Популярні
Нещодавня заява президента Чехії Петра Павела під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Києві відкрила новий етап військової допомоги з боку Чеської Республіки, який потенційно охоплює й бойову авіацію.
Під час зустрічі чеський президент не уточнив модель літаків, які можуть бути передані Україні. Водночас він зазначив, що Чехія у відносно короткі строки здатна надати кілька середніх бойових літаків, корисних для ефективної боротьби з безпілотниками.
З огляду на плани Повітряних сил Чехії, з високою ймовірністю йдеться про L-159A ALCA — одномісний легкий ударний літак, який із початку 2000-х років перебуває на озброєнні чеських ПС та постачався на експорт. Втім, також не виключається потенційна передача двомісного варіанту літака.
Питання про створення нового легкого ударного літака виникло одразу після розпаду Радянського Союзу та появи потреби оновити авіацію Чехії, відмовившись від закупівель радянських винищувачів.
З 1993 року група чеських фахівців розпочала проєкт L-159 на базі навчального L-39 «Альбатрос». Спочатку розглядався дорогий надзвуковий винищувач Aero L-X, але від нього відмовилися через високу вартість (близько $2 млрд); натомість затвердили дешевший дозвуковий штурмовик L-159, розроблений на модифікованому корпусі L-39.
Роботи з розробки почалися ще 1992 року, а до літа 1993-го фахівці запропонували чотири концепції літака: дві на вітчизняному двигуні ДВ-2 та дві із західними силовими установками. Влітку 1994 року остаточно обрали потужний західний двигун AlliedSignal/ITEC F124 (раніше Garrett).
У 1995–1997 роках відбувалося подальше проєктування та пошук фінансування: уряд Чехії оголосив тендер на заміну застарілих МиГ-23, Су-22 та Су-25, і в підсумку 4 липня 1997 року підписали контракт на закупівлю 72 однодвигунних літаків L-159A (приблизно за 50 мільярдів крон). Через значні витрати у травні 1998 року в проєкт вступила компанія Boeing, яка стала стратегічним партнером Aero Vodochody для інтеграції новітньої авіоніки.
Першим прототипом L-159 став двомісний літак L-159T, призначений для випробувань двигуна та авіоніки. Його дебютний політ відбувся 2 серпня 1997 року. Наступним етапом стало доведення одномісного ударного варіанта L-159A: 18 серпня 1998 року новий прототип під номером 5832 вперше піднявся в небо в бойовій конфігурації.
Випробування характеристик і систем тривали до середини 1999 року. У цей час фахівці також узгоджували й тестували західне озброєння на полігонах США, зокрема планували випробування ракет Sidewinder та AGM-65 на авіабазі Елгін.
На авіашоу SIAD 5 червня 1999 року відбулася офіційна прем’єра L-159 ALCA — літак уперше представили публіці. Результати тестів прототипів та передсерійних машин підтвердили повну відповідність тактико-технічним завданням, що дозволяло використовувати літак як для ударних, так і для навчальних місій.
Серійне виробництво L-159 розпочали наприкінці 1990-х років. Перший борт під номером 6001 передали чеським ПС у жовтні 1999 року, а його політ 20 жовтня того ж року дав офіційний старт експлуатації машини.
Хоча за деякими даними літак остаточно увійшов до бойового складу протягом 2000–2001 років, завод уже до кінця 2003 року випустив усі 72 заплановані одиниці серії L-159A разом із кількома передсерійними машинами модифікацій B та Т.
Після затвердження проєкту та налагодження ліній виробництва чеський L-159 ALCA став основою легкого ударного компонента ПС. Машину прийняли на озброєння для заміни застарілої радянської техніки та як багатофункціональну навчально-бойову платформу. Виробництво цієї серії в Чехії завершили у 2003 році.
