Проблема військово-патріотичного виховання молоді є надзвичайно важливою для безпеки держави. Військова агресія Росії, особливо її інформаційна складова, показала, що відсутність уваги до патріотичного виховання молоді зі сторони української влади, починаючи з часів проголошення незалежності, призвела до перетворення української молоді на об’єкт ідеологічного впливу ворожих держав.

Молодь яка  не виховується у дусі патріотизму та поваги до своєї Батьківщини, або не залучається будь яким чином суспільно-корисної діяльності (спорт, освітні програми),  може стати матеріалом для деструктивних елементів цього суспільства, або може бути використаною іншими країнами у своїх цілях.

Екс заступник командувача ССО, та один з головних ідеологів створення потужної системи територіальної оборони, генерал-майор Сергій Кривонос у своїх інтерв’ю часто наголошує про необхідність збільшення уваги патріотичному вихованню української молоді.

Державним органом, що займався б військово-патріотичним вихованням молоді, могла би стати Всеукраїнська військово-спортивна організація (далі ВСО)

Для чого потрібна ВСО?

Військово-спортивна організація (ВСО) необхідна для вирішення таких основних задач:

– патріотичне виховання молоді

– залучення молоді до суспільно корисної діяльності (з метою зменшення ризиків залучення молоді до кримінальних структур, вживання наркотиків, зменшення ворожого ідеологічного впливу інших держав)

– професійна військова орієнтація молоді (зацікавлення молоді військовою професією)

– початкова військова підготовка молоді

– фізичний розвиток молоді

– формування кадрового резерву кандидатів для військової служби

Варто зазначити, що ВСО не повинна зосереджувати свою діяльність тільки на військовій підготовці молоді, як це відбувалось у ДТСАФ СРСР – « головна задача ВСО це виховати у молодої людини патріотичну свідомість і зацікавити військовою службою,  навчання військовій спеціальності – це вже другорядна задача організації»

 Особливості ВСО

1. Воєнізована структура

Люди  молодшого підліткового  та юнацького віку мають певні особливості психіки. Саме на цьому віковому етапі розвитку люди відчувають потребу бути належним  до певної групи (групові цінності мають для них важливе значення); надають великого значення атрибутам та символам належності до певної групи; тяготіть до образу сили, і проявляють агресивну поведінку; прагнуть до самоствердження у групі.

Ці особливості підліткової психіки можуть мати позитивні спрямування – участь у спортивних, військово-спортивних організаціях, позитивно направлених або нейтральних групах;  або навпаки, мати негативне спрямування – участь у деструктивних групах: деяких «фанатських рухах», певних релігійних субкультурах, кримінальних організаціях (участь у субкультурі «АУЕ»), та таке інше.

Тобто у більшості підлітків та юнаків існує потреба у належності до певної групи яка пропагує ідеологію культу сили (військова справа у цьому тлумаченні теж є культом сили).

Саме тому ВСО на відміну від цивільних молодіжних організацій (Пласт, спортивні організації),  можуть стати тим місцем, де молодь може задовольнити своє прагнення у належності до певної субкультури/групи, що сповідує культ сили.

ВСО повинна бути воєнізованою організацією (відповідно її функціонування повинно бути прописане в законі). Воєнізований статус необхідний оскільки організація матиме саме військове спрямування, і проводитиме для молоді  військово-спортивну підготовку.   ВСО повинна мати свою форму одягу і спеціальні звання (не військові!).

*Під воєнізованою структурою мається на увазі не військові звання, або ВСО як частина Збройних сил –  а мається на увазі зовнішні ознаки:  мілітаризована форма одягу, знаки розрізнення (не військові), елементи стройової підготовки, військова спрямованість навчальних програм.

2. Патріотичне виховання

Іншою особливістю ВСО має бути патріотичне виховання її членів, але це не має стати пропагандою певної партійної або політичної  ідеології. Для прикладу можна привести два протилежні підходи до патріотичного виховання членів військово-спортивних організацій:

Перший – патріотичне виховання членів військово-спортивної організації на основі партійної ідеології.  До цього прикладу можна віднести німецьку молодіжну організацію «Гітлерюгенд», в якій домінувало  ідеологічне виховання НСДП, та сучасну російську молодіжну організацію «Юнармія» – де домінує ідеологічне виховання на основі ідеології правлячої партії Единая Россия, та релігійна ідеологія РПЦ.

