Розгортання кризи в Середземномор’ї. Посилення міжнародного тиску на Іран. Лівійська війна в розпалі. Сирія полігон для російської зброї.

Ізраїль: Після підписання між Туреччиною та лівійським Урядом Національної Єдності, угоди про морські кордони, що порушує Конвенцію ООН, в Ізраїлі заявили про готовність обговорити з Туреччиною спільне будівництво природного газопроводу.

Такий газопровід заплановано провести якраз через щойно отриману Ердоганом морську зону. Ізраїль поки перша країна, яка де-факто визнала турецькі амбіції. Решта включно з європейськими поки проти.

Посол США в Греції Джеффрі Пайятт заявив: «США явно не згодні з угодою між Туреччиною та Лівією щодо делімітації морської економічної зони і шельфу в районі островів Середземного моря».

А військово-морські сили Франції та Італії працюватимуть над захистом кораблів компаній двох країн, які досліджують нафту на узбережжі Кіпру на тлі загострення ситуації в цьому регіоні, про що нижче.

Іран: США готують нові санкції, щодо Ірану. Цього разу вони мають зачепити металургійний сектор країни, оскільки отримані прибутки можуть бути використані для просування злочинної поведінки режиму.

Державний департамент США видав рекомендацію, щоб попередити людей у всьому світі щодо санкційних ризиків для сторін, які беруть участь у передачі чи експорті в Іран графітових електродів та голкового коксу, які є важливими матеріалами для металургійної промисловості Ірану. Ризики санкцій можуть бути наявними, навіть якщо кінцевий споживач не є в сталевому секторі Ірану.

Крім прямого санкційного тиску Сполучені Штати намагаються «переконати» прямих споживачів іранської нафти відмовитися від неї. На передодні зустрічі, яка запланована на сьогодні 18 грудня, де Держсекретар Майкл Р. Помпео та міністр оборони Марк Т. Еспер прийматимуть міністра закордонних справ Індії д-ра С. Джайшанкара та міністра оборони Шрі Райнат Сінгх для діалогу між міністерствами США та Індії у форматі 2 + 2, пролунали чутки, що Індія планує відмовитися від іранської нафти.

Звісно ж, що такі наміри значно посилять привабливість американських пропозицій для індусів. А ось іранців такі новини застали зненацька. Перший віце-президент Ірану Есхак Джахангирі заявив:«Ніколи б не подумав, що таке суверенна держава як Індія прогнеться під Штати і відмовиться від іранської нафти».

Ліван: Політичний консенсус якого досягли влада Лівану та люди за рахунок протестів, не влаштовує Іран. Прихильники проіранської Хезболли та просирійського руху Амаль нападають на демонстрантів, атакують на наметові табори протестуючих в столиці Лівану та інших містах.

Такі напади активізувалися коли стало зрозуміло, що Ліван планує відмовитися від впливу на країну сектантський воєнізованих ополчень та створити новий уряд технократів.
Під час атак на мирних протестантів, які залишилися на вулиці, щоб контролювати виконання обіцянки влади, бойовики Хезболла закидають їх камінням, підпалюють автівки та намети. В Бейруті в результаті зіткнень були спалені десятки автомобілів, а також були підпалені декілька будівель. Дістається також силовикам, які захищають людей.

Напади на учасників протесту також відбулися в південних містах Сидон і Набатія, а також на півночі, в селі Факеха, недалеко від міста Хермель. Зокрема, в один з наметів протестувальників у Факехе кинули бомбу, що призвело до масштабної пожежі.

У вівторок, коли прихильники Хезболли та Амаль намагалися штурмувати площу в Бейруті – армія та сили безпеки застосували сльозогінний газ, щоб розігнати їх.

Ірак: На тлі безладів в цій країні пройшла небезпідставна інформація про штурм Мосула, який планує ісламська держава. Для запобігання захоплення міста підрозділи багатонаціонального ополчення «Хашд Шаабі» висунули підкріплення та обладнали позиції на підступах та околицях міста.