Варто зауважити, що основним експлуатантом літаків залишилася Чехія. Також штурмовики придбав Ірак, який отримав 28 машин (частину з них передали із запасів чеських повітряних сил). Окрім державних структур, парк L-159 поповнив флот приватної американської компанії Draken International, яка використовує їх для підготовки пілотів та імітації сил противника під час навчань.
Базовим варіантом став одномісний L-159A — ударний літак для безпосередньої підтримки військ. Двомісна версія L-159B призначалася для підготовки пілотів, проте у підсумку на службу до ПС Чехії надійшли переважно машини модифікації L-159T1.
Це фактично перероблені в навчальні версії одномісні L-159A, де замість радара встановили баласт, а в кожній кабіні залишили по одній панелі індикаторів.
Протягом 2010–2017 років Чехія модернізувала частину цих тренувальних машин до стандарту L-159T1+, оновивши авіоніку та встановивши радар Grifo-L. Також побудували кілька нових двомісних L-159T2, які зберегли повний бойовий потенціал.
Усі 16 одномісних L-159 зі складу 212-ї тактичної ескадрильї протягом 2023–2024 років пройшли обов’язкові регламентні роботи (PP16). Цей технічний огляд після 16 років експлуатації дозволив продовжити ресурс машин ще на вісім років — до 2030 року.
Подальша доля моделі наразі залишається під питанням, оскільки офіційні органи досі не ухвалили остаточного рішення. Водночас існує висока ймовірність, що після 2030 року Повітряні сили Чехії спишуть усі одномісні штурмовики.
У строю планують залишити лише навчально-бойові двомісні L-159T1/T2 зі складу 213-ї навчальної ескадрильї. На їхній ремонт та подальшу модернізацію виділять 1,7 млрд крон.
Причина таких змін криється у переозброєнні: до 2030 року повітряні сили Чехії почнуть активно впроваджувати американські винищувачі F-35A Lightning II, паралельно зберігаючи шведські Gripen до 2035 року. У цей перехідний період країна утримуватиме три ескадрильї багатоцільових літаків. Зважаючи на дефіцит пілотів та технічного персоналу, обслуговування четвертої бойової ескадрильї на L-159A виглядає нереалістичним.
Для Іраку розробили варіант L-159BQ — двомісний навчальний літак із врахуванням місцевих вимог. У 2012 році Чехія та Ірак уклали контракт на постачання 28 одиниць L-159 (24 нові машини та 4 із запасів чеського війська).
Хоча можливість закупівлі розглядали й інші країни, наприклад Ірландія, ці плани залишилися нереалізованими. Наразі серійне виробництво ALCA зупинили — останню іракську партію випустили у 2016–2017 роках.
Проте керівництво Aero Vodochody заявляє, що за наявності замовлень компанія готова швидко відновити лінію складання.
Подальшим кроком розвитку ідеї L-159 став літак F/A-259. Проєкт F/A-259 Striker спільно представили у липні 2018 року на авіашоу у Фарнборо чеська фірма Aero Vodochody та ізраїльська IAI.
За задумом розробників, літак має стати наступником L-159 завдяки впровадженню сучасної електроніки. Конструктивно він повторює ALCA, проте отримав новітню цифрову авіоніку та вдосконалене крило з інтегрованими паливними баками.
Цей проєкт готували зокрема для участі в американській програмі Light Attack/Armed Reconnaissance (OA-X). Поки що F/A-259 існує у вигляді макета та концепції, проте компанія розглядає можливість залучити українські підприємства до його локального виробництва.
Цей варіант зберігає фюзеляж і двигун Honeywell F124, проте отримує сучасне цифрове наповнення. Розробники передбачили для F/A-259 сім зовнішніх вузлів підвіски, можливість встановлення бортового радара з активною фазованою антенною решіткою (АФАР) та шоломної системи індикації та цілевказання для пілота.
За своєю конструкцією літак фактично повторює L-159, проте вирізняється «відкритою» архітектурою програмного забезпечення. Це дозволяє гнучко інтегрувати новітні системи та різні типи озброєння залежно від потреб замовника.