Другий – патріотичне виховання членів військово-спортивної організації на основі загальних ідей любові та поваги до своєї батьківщини, дослідження власної історії. Без певної партійної ідеології. До такого прикладу можна віднести латвійську молодіжну військово-спортивну організацію «Jaunsardze» .  Саме латвійський варіант і був би оптимальним для України.

3. Відмінність від існуючих військово-спортивних організацій

В Україні існує багато молодіжних військово-спортивних організацій, але як і з добровольчими підрозділами територіальної оборони, головними проблемами у їх діяльності є – відсутність координації, відсутність єдиної програми підготовки/навчання, відсутність спільної стратегії розвитку.

Простіше кажучи, ми маємо безліч організацій які існують самі по собі, і розвиваються на свій розсуд. Цю проблему також згадує генерал-майор Сергій Кривонос.

До чого призводить така «роздробленість» молодіжних військово-спортивних організацій можна побачити  на прикладі молодіжної військово-патріотичної організації «Джура».

*Джура – це всеукраїнська організація, що регулярно проводить військово-патріотичні ігри для молоді. На діяльність організації  виділяються певні кошти з місцевих бюджетів (за програмою військово-патріотичне виховання молоді), але в реальності ці заходи мають гнітючий вигляд:

– групи складаються з дітей різного віку, в одній групі можуть бути діти 11-13 років і юнаки по 20 років. Це неправильно з педагогічної точки зору

– навчання певним військово-обліковим спеціальностям не відбуваються. По суті це найчастіше звичайні екскурсії у військові частини

– «форма номер вісім» – якась дика суміш радянської військової форми, будівельних роб у  патерні «Дубок», та дитячих «козацьких костюмів» – це не робить ігри привабливими для дітей

– заняття/ігри не відбуваються регулярно

– військові ігри зазвичай проводяться з елементами радянських церемоніалів: урочисті шикування, урочисті марші, танці, і обов’язкове вручення сертифікатів. Це робить ігри нудними та нецікавими для дітей.

Іншою військово-спортивною організацією яку варто згадати є ТСОУ.

Товариство сприяння обороні України лише змінивши назву з радянської ДТСАФ, замість того щоб стати військово-спортивною організацією для молоді, зберегло лише функцію допризивної підготовки. При чому за роки незалежності підготовка саме по військовим обліковим спеціальностям майже перестала проводитись, а збереглась в основному підготовка водіїв.

Можливості ТСОУ дозволяли готувати водіїв, зв’язківців, парашутистів, і навіть водолазів.  Наприклад з 1984 року в  морських школах ДТСАФ СРСР, юнаки проходили навчальну 270-ти годинну програму за спеціальністю «позаштатний водолаз ВМФ»

Зараз, нажаль, робота з молоддю звелась до екскурсій у військові частини, та спортивних змагань – ніяк не пов’язаних з військовою справою

Моделі для наслідування

Україна повинна створити власну модель військово-спортивної організації враховуючи власні фінансові ресурси, власний досвід діяльності різноманітних молодіжних об’єднань, та інші особливості нашої держави.

Але при створенні ВСО обов’язково вивчити моделі аналогічних організацій інших держав. Особливо держав колишнього «соцтабору», які мають багато спільного з нами.

Дуже вдалою є латвійська військово-спортивна молодіжна організація «Jaunsardze» – назву якої можна приблизно перекласти як «Молоді захисники». Саме латвійська модель могла б стати зразком,  на основі якого можна створити  українську ВСО (не скопіювати а взяти найкраще з цієї структури). В цілому у балтійських країн є багато чому повчитись у цьому напрямку.

Jaunsardze – створена у складі міністерства оборони Латвії. Її діяльність фінансується з бюджету міністерства оборони. Участь в організації можуть приймати люди починаючи з молодшого шкільного віку і до 18 років.  Участь в організації для молоді безкоштовна, форму також закуповує держава.