І не марно. Терористи ІДІЛ за допомогою «сплячих осередків» атакували бійців «Хашд Шаабі» на південь від Мосула. Бої тривають.

Лівія: Лівійська громадянська розгоряється на жарт.

Президент Туреччини Реджеп Ердоган провів зустріч з Головою лівійського Уряду Народної Єдності в Стамбулі. Зустріч проходила за зачиненими дверима для преси. Після проведення переговорів Президент Туреччини заявив про те, що Туреччина готова надати будь-яку підтримку УНЄ для боротьби з Лівійської національної армією. Також, за словами Ердогана, Халіф Хафтар не є законним представником Лівії.

В даному контексті слова Ердогана слід сприймати буквально. Будь коли це сьогодні. Бо турецький спецназ вже охороняє голову УНЄ, а турецькі спеціалісти працюють з лівійськими військовими. Сценарій коли вагнерівці отримають стусанів від турецьких фахівців все чіткіше.

За такої чіткої підтримки УНЄ і не планує здаватися. На фоні загострення боїв під Тріполі, ще сім міст північно-західної Лівії направили свої ополчення на захист столиці, разом з важкою технікою.

Протилежна сторона – Хафтар зі своєю ЛНА та вагнерівцями в купі, також концентрують сили на підступах до лівійської столиці з центральних регіонів країни.

Цікаво було спостерігати, коли раша-пропагандони радіючи першим успіхам Хафтара вихвалялися, що то «наші» (вагнерівці) ведуть переможний наступ. А коли «переможних» повідомлень так і не появилося, зітхнули «типу», ну що ви хотіли там «наших» лише 300?

В тім коли «переможеньки» нема її потрібно вигадати. Спікер ЛНА аль-Масмарі вирішив пояснити для преси ситуацію з настанням на Тріполі.

За його словами, на тактичному рівні вдалося досягти значних успіхів, штурм столиці протікав за кількома напрямками. За 8 місяців боїв було ліквідовано 942 бійця УНЄ, в тому числі 740 з Місрати. Крім цього, було ліквідовано «незліченну кількість бойовиків-найманців», привезених «терористом Усамою Джувейлі». «Засоби для перемоги над УНЄ та турками є».

Хоча в реалії не все так гладко. Оголошене взяття під контроль стратегічного важливого перехрестя аз-Захра, яке не лишає маршрутів постачання Гар’ян, а просто ускладнює їх, хафтарівцями було видане як безумовний успіх.

Проте, сили УНЄ перегрупувавшись відбили це перехрестя і ситуація відновилась. На інших ділянках фронту ЛНА також особливо радіти не чому.

І тут, звичайно, проявився «руський дух» – коли нема успіхів в боях, бомби «мирняк». З незрозумілих тактичних причин ЛНА обстріляла житловий квартал Тріполі – Салах ад-Дін з РСЗВ.

Італійці, які співпрацюють з УНЄ провели зустріч з Хатфтаром на рівні міністра закордонних справ Італії та його супроводжуючою делегації. Офіційно зустріч була для обговорення останніх подій у політичних справах та співпраця між двома країнами у всіх сферах, і зустріч була дуже позитивною. Неофіційно, італійці скоріш за все шукали вихід з лівійської кризи.

Греція: У Міноборони Греції заявили про плани на закупку 5 БПЛА для протистояння Туреччини в східному Середземномор’ї. 3 безпілотника планується купити в США, ще два – в Ізраїлі.

Ця новина стала відповіддю на розміщення Туреччиною Bayraktar TB2 на території Турецької Республіки Північного Кіпру.

Міністр оборони Нікос Панагіотополус заявив, що Греція не повинна обмежувати свої можливості моніторингу островами Крит та Еврос, і країна повинна відслідковувати події в тій же Лівії або Чорному морі.