Крім того, у 2023 році чеський оборонно-промисловий комплекс підготував шість проєктів для співпраці з Україною. До цього переліку ввійшла і компанія Aero Vodochody, що створило підґрунтя для потенційного спільного виробництва літаків F/A-259.
Чеський штурмовик L-159 ALCA та його перспективний наступник F/A-259 Striker мають ідентичну конструкцію та льотні характеристики. Обидві машини отримали фюзеляж довжиною 12,72 метра та крила розмахом 9,54 метра.
Потужний турбовентиляторний двигун Honeywell F124-GA-100 із максимальною тягою близько 28 кН забезпечує літакам швидкість до 936 км/год та практичну стелю 13 200 метрів. При порожній масі 4,35 тонни ці машини здатні підіймати до 8 тонн загальної ваги. Для розміщення ракет, бомб та паливних баків розробники передбачили сім зовнішніх вузлів підвіски.
Дальність польоту штурмовика без використання підвісних паливних баків становить приблизно 1 570 кілометрів, а з додатковими баками цей показник зростає до 2 000 кілометрів. Залежно від профілю бойової місії літак має радіус дії в межах 500–700 кілометрів.
Для зльоту машині потрібна дистанція розбігу близько 550–600 метрів, тоді як пробіг під час посадки складає 450–500 метрів.
L-159 ALCA — це передусім легкий штурмовик та навчальний літак. Він допомагає наземним силам, проводить розвідку та веде обмежені повітряні бої. Чеське керівництво називає ці машини «дуже ефективними у боротьбі з дронами». Силова установка та базова авіоніка L-159 дозволяють нести ракети «повітря-повітря», а також підвісну 20-мм гармату.
Одномісний варіант оснастили радаром Grifo-L, який має відносно невелику потужність та компактну антену. Ця система працює в парі з ракетами AIM-9 Sidewinder. Конструкція літака дозволяє використовувати кілька основних варіантів бойового навантаження залежно від завдання:
Чотири ракети AIM-9 разом із двома підвісними паливними баками та гарматою PL-20 Plamen.
Дві ракети AIM-9 у поєднанні з чотирма ракетними блоками (7-ствольними LAU-5002 або 19-ствольними LAU-5003) та гарматою PL-20 Plamen.
Дві ракети AIM-9, два ракетні блоки (7- або 19-ствольні), два підвісні паливні баки та гармата PL-20 Plamen.
До цих варіантів корисного завантаження можливе додавання й підвісного контейнера цілевказання, який може здійснювати наведення на ціль ракет, розміщених у цих блоках.
Втім, для більш ефективного використання для цієї задачі більше підійде машина у двомісній конфігурації, оскільки наведенням зможе займатися другий пілот, тоді як перший фокусуватиметься на пілотуванні.
Проєкт F/A-259 передбачає інтеграцію сучасних сенсорів: АФАР-радар дозволить виявляти повітряні цілі у складних умовах, а нашоломний дисплей пришвидшить прицілювання.
Втім, попри високі заявлені характеристики, ця машина досі не здійснила навіть першого польоту. Тому перспективні можливості Striker слід розглядати виключно як теоретичний потенціал, а не реальну бойову силу.
На відміну від нього, серійний L-159 застосовує вже знайомий українським пілотам арсенал. Зокрема, йдеться про керовані ракети AIM-9 Sidewinder, які авіація ЗСУ успішно використовує на винищувачах F-16 для перехоплення повітряних цілей на малих дистанціях.
Попри це, видання Armadni Noviny вважає можливості літака у сфері ППО обмеженими. Головною перепоною залишається відсутність сучасних електрооптичних контейнерів, необхідних для надійного виявлення та супроводу малорозмірних дронів. Крім того, залежно від його типу, він може використовуватися для наведення ракет із лазерним наведенням, як-от APKWS.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