Використання інфраструктури ТСОУ

ТСОУ у 1991 році отримало у спадок величезну інфраструктуру:  аеродроми, літаки, велику кількість автомобілів, спеціальне спорядження (в тому числі і водолазне).

На даний момент більшість інфраструктури ТСОУ перебуває в оренді, або була продана приватним особам.

Згідно даних вказаних в статті – станом на 2014 рік, у власності ТСОУ перебувало:

• 7,5 тисяч штатних працівників;
• 5078 приміщень і споруд;
• 874 гаражів та пунктів технічного обслуговування автотранспорту;
• 56 складів паливно-мастильних матеріалів;
• 53 пунктів заправки;
• 168 складов;
• 391 автодром;
• 9 аеродромів;
• 8 казарм;
• 12 полігонів;
• 98 мото- і автотрас;
• 99 колективних радіостанцій;
• 3 водні станції;
• Палац водного спорту;
• Спортивно-технічний комплекс «Чайка»
• 524 оборонно-спортивних клуба;
• 146 шкіл ТСОУ;
• 56 центрів оборонно-технічної роботи;
• 29 авіаційно-технічних спортклуби;
• 144 стрілецьких та 361 пневматичних тири;
• 367 кімнат зберігання зброї;
• Стрілецький комплекс «Снайпер».

Для створення всеукраїнської ВСО було б доцільно провести інвентаризацію майна, що залишилось у власності ТСОУ, і якщо це можливо законодавчо – передати його ВСО.

Ця інфраструктура, включаючи адміністративні будинки, аеродроми, автошколи, тири – могла б стати основою для нової молодіжної організації.

Якщо є можливість передачі інфраструктури громадської організації ТСОУ до ВСО, то після інвентаризації необхідно визначитись, яке майно та споруди можуть бути використані для підготовки молоді, а які не представляють інтерес для ВСО. Інфраструктура, в якій не має потреби для ВСО може бути продана на аукціоні, а отримані кошти спрямовані на розвиток організації.

Структура

ВСО доцільно  утворити як молодіжну організацію у складі цивільного міністерства оборони (за новим законодавством МО України стане цивільним органом, його повноваження будуть чітко розділені з Генеральним штабом).  Модель створення молодіжної організації у складі МО діє у деяких країнах Європи, зокрема і у Латвії.

Роль держави як органа засновника ВСО необхідна для полегшення фінансування організації з державного бюджету, та централізації управління – що повинно вирішити проблему безлічі військово-спортивних організацій, які готують молодь безсистемно, кожна за своєю програмою.

Територіально структура ВСО повинна формуватись на основі військово-адміністративного поділу країни. На сьогодні територія України поділена на чотири зони, які закріплені за чотирма оперативними командуваннями (ОК). Оперативні командування крім забезпечення функціонування підрозділів сухопутних військ , що входять у їх склад, також керують бригадами територіальної оборони та військоматами (територіальними центрами комплектування та соціального захисту), які знаходяться на їх території.

Поділ ВСО на чотири територіальні округи, що будуть відповідати межам ОК, дозволить налагодити взаємодію з військоматами, бригадами територіальної оборони, та військовими частинами цих ОК.

Також така взаємодія буде необхідна для надання матеріально технічної допомоги ВСО від військових частин, використання їх інфраструктури, надання боєприпасів для проведення стрільб членами ВСО.

Програма підготовки молоді

Ідеологією ВСО повинен стати принцип «виховати і зацікавити». Це означає, що найголовнішим в роботі ВСО повинна стати задача виховати патріотичний світогляд, і зацікавити молоду людину військовою службою. Навчити військово-обліковій спеціальності це вже другорядна задача.

Відмінністю  від існуючої системи підготовки ТСОУ, чи різноманітних військово-спортивних клубів, та підготовки  в ВСО –  повинна бути виключно військово-орієнтована.

Підготовка великої кількості водіїв у ТСОУ це ніби й не погано, в ЗСУ спеціальність водій зараз найдефіцитніша. Але для чого готувати величезну кількість водіїв, якщо в армію не піде й половина з них. А ті хто підпише контракт, не обов’язково оберуть посаду водія.

Це економічно не вигідно для держави. Для армії більш доцільно буде створити окремий навчальний центр водіїв, і готувати вже тих контрактників, які прийшли на посаду водія.

