Перше покоління Centauro взяли на озброєння у 1990-х роках, і відтоді воно зазнало кілька модернізацій. У 2000-х роках розпочалася серія модифікацій, що включала новітні системи зв’язку та нові типи озброєння. Centauro активно використовується італійськими збройними силами та експортується до багатьох країн, зокрема до Іспанії, Оману та інших.

Сьогодні Centauro є важливим елементом італійської армії, виконуючи на полі бою роль, яка поєднує швидкість і вогневу потужність, що робить її унікальним засобом для протитанкової боротьби та підтримки піхоти.

Поява залізного коня

У 1980-х роках італійська армія визначила потребу в новому поколінні бронетехніки на гусеничному та колісному шасі, яке відповідало б вимогам 1990-х років. У результаті були розроблені чотири бойові машини: винищувач танків Centauro 8×8, основний бойовий танк Ariete, бойова машина піхоти Dardo HITFIST і сімейство багатоцільових бронеавтомобілів Puma 4×4 та 6×6. 

Проектування та виробництво бронетехніки здійснював консорціум IVECO – Oto Melara: компанія IVECO, що базується в Больцано і відповідала за колісні платформи та силові установки для всіх машин, а Oto Melara в Ла-Спеції займалася гусеничною технікою та озброєнням. 

На початку 1984 року італійські військові сформулювали вимоги до нового високомобільного колісного винищувача танків, який мав бути озброєний стандартною 105-мм нарізною гарматою НАТО. Крім того, він мав забезпечувати високу швидкість для стратегічної мобільності, значну дальність ходу, хорошу прохідність та сучасну систему управління вогнем, уніфіковану з аналогічною системою танка Ariete. 

Перший повністю зібраний прототип з’явився у січні 1987 року, другий – у середині того ж року, а до грудня у випробуваннях брали участь вже чотири машини. У 1988 році було виготовлено ще п’ять прототипів та один корпус для балістичних тестів. Після цього в 1989 році з’явилася передсерійна партія з 10 одиниць. 

Серійне виробництво Centauro стартувало наприкінці 1990 року, а перші бойові машини надійшли італійським військовим у 1991 році. Спочатку планувалося закупити 450 одиниць, однак згодом замовлення скоротили до 400. Порівняно з прототипами серійні зразки мали змінену конфігурацію башти, нове планування відсіків для екіпажу, поліпшену систему зберігання боєприпасів та замість апарелі – двері в кормовій частині корпусу. 

За виробництво Centauro у складі IVECO відповідав підрозділ Defence Vehicles Division у Больцано. Окрім того, IVECO розробляла та виготовляла силові установки для всіх бронемашин сімейства, включаючи Ariete, Dardo HITFIST та Puma. 

У 1993 році, після міжнародного конкурсу, британська компанія BAE Systems (тоді ще Royal Ordnance) розробила та виготовила 20 комплектів динамічного захисту ROMOR-A для підвищення стійкості Centauro до кумулятивних боєприпасів. Десять комплектів передали Італії, а решту доставили в Сомалі, де вони були встановлені на машини. Додатково консорціум IVECO – Oto Melara розробив новий комплект пасивного бронювання для захисту від стрілецької зброї, який встановлювався на корпус та башту.

Останні машини Centauro 1 для італійської армії були передані в кінці 1996 року. 

У 1999 році Іспанія уклала контракт на 70 мільйонів доларів на постачання 22 бойових машин Centauro разом із навчальною та технічною підтримкою. Поставки завершилися в кінці 2000 року. Іспанські машини головно відповідали італійським, але передбачалася можливість встановлення розробленого в Іспанії комплекту динамічного захисту від General Dynamics Santa Bárbara Sistemas. 

На початку 2002 року Іспанія замовила додатково 62 одиниці Centauro, які були зібрані за участі місцевих підприємств. Надалі розглядалася можливість придбання спеціалізованих варіантів, зокрема евакуаційної машини. 

Перші 22 іспанські Centauro надійшли до 8-го кавалерійського полку «Лузітанія» у Валенсії, що забезпечує бойову підтримку сил швидкого реагування Іспанії. Нові 62 машини замінили танки AMX-30EM2 у кавалерійських частинах бригади «Кастільєхос II» у Сарагосі. В іспанській армії ця машина отримала позначення VRC-105 Centauro (Vehículo de Reconocimiento y Combate – розвідувально-бойова машина). 

