Сучасні безпілотні літальні апарати (БЛА) не в повній мірі відповідають поглядам військового керівництва НАТО на війни майбутнього, які передбачають ведення бойових дій в умовах єдиного інформаційно-комунікаційного простору. Повна і своєчасна інформація, а також управління розглядаються в якості основних чинників досягнення успіху. Головною метою стає інтеграція засобів розвідки, органів управління і засобів ураження в єдиний  інформаційно-комунікаційного простір.

    Військові операції в Афганістані, на Балканах та Близькому Сході підтвердили ефективність застосування сучасних технологій при веденні бойових дій і позначили нові напрямки їх розвитку з урахуванням досягнень у створенні інтелектуального зброї різного призначення. Одним з таких напрямків є подальше вдосконалення безпілотних літальних апаратів, яке йде по шляху зменшення радіолокаційної, оптичної і інфрачервоної помітності, збільшення дальності і тривалості польоту, поліпшення характеристик корисного навантаження, створення міні- та мікро-БЛА.
    Розглядаючи перспективи розвитку безпілотної авіації, можна виділити кілька основних напрямів досліджень, проведених у провідних країнах НАТО.
    Найбільш важливим, за поглядами експертів