Кіпр: В той же час, на тлі конфлікту навколо морських кордонів Туреччини та розробки шельфу в східному Середземномор’ї в американським Сенатом схвалено зняття ембарго на поставки зброї Кіпру, який діяв з 1987 року.

Північний Кіпр: А Туреччина, в свою чергу, планує перетворити у військово-морську базу старий порт містечка Єні Іскеле (грецька назва – Трікомі), який розташований в північній частині Кіпру. Про це у вівторок повідомила турецько-кіпрська газета “Хавадіс” з посиланням на те, що дане питання обговорювалося між представниками сил безпеки Туреччини і співробітниками канцелярії прем’єр-міністра Турецької Республіки Північного Кіпру.

Розташування на Кіпрі турецьких повітряних сил наддасть їм повний контроль над регіоном. Лише радіус роботи Bayraktar TB2 практично повністю покриває територіальні води Республіки Кіпр.

Сирія: Сенат США прийняв оборонний законопроект на 2020 рік, включаючи санкційний Закон Цезара, про який я писав у минулому дайджесті. Чудово. Рашка готується отримати санкції за підтримку сирійського режиму звідки не чекала.

10 січня закінчився термін резолюції ООН 2165, на основі якої в Сирію надходить гуманітарна допомога по лінії організації і, здійснюється контроль з надання гуманітарної допомоги.

Звісно ж левова частина допомоги потрапляє до сирійців які втекли від асада на непідконтрольну режиму територію: Ідліб, табір Рукбан, схід від Євфрату. З цих причин русня намагається перешкодити людям отримувати допомогу і взагалі прибрати догляд ООН.

На зараз Німеччина, Бельгія і Кувейт наполягають на продовженні резолюції на рік. Росія каже про півріччі. У Радбезі ООН також обговорюється відкриття прикордонного переходу Талль Аб’яд для доставки гуманітарних вантажів в зону безпеки зайняту в ході турецької операції PeaceSpring.

Раша – країна злочинець, хизується випробуваннями своєї зброї над мирними людьми. Начальник Генштабу свинособачих сил герасимов пафосно доповів про завершення другий етап випробувань в Сирії винищувачів п’ятого покоління Су-57. Таку заяву він зробив під час брифінгу з військовими аташе іноземних держав.

Ще рашка планує витратити 500 мільйонів доларів у модернізацію порту Тартус, де знаходиться морська база московитів. Це найбільша в історії інвестиція кремля в Сирію. Не в інфраструктуру яку знищили, не в лікарні або школи, або водогін чи електростанцію, а в укріплення військово-морської бази. Дуже так скрєпненько.

І по тиху, по трохи, без гучних розмов, американські військовослужбовці знову займають військові бази, покинуті ними після заяви президента Дональда Трампа про виведення військ з Сирії.

Американські війська дислокуються на північному сході Сирії, в районах, багатих нафтою. З 15 покинутих військових баз вони зайняли п’ять. Всього американці розміщуються в Сирії на 11 базах. Крім того, вони займають старі блокпости і розгортають нові. Основною зоною зосередження стала провінція Хасака.

Скоріш за все зміна у поведінці американців викликала небувалою зухвалістю русні та їхніх асадівських посіпак, коли останні не пропустили американський конвой в місто Камишли. Вочевидь, американці вирішили все ж таки впливати і на інші процеси в Сирії, крім нафти.

Єгипет: Під час молодіжного форуму в Шарм еш-Шейху президент Єгипту Абдель Фаттах ас-Сісі прокоментував угоду між главою лівійського УНЄ Сарраджа та президента Туреччини Ердогана. За його словами, підписані угоди про морські кордони і військову допомогу – це ніщо інше як спроба підірвати пошук політичного рішення лівійського кризи.

За його словами, Єгипет твердо підтримує ЛНА і від своїх слів не відмовляється, а підтримка його країни – це не втручання у внутрішні справи, а лише допомога по досягненню політичного діалогу. Чудовий приклад подвійних стандартів.