Виробництво винищувачів танків Centauro 2 розпочалося у 2021 році, що стало важливим кроком для модернізації армійських підрозділів. Перші 10 одиниць були замовлені ще у липні 2018 року, що дало старт серійному виробництву цієї моделі. Протягом наступних кількох років замовлення на Centauro 2 значно зросли, і в грудні 2020 року було замовлено 86 одиниць з можливістю додаткових 10 машин.

У червні 2024 року додатково було замовлено 28 одиниць, що доводить загальну кількість замовлених машин до 150 одиниць. Того ж року італійська армія укомплектувала перші бойові підрозділи новою машиною.

Загальне компонування

Корпус виготовлений із зварної сталевої броні, що забезпечує захист екіпажу від вогню стрілецької зброї та уламків артилерійських снарядів. Лобова проекція машини здатна витримувати влучання снарядів калібру 20 мм, тоді як круговий захист гарантує стійкість до куль калібру 12,7 мм.

Місце водія розташоване в передній частині корпусу зі зміщенням ліворуч, а праворуч від нього розміщений силовий агрегат, ізольований вогнетривкою перегородкою. Робоче місце водія обладнане регульованим сидінням, люком, що відкидається вліво, та трьома денними перископами для забезпечення огляду. Центральний перископ може бути замінений на пасивний прилад нічного бачення типу MES VG/DIL, що дає можливість керувати транспортним засобом у темну пору доби.

Башта Centauro встановлена зі зміщенням назад відносно центральної осі машини. Усередині башти командир розташований ліворуч, навідник — праворуч, а заряджаючий — попереду та нижче за навідника.

Командир має у своєму розпорядженні чотири денні перископи для спостереження у фронтальній, бічних та тильній зонах. Перед його люком установлено стабілізований денний приціл, що забезпечує панорамний огляд на 360° без необхідності повороту голови.

Навідник здійснює вихід із машини через люк заряджаючого, який відкидається назад. Для спостереження навідник і заряджаючий використовують п’ять денних перископів, розміщених на даху башти праворуч.

Виробництво башти повністю здійснюється компанією Oto Melara на підприємстві в Ла-Спеції. Башта постачається у зібраному й протестованому вигляді, готовою до інтеграції з шасі.

У кормовій ніші башти встановлено систему захисту від зброї масового ураження Sekur, конструкція якої аналогічна системі, застосованій на основному бойовому танку Ariete, і функціонує за принципом створення надлишкового тиску.

Інтегрована система кондиціонування повітря забезпечує комфортні умови роботи екіпажу за зовнішніх температур у діапазоні від -30 до +44°C.

До стандартного комплекту оснащення входять: передня лебідка, система виявлення та гасіння пожеж у моторному відсіку, а також система виявлення й придушення пожеж і вибухів у відсіку екіпажу.

На даху можливе встановлення системи попередження про лазерне опромінення, яка інформує екіпаж про виявлення лазерних далекомірів або наведення ворожого озброєння.

Бойова маса базового варіанту Centauro становить 25 тонн, однак вона може зростати до 28 тонн у разі встановлення додаткового бронювання для підвищення рівня балістичного захисту в бойових умовах.

Башта

Гармата керується цифровою системою управління вогнем (СУВ). Ця система включає стабілізований панорамний приціл командира, розташований на даху башти. Навідник (стрілець) оснащений стабілізованим прицілом із денним і нічним каналами спостереження та інтегрованим лазерним далекоміром.

Цифровий балістичний обчислювач обробляє вхідні дані й забезпечує функціонування через відповідні панелі керування. Башта обладнана електрогідравлічними стабілізованими сервоприводами, що діють у двох площинах. Як опція доступні електричні сервоприводи.

Командир здійснює пошук, виявлення та ідентифікацію цілей незалежно від обертання башти. Навідник відповідає за захоплення цілі, наведення гармати та вимірювання дальності. У башті встановлено спарений кулемет калібру 7,62 мм. На даху розміщено додатковий кулемет калібру 7,62 мм, призначений для протиповітряної оборони та самозахисту.

