На Запоріжжі згадували козаків, які не змирились зі знищенням Січі. 235 років тому, за наказом Катерини Другої, російські війська оточили батьківщину козацтва та зрівняли її з землею.

12 тисяч козаків були примусово мобілізовані до регулярної армії, багато з них загинули, не витримавши жорстокої системи покарань у російських військах.

Троє найбільш шанованих козацьких кошових на чолі з Петром Калнишевським були заслані у монастирі.

Ще 5 тисяч запорожців обрали добровільне вигнання.

В пам’ять про козаків на острові Хортиця відслужили молебень. Після цього у води Дніпра спустили поминальний хрест.

Після завершення тризни кілька тисяч козаків зібрались на коло. Кажуть, головне для них сьогодні – це об’єднання.

Петро Заболотний, верховний отаман спілки козаків Південно-Східної України “Військо Запорозьке” заявляє: “Козаки знали, що вони живуть на своїй рідній землі, і ними ніхто не може понукати, ніякі зайди, які приходять до влади. Тому козаки повинні єднатися, гуртуватися, і коли вони будуть в силі й єдності, то ніяка сила, ніякий чорт їх не зможуть подолати”.

ТСН