Інший приклад – це підготовка військово-спортивними гуртками молоді за суто спортивними напрямками: спорт це завжди добре, але заняття наприклад волейболом не є військовою спеціальність, і якщо людині подобається «цивільний» вид спорту – то займатись ним можна у спортивних секціях, а ВСО повинна проводити саме військово-спортивну підготовку молоді.

ВСО повинна проводити підготовку  у гуртках за різноманітними військово-прикладними видами спорту. При цьому необхідно враховувати схильності молодих людей, комусь подобається активні види занять, спеціальності де можна проявити лідерські якості. А хтось має схильність до технічних видів занять, для таких людей також можна запропонувати військові гуртки за їх вподобаннями. Молода людина яка стане членом ВСО зможе займатись одразу за декількома спеціальностями, наприклад вивчати стрілецьку справу, і займатись парашутною підготовкою.

Нижче описані основні напрямки військових спеціальностей, за якими молодь може займатись у гуртках ВСО:

• Стрілецький гурток. В такому гуртку молодь отримуватиме навички поводження зі зброєю, навчатиметься основам стрілецької підготовки. В залежності від вікової групи, навчання в таких гуртках повинно відбуватись гвинтівками які використовують для стрільби стиснуте повітря, з дрібнокаліберними гвинтівками. А з 16 років, під керівництвом інструкторів, можна проводити стрільби з вогнепальної зброї (гвинтівок Мосіна, СКС і т.п). *До речі, ці зразки зброї ще є базах зберігання у значній кількості, що дозволить забезпечити такі гуртки зброєю. Програма підготовки може бути різною, як звичайного стрільця так і снайпера. Ці гуртки повинні стати наймасовішими в ВСО.

• Гурток парашутного спорту. Як зрозуміло з назви, в таких гуртках члени ВСО будуть проходити підготовку парашутиста. Але програму підготовки необхідно відновлювати, і залучати професійних інструкторів.

• Гурток спортивного орієнтування. Спортивне орієнтування, дуже важливий вид військово-прикладного спорту. Людина, яка має гарні навички спортивного орієнтування – хороший кандидат для служби у розвідувальних підрозділах.

• Гурток тактичної медицини. Підготовку з тактичної медицини повинні проходити у всіх гуртках, але для молоді яка цікавиться саме таким напрямком необхідно створити окремі гуртки. Особливо такий напрямок підготовки буде цікавий для дівчат.

• Гурток водолазної підготовки. Напрямок який потребує високо підготовлених інструкторів, та дорогого обладнання. Але члени ВСО які пройдуть таку підготовку будуть ідеальними кандидатами для служби у підрозділах бойових плавців. Ще в радянські часи, молодь могла пройти підготовку за відповідним напрямком в школах ДТСАФ СРСР. Пройшовши 270-ти годинний курс. У тому числі з індивідуальними дихальними апаратами замкнутого типу.

• Гурток гірської підготовки. Також потребує кваліфікованих інструкторських кадрів, але діяльність таких гуртків  це дасть потужний кадровий резерв підготовлених кандидатів для служби в гірсько-піхотних частинах  ЗСУ.

• Туристичний гурток. Молодь, що проходитиме підготовку в таких гуртках отримає навички виживання в при роді, спільних дій у лісистій та гірській місцевості. Такі молоді люди стануть бажаними кандидатами у війську.

Зараз наша держава увійшла в черговий етап фінансової кризи,  бюджетні видатки будуть зменшені, в тому числі і на оборонні програми. Але в перспективі, якщо фінансова ситуація стабілізується, можна створювати військово-спортивні гуртки, що потребують великих витрат на технічне забезпечення. Наприклад:

• Авіаційний гурток. В таких гуртках члени ВСО могли б проходити підготовку пілотів малої авіації. Такі програми існували і в радянській ДТСАФ. Підготовка могла б здійснюватись на малих навчальних літаках. В тому числі і українського виробництва:

Або навіть на легких транспортних літаках типу Ан-28, Ан-38. Створення таких клубів могло б стати поштовхом для відновлення виробництва цих літаків КБ Антонова. *(про використання цих літаків у військовий та особливий період написано нижче).