З обох боків башти змонтовано по чотири електричні димові гранатомети багатоспектрального типу. Ранні італійські та всі іспанські башти оснащені гранатометами типу Wegmann, тоді як пізніші італійські башти обладнані системами Galix.

Основне озброєння
105-мм гармата

Винищувач танків Consorzio Iveco Oto Centauro з колісною формулою 8×8, що перебуває на озброєнні сухопутних військ Італії та Іспанії, оснащений баштою з механічним приводом, розрахованим на екіпаж із трьох осіб. Башта розроблена й виготовлена компанією Oto Melara та озброєна 105-мм нарізною гарматою з низькою віддачею довжиною 52 калібри.

Гармата обладнана термоізоляційним кожухом, інтегрованою системою відводу газів, датчиком викривлення на дулі та дульним гальмом. Вона сумісна зі стандартними 105-мм танковими боєприпасами НАТО, зокрема з бронебійними опереними підкаліберними снарядами з відокремлюваним піддоном (APFSDS).

Ствол гармати виготовлений за технологією автоскріплення, має максимальну довжину віддачі 710 мм. Затвор вертикально-ковзний, залишається відкритим після пострілу, а порожня гільза автоматично викидається.

Повнокомплектна башта з 105-мм гарматою Oto Melara з низькою віддачею пропонується для інтеграції на широкий спектр шасі — як гусеничних, так і колісних — залежно від вимог замовника.

На борту Centauro перевозиться боєкомплект із 40 снарядів калібру 105 мм, із яких 14 розміщені в башті, а решта — у корпусі.

Спарений з основним озброєнням, зліва від гармати, встановлено 7,62-мм кулемет MG 42/59. Виробництво гармати здійснюється на замовлення. На озброєнні Сухопутних військ Італії перебуває 259 одиниць із цією гарматою, а в Іспанії — 84 одиниці.

120-мм гармата

Наразі основний акцент в експортних поставках зосереджено на модифікації Centauro з новою баштою, озброєною 120-мм гладкоствольною гарматою Oto Melara калібру 45.
Першим замовником 120-мм гладкоствольної гармати Oto Melara калібру 45 з низькою віддачею стала Королівська гвардія Оману, яка придбала шість мобільних гарматних систем Centauro (8×8), оснащених баштою Oto Melara 120/45 HITFACT із цією гарматою.

Consorzio Iveco Oto Melara розробило нову версію Centauro як приватну ініціативу. Башта, відома як Oto Melara 120/45 HITFACT, озброєна 120-мм гладкоствольною гарматою калібру 45, розробленою підрозділом Iveco Defence Vehicles Division.

Довжина віддачі 120-мм гармати становить 550 мм, а сила віддачі сягає 24 тонн. Башта захищена балістичною бронею з алюмінієвих сплавів. Гармата базується на конструкції 120-мм гладкоствольної гармати танка Ariete, що забезпечує сумісність зі стандартними боєприпасами НАТО.

Перші випробування гармати компанія розпочала на початку 2002 року, і вони успішно завершилися. Ствол гармати оснащений дуловим гальмом типу pepperpot, системою відводу газів, термоізоляційним кожухом і датчиком викривлення ствола.

Система управління вогнем поєднує електричні та гідравлічні компоненти. Гармата виготовлена з високоміцної сталі, аналогічної тій, що застосовується в 127-мм морській гарматі Oto Melara (5 дюймів). Цей матеріал зменшує вагу рухомих частин гармати та дозволяє витримувати тиск у каморі до 1000 бар.

Башта Oto Melara додатково оснащена спареним кулеметом калібру 7,62 мм, розташованим спарено з гарматою. На даху для командира встановлено ще один кулемет калібру 7,62 мм, а для заряджаючого передбачено кулемет M2 HB калібру 12,7 мм. З обох боків башти змонтовано по чотири електричні димові гранатомети калібру 80 мм.

