком, живленням та нічною оптикою.
«FPV-дрони — ефективне рішення для боротьби з ворожими розвідниками, але самих тільки дронів-камікадзе недостатньо», — наголосили у фонді.
Створення повноцінної екосистеми важливе, адже це дає можливість створювати окремі підрозділи, призначені саме для використання дронів-перехоплювачів. Однак кожен новий підрозділ потребує широкої номенклатури майна: від машини для висування на позицію до банального забезпечення зв’язку. Втім применшувати важливість передачі самих зенітних дронів також не варто, оскільки без боєкомплекту байдуже, як добре оснащений підрозділ, — він нічого не зможе зробити.
Однак варто розуміти, що всі перехоплення опираються на систему, як звичайних, так і спеціалізованих малих антидронових радарів, яка була вибудована державою. Вона забезпечує не тільки виявлення, а й наведення безпосередньо перехоплювача на ціль та здійснює подальший контроль ураження.
Окрім того, повідомлялося, що держава вже також почала закуповувати дрони-перехоплювачі для підрозділів.
У вересні 2024 року німецьке видання BILD взяло інтерв’ю у декількох українських військових та з’ясувало, що програма дронів-перехоплювачів розвиватиметься у три етапи:
Перші два етапи вже активно реалізуються. Тоді як третій етап почав втілюватися у квітні 2025 року.
Першими перехоплювачами, якими почали масово користуватися українські військові, були звичайні FPV, які просто вилітали на виявлену засобами радіоелектронної розвідки ціль.
Однак, після того, як це явище стало масовим, розпочалося доопрацювання наявних засобів під специфічну задачу. Були вироблені експериментальним шляхом оптимальні для збиття БПЛА бойова частина, адаптований зв’язок та камера, збільшений акумулятор тощо.
Типовою модифікацією зенітних FPV-дронів є встановлення цифрової відеокамери, яка забезпечує кращу якість зображення, але більш чутлива до РЕБ, тому не застосовується на лінії фронту для ураження наземних цілей. Тоді як для зенітних дронів якість картинки критично важлива для виявлення російських розвідувальних безпілотників, особливо враховуючи те, що росіяни почали наносити на них камуфляж для маскування на тлі землі. При цьому зенітні FPV менше піддаються впливу засобів РЕБ через деяку віддаленість від лінії фронту.
Окрім того, зазвичай встановлюється уламкова бойова частина, яка може бути підірвана за командою з пульта. Це дає змогу не намагатися безпосередньо влучити в БПЛА, а лише підлетіти на деяку відстань до нього. Окрім того, встановлюються більші батареї, щоб забезпечити необхідну дальність та висотність перехоплення.
Українські виробники дронів швидко підхопили новий тренд та почали пропонувати свої рішення. Зокрема з’явилися не тільки мультикоптерні FPV, а й численні варіанти перехоплювачів літакового типу.
Зокрема, тривають експерименти з багаторазовими перехоплювачами, оснащеними бортовим озброєнням.
Також свої варіанти почали пропонувати закордонні компанії. Зокрема, вже були випробувані зенітні дрони американського та німецького виробництва.
Однак, окрім традиційної проблеми браку фінансування з боку держави, попри те, що замовлення вже почали надходити, зенітні дрони на цьому етапі також мають певні технічні проблеми та обмеження.
Головним обмеженням FPV коптерного типу є їхня обмежена дальність та швидкість. Це призводить до того, що російські розвідувальні безпілотники можуть просто втекти від недостатньо оперативного екіпажа зенітного дрона. Окрім того, обмежена дальність створює необхідність у великій кількості підрозділів для покриття ділянки фронту, а в окремих випадках унеможливлює роботу по розвідувальному безпілотнику. Наприклад, якщо російський розвідувальний дрон оснащений гарною камерою, він може літати над морем, виконуючи розвідку поза досяжністю берегових екіпажів перехоплювачів. Також такі дрони мають обмежену масу бойової частини, і відомі окремі випадки, коли російська Zala переживала ураження. Живучість безпілотників є також однією з проблем, яка обмежує ефективність багаторазових перехоплювачів з бортовим озброєнням.
При цьому мультикоптерні перехоплювачі, як правило, дешевші за перехоплювачі літакового типу та мають кращу маневреність, що важливо, враховуючи те, що один зі способів протидії, яку застосовують росіяни, є виконання різких маневрів ухилення.
Перехоплювачі літакового типу мають в рази більшу дальність застосування (десятки кілометрів) та більшу швидкість, однак, окрім уже названих нюансів щодо маневреності та ціни, потребують довшого навчання для операторів.
Серед універсального недоліку для обох типів перехоплювачів станом на квітень 2025 року можна назвати відсутність автоматичного захоплення та наведення на ціль та автоматизованого підриву бойової частини при наближені. Однак, враховуючи виконання російськими розвідниками активних маневрів ухилення, створити достатньо просунуту для роботи в таких умовах систему автонаведення досить складно. Водночас підрив за командою з пульта в таких умовах вимагає від оператора неабиякої реакції.
Серед можливих перспектив розвитку, окрім виправлення вже зазначених недоліків, можна спостерігати розвиток до перехоплення як ударних БПЛА Shahed, так і менших комерційних дронів.
Як і було передбачено третім етапом розвитку дронів перехоплювачів, наприкінці 2024 року — початку 2025 почали з’являтися рішення, спрямовані на перехоплення російських Shahed. Зокрема, досить екзотичні, наприклад, аеростати, оснащені FPV.
Головною проблемою перехоплення таких ударних дронів є їхня висока відносно розвідувальних безпілотників швидкість. Що, зі свого боку, вимагає великої швидкості, радіуса дії та оперативності від перехоплювачів. Однак, у квітні вже був сформований перший підрозділ, який спеціалізується на перехоплені Shahed зенітними дронами.
Окрім ударних БПЛА, зенітні дрони також можуть використовуватися для перехоплення вертольотів та дронів оперативно-тактичного рівня типу Форпост, які завдають великої шкоди українським підрозділам. Утім випадки таких перехоплень поки що були поодинокі, хоча це є надзвичайно перспективним напрямком розвитку. Особливо якщо вдасться створити реактивні безпілотники типу іранської Missile 358.
Окрім того, дрони почали активно застосовуватися для перехоплень малих розвідувальних безпілотників типу Mavic та навіть оптоволоконних FPV дронів. Для цього використовуються як звичайні ударні FPV, які отримують цілевказання від малих радарів та засобів радіоелектронної розвідки, так і дрони, оснащені рушницями чи сіткометами.
Підтримати знищення російських розвідувальних безпілотників можна за такими посиланнями:
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