• Морський гурток. Цікавий напрямок для молоді яку цікавить море. В таких гуртках члени ВСО могли б опановувати навички членів екіпажу морських суден. Навички навігації, управління морськими судами. Але для цього також необхідна закупівля катерів малої тоннажності.

За ініціативи активних громадян, в Черкасах діє Клуб юних моряків , де у досить цікавій  молодь навчаться морській справі. Ініціатива дуже правильна, але сам клуб не інтегрований до якоїсь молодіжної організації, та не отримує фінансову допомогу з бюджету.

Варто згадати, що подібні клуби також існували у радянські часи. А в сучасній Україні навіть залишилась певна кількість катерів типу «Ярославець», що перебувають у державній чи комунальній власності, і могли б бути передані ВСО. При потребі можна було б передати з різних відомств у власність ВСО близько 5-10 таких катерів. Наприклад управління освіти Світловодської міської ради має у власності такий катер:

Для молоді яка більш схильна до технічних і творчих видів діяльності, теж існують напрямки військово-прикладних видів спорту:

• Гурток авіамоделізму (ракето моделювання). В таких гуртках підлітки можуть займатись створенням моделей літаків. Створювати і випробовувати моделі ракет. Це спосіб зацікавити молодь авіаційної інженерією, заохотити до вступу на інженерні факультети відповідних навчальних закладів. До речі відомий український конструктор, який створив проти корабельний ракетний комплекс «Нептун» – Олег Коростельов, свого часу зацікавився ракетною технікою саме в ракетомодельному гуртку.

• Гурток робототехніки. Тут молодь може займатись створенням та вивченням робото технічних систем. Цей напрямок є дуже перспективним у наш час.

• Гурток БПЛА. У цьому гуртку підлітки можуть вивчати будову і створювати власні безпілотні літальні апарати, а також готувати операторів БПЛА. Така спеціальність є дуже необхідною в сучасній армії.

• Гурток радіоспорту (кібер спорту). Забута з радянських часів спеціалізація для молодіжних гуртків, яка навіть в наш час могла б бути відновленою – за умови створення цікавої програми для підлітків. Як матеріальна база для подібних гуртків можна використати застарілі аналогові радіостанції, що знімаються з озброєння ЗСУ. Також як сучасний елемент можна впровадити напрямок підготовки у сфері комп’ютерних технологій (кібер спорту): кібер безпека, кібернетичні операції, програмування.

• Гурток журналістів. Новий напрямок, що міг би зацікавити підлітків з подібними вподобаннями. Юнацькі гуртки військової журналістики могли б висвітлювати діяльність ВСО, та Збройних сил України. Набутий досвід став би у пригоді при вступі у військові навчальні заклади на відповідні спеціальності, або для служби у частинах ІПсО.

Взаємодія з територіальною обороною

Якщо вдасться побудувати ефективну військово-спортивну організацію, і залучити у її лави значну частину молоді, то логічною буде інтеграція цієї організації з системою територіальної оборони. Тісна співпраця цих двох структур і стане тією формою, в якій громадянське суспільство буде приймати участь у обороні держави.

Що може дати ВСО територіальній обороні і армії?

1. Патріотичне виховання молоді. Найкращим кандидатом для служби у будь якій силовій структурі є ідейно мотивована людина, яка свідомо захищатиме свою Батьківщину.
2. Використання спільної інфраструктури. Наприклад створивши стрілецький тир у більшості районів кожної області, їх можна буде спільно використовувати і клубами ВСО і батальйонами ТрО. При цьому частково фінансування на утримання цих тирів буде надходити від приватних осіб (що не є членами ВСО), які зможуть користуватись тиром, і проходити навчання у інструкторів ВСО – сплачуючи за це власні кошти.
3. Інструктори ВСО можуть залучатись для проведення підготовки батальйонів /бригад ТрО під час зборів, коли кількість інструкторського складу повинна бути більшою.
4. Інструктори ВСО можуть одночасно проходити службу в частинах ТрО. А виконання їх основних обов’язків інструкторів дозволить підтримувати високий рівень професійної готовності.
5. Техніка та інфраструктура ВСО буде мобілізаційним ресурсом ТрО та армії.
6. При умові достатнього фінансування, морські клуби ВСО які будуть мати у розпорядженні легкі катери, у військовий час можуть передавати їх у ВМС, чи формувати на їх основі річкові патрульні підрозділи, катерні групи для охорони важливих об’єктів, чи проти диверсійної боротьби.
7. Якщо вистачить ресурсів для створення авіаційних гуртків, то у військовий час вони також можуть посилити ЗСУ: легкі літаки після дообладнання відповідним обладнанням зможуть використовуватись у якості розвідувальних. А при відновленні виробництва літаків типу Ан-28/38 іх можна використовувати у якості легких військо-транспортних літаків, санітарних літаків. Легкі гелікоптери можна переобладнати під санітарні.