Повний боєкомплект машини становить 35 снарядів калібру 120 мм, із яких дев’ять розміщені в башті, а решта — у корпусі. Гармата 120/45 мм має кути вертикального наведення від -7° до +18°. Вона здатна вести вогонь стандартними 120-мм боєприпасами, а також запускати безпілотний апарат Horus через канал ствола, що забезпечує розвідку в реальному часі.

Оптичні системи

Колісний винищувач танків Centauro оснащений системою управління вогнем Galileo Avionica Tank Universal Reconfigurable Modular System (TURMS), яка також застосовується на основному бойовому танку Ariete.

Основні компоненти TURMS:

• Стабілізований панорамний денний приціл командира з можливістю збільшення ×2,5 і ×10. Для нічного бачення тепловізійне зображення з прицілу навідника виводиться на окремий монітор. Діапазон повороту становить 360°, вертикальна наводка — від -10° до +60°.
• Стабілізований перископічний денний/нічний приціл навідника, розташований на даху башти, включає чотири модулі: стабілізоване дзеркало, оптичний блок, лазерний випромінювач і тепловізійну систему. Денний канал забезпечує п’ятикратне збільшення, тепловізор має два поля зору (широке та вузьке), що працюють через спільне дзеркало.
• Цифровий балістичний комп’ютер, який обробляє дані стрільби, інтегрує інформацію від сенсорів (метеорологічного, кута нахилу машини, зношення ствола) і контролює роботу балістичних модулів (оптичного прицілу, лазерного далекоміра, сервоприводів).
• Система контролю вильоту снаряда і дисплеї для командира, навідника та заряджаючого.

Додатково навідник використовує оптичний денний приціл Galileo Avionica OG C-102 із восьмикратним збільшенням і трьома сітками, що перемикаються вручну.

Система TURMS для Centauro 8×8:

Приціли командира оснащені підсилювачами світла, інтегрованими з комп’ютеризованою системою управління вогнем від SEPA. Основні компоненти включають:

Монокулярний перископічний лазерний приціл ARES для навідника: денний канал із десятикратним збільшенням і полем зору 5°, тепловізійний прилад другого покоління (діапазон 8–14 мкм), CRT-дисплей із зелено-чорним зображенням і підтримкою широкого та вузького поля зору.

Модульна перископічна система ATTILA для командира: призначена для спостереження, виявлення та ідентифікації цілей із можливістю автономної стрільби.

Включає:

• Панорамну первинно стабілізовану мультиспектральну камеру.
• Денний канал із двома полями зору (збільшення ×4 і ×12).
• Кут підйому до +60° для протиповітряної оборони чи боротьби з гелікоптерами.
• Візуальний блок (окуляр).
• Тепловізійну камеру другого покоління з двома режимами збільшення.
• Лазерний далекомір (опціонально).

Приціли командира VS 580:

Сумісні з різними системами управління вогнем, включають варіацію для бойових машин протиповітряної оборони. Складаються з чотирьох підсистем:

1. Верхня частина з гіростабілізованою панорамною головкою та електронікою.
2. Середня частина з лазерним далекоміром.
3. Нижня телескопічна частина з оптичною системою та елементами керування.
4. Електронний блок.

Цифровий балістичний комп’ютер Oto Melara:

Виконує обчислення для стрільби, керує сервомеханізмами башти та всіма балістичними одиницями (оптичним прицілом, лазерним далекоміром). Інтегрує дані від датчиків (метеорологічних умов, положення машини, температури пороху) і підтримує перемикання з автоматизованого на ручний режим у разі часткових збоїв. Діапазон балістичних обчислень — від 300 до 4000 метрів.

Ходові якості

Centauro оснащений двигуном IVECO VTCA V-6 із турбонаддувом, який працює на дизельному пальному та розвиває потужність 520 к. с. при 2300 об/хв. При бойовій масі 25 тонн це забезпечує сприятливе співвідношення потужності до ваги на рівні 20,8 к. с./т. Силовий агрегат Centauro інтегрований із повністю автоматичною трансмісією ZF 5 HP 1500 німецького виробництва, яка включає п’ять передач переднього ходу та дві заднього.

Потужність передається через роздавальну коробку ZF, виробництво якої, як і трансмісії, здійснюється за ліцензією на підприємстві в Больцано. Повний силовий блок машини розроблений для швидкої заміни, що займає не більше 20 хвилин.

Від трансмісії крутний момент передається до диференціала, який розподіляє його на обидва боки машини через карданний вал. Далі система валів і конічних зчеплень забезпечує передачу потужності на кожне колесо.

Підвіска — гідропневматичного типу, із керованими першими чотирма та останніми двома колесами. Керування задніми колесами активується лише на швидкостях до 20 км/год, що підвищує маневреність на низьких швидкостях.

Продаж Бразилії

У листопаді 2022 року Бразильська армія, через Командування Логістики (COLOG) та Дирекцію матеріального забезпечення (DMat), оголосила, що Centauro II, розроблений консорціумом CIO (Iveco Defence Vehicles та Leonardo), переміг у тендері на постачання 8×8 колісних броньованих бойових машин кавалерії (VBC Cav-MSR 8×8).

Угоду, підписану в грудні 2022 року, оцінили приблизно в €900 мільйонів, і вона стала частиною Стратегічної програми Збройних сил Бразилії (Prg EE F Bld), що мала на меті модернізацію армії до 2040 року. Centauro II, оснащений 120-мм гладкоствольною гарматою, замінить застарілі бойові машини, такі як EE-9 Cascavel, і, можливо, частково доповнив парк танків Leopard 1.

У серпні 2024 року Бразилія отримала два прототипи Centauro II для технічних і оперативних випробувань. У планах було поставити ще сім одиниць із Італії до 2026 року, а решту 89 машин виготовили на території Бразилії, зокрема в місті Сете-Лагоас. Локалізація виробництва стала ключовим елементом угоди, що передбачила навчання персоналу та співпрацю з місцевими компаніями, такими як IMBEL і AEL Sistemas.

Крім початкових 98 одиниць, Бразилія розглядала можливість укладення ще одного контракту на 123 машини, що може збільшити загальну кількість до 221. Хоча це залишалося лише планами, успішне завершення тестування прототипів і початкових поставок стане вирішальним фактором для потенційного розширення замовлення.

Centauro у складі італійського війська

Винищувачі танків Centauro становлять основу кавалерійських підрозділів італійської армії та входять до складу підрозділів цих полків, а не перебувають окремо. Завдяки гарматам із протитанковими можливостями, бойові машини мають підтримувати піхоту вогнем та боротися з бронетехнікою противника. Вони також оснащені системами, які дозволяють їм бути залученими до виконання завдань розвідки, що робить їх універсальними та ефективними в різних бойових умовах.

Станом на сьогодні, Centauro перебувають у складі таких підрозділів італійської армії, як:

• 1-й кавалерійський полк «Ніцца» (Reggimento “Nizza Cavalleria” (1°))
  Розташований у м. Пінероло (П’ємонт), цей полк входить до складу бригади «Тауро». Використовує B1 Centauro для розвідки та підтримки піхотних підрозділів.
• 2-й кавалерійський полк «П’ємонт» (Reggimento “Piemonte Cavalleria” (2°))
  Базується у м. Вілла-Оппічіна (Фріулі-Венеція-Джулія), входить до бригади «Поззуоло дель Фріулі». Застосовує Centauro для патрулювання та тактичної розвідки.
• 3-й кавалерійський полк «Савойя» (Reggimento “Savoia Cavalleria” (3°))
  Розташований у м. Гроссето (Тоскана), належить до парашутно-десантної бригади «Фольгоре». Хоча основний акцент бригади на десантних операціях, Centauro використовується для вогневої підтримки під час наземних операцій.
• 4-й кавалерійський полк «Генуя» (Reggimento “Genova Cavalleria” (4°))
  Розташований у м. Палманонова (Фріулі-Венеція-Джулія), входить до бригади «Поззуоло дель Фріулі». Використовує Centauro для швидкого розгортання та протидії легкій бронетехніці противника.
• 5-й кавалерійський полк «Ланчіері ді Новарра» (Reggimento “Lancieri di Novara” (5°))
  Базується у м. Кодроїпо (Фріулі-Венеція-Джулія), належить до бригади «Поззуоло дель Фріулі». Основне завдання — розвідка та захист флангів.
• 6-й кавалерійський полк «Ланчіері ді Аоста» (Reggimento “Lancieri di Aosta” (6°))
  Розташований у м. Палермо (Сицилія), входить до бригади «Аоста». Застосовує Centauro для патрулювання та оборони прибережних районів.
• 8-й кавалерійський полк «Ланчіері ді Монтебелло» (Reggimento “Lancieri di Montebello” (8°))
  Розташований у Римі, належить до бригади «Гранатьєрі ді Сарденія». Використовує Centauro для церемоніальних і бойових завдань, зокрема в операціях із підтримання порядку.