8. Також при створенні авіаційних клубів ВСО  доцільно розглянути передачу деяких аеродромів ПС ЗСУ у тимчасове використання молодіжній організації. У ПС є декілька резервних аеродромів, на них не дислокується авіатехніка а утримується лише штат авіаційних комендатур. Ці аеродроми використовуються як запасні.

Якщо ВСО отримає у тимчасове використання ці аеродроми, вона зможе розмістити на них декілька авіаційних клубів. Ці                 авіаклуби переберуть на себе функції охорони, технічного обслуговування, метеорологічного забезпечення і т.п. аеродром і на далі  зможуть використовуватись як запасні, у випадку необхідності. ПС ЗСУ зможуть суттєво скоротити персонал авіаційних комендатур (залишивши тільки найнеобхідніші посади), і значно зменшити їх фінансування. Основні фінансові витрати будуть нести авіа клуби ВСО, які будуть в тому числі заробляти кошти, надаючи послуги цивільним особам стрибків з парашутом.

9. Однією з позитивних сторін при створенні ВСО стане можливість працевлаштування ветеранів війни з Росією. Багато учасників війни на Сході мають великий бойовий досвід, чи досвід служби, але не можуть знайти своє місце в цивільному житті.   В ВСО такі люди могли б працювати інструкторами або адміністративним персоналом організації.  Це дозволить зберегти досвід та соціалізувати певну кількість ветеранів.

Джерела фінансування

Важливим питанням є фінансування ВСО. Для регулярного проведення занять, розвитку навчальної матеріальної бази, та утримання постійного штату адміністративних працівників та інструкторів, ВСО потребує значного фінансування.

Пропонується формувати бюджет ВСО з декількох джерел:

• кошти членів організації (вартість повинна бути мінімальною, в основному для оплати форми одягу. Для деяких категорій членство в організації буде безкоштовним)
• кошти місцевих бюджетів (найбільша частина у фінансових надходжень. На функціонування ВСО кошти місцевих бюджетів будуть виділятись за існуючою зараз статтею: військово-патріотичне виховання молоді).
• кошти державного бюджету (кошти виділятимуться по статті оборона)
• кошти приватних осіб (кошти які приватні особи будуть сплачувати за навчання у інструкторів)

Про фінансування приватними особами варто розповісти детальніше. В законі про ВСО необхідно прописати право організації займатись комерційною діяльністю у сфері навчання.

На практиці це виглядатиме так:  4-5 днів на тиждень, у територіальних військово-спортивних клубах буде займатись молодь – члени організації, решта 2-3 дні буде використовуватись для надання платних послуг цивільним особам:  оренда тиру, послуги інструкторів, платні курси першої медичної допомоги, платні стрибки з парашутом, курси дайвінгу, курси кінологів та багато іншого.

Висновки

Створення сильної держави, і сильної армії не можливе без залучення молоді.  Патріотичне виховання молоді є необхідною складовою формування громадянського суспільства.  Однією з форм виховання молоді, і залучення її до суспільного життя, є участь у військово-спортивних організаціях. Членство в такій організації буде цікавим молодим людям, які цікавляться військовою справою, чи активними видами дозвілля.

Створення потужної всеукраїнської молодіжної військово-спортивної організації, вирішить дві найголовніші проблеми існуючих молодіжних організацій:  розрізненість та єдина система патріотичного виховання. Також дозволить зосередити фінансові ресурси на її розвиток.

автор МARINER