Середні бригади (Brigate Medie)

B1 Centauro також  інтегрований у середні бригади італійської армії. Ці бригади призначені для швидкого реагування та оборони великих територій, зокрема прибережних зон Італії.

Основні бригади, де використовується Centauro:

• Бригада “Поззуоло дель Фріулі” (Brigata di Cavalleria “Pozzuolo del Friuli”)
  Включає кілька кавалерійських полків (2-й, 4-й, 5-й), які активно застосовують Centauro для тактичної розвідки та вогневої підтримки. Бригада базується на північному сході Італії та орієнтована на захист від потенційних загроз із суші та моря.
• Бригада “Аоста” (Brigata Meccanizzata “Aosta”)
  Оперативно діє на Сицилії, використовуючи 6-й полк “Ланчіері ді Аоста”. Centauro застосовується для захисту острова та боротьби з десантними операціями.
• Бригада “Тауро” (Brigata Meccanizzata “Taurinense”)
  У складі 1-го полку “Нізза” використовує Centauro як засіб швидкого розгортання в гірських і рівнинних районах П’ємонту.

Окрім бойових частин, B1 Centauro також присутній у навчальних центрах і резервах:

• Кавалерійська школа (Scuola di Cavalleria) у м. Лечче та Монтелібретті використовує Centauro для підготовки екіпажів. Тут проходять навчання як для B1 Centauro, так і для новішої версії Centauro II.

Centauro в Україні

Потенційне застосування винищувачів танків B1 Centauro у складі Сил оборони України може істотно відрізнятися від їх використання в італійській армії. Завдяки своїм характеристикам ці машини надають підрозділам, які не мають основних бойових танків, можливість використовувати бойову платформу, чиї вогневі та маневрові спроможності наближаються до танкових, але при цьому зберігається висока мобільність і відносно мала маса (25 тонн).

Це дозволяє транспортувати Centauro як військово-транспортними літаками (наприклад, C-130 Hercules), так і невеликими десантними плавзасобами, що робить їх зручними для швидкого перекидання на різні театри бойових дій.

В українських умовах B1 Centauro можуть застосовуватися не лише для мобільних операцій, як в Італії, а й у статичних бойових позиціях, подібно до французького колісного розвідувального танка AMX-10RC. Наприклад, вони могли б виконувати роль укріпленої вогневої точки для засідок або підтримки піхоти на ключових рубежах. Проте бойові можливості Centauro значно перевищують французький аналог.

Італійська машина оснащена стабілізованою 105-мм гарматою, сучасною системою управління вогнем (СУВ) TURMS, ширшою номенклатурою боєприпасів (включно з уламково-фугасними снарядами), а також має кращі ходові характеристики завдяки двигуну IVECO VTCA V-6 (520 к. с.) і гідропневматичній підвісці. Крім того, захист Centauro може бути посилений комплектами динамічного захисту, що підвищує його живучість у бою.

Водночас в Україні використання колісної техніки з протитанковим озброєнням, як Centauro, наразі є радше винятком, ніж правилом. Основні бойові дії ведуться на відкритих просторах і полях, де переважає інтенсивний артилерійський вогонь, висока концентрація супротивника та активне застосування безпілотників. У таких умовах колісні машини потребують значного доопрацювання для підвищення захисту.

Наприклад, для адаптації до сучасного поля бою на Centauro доцільно встановлювати антидронові сітки або решітки, а також системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) на даху для протидії БПЛА. Ці модифікації дозволили б ефективніше використовувати машину в умовах, де танки й важка гусенична техніка залишаються основою бойових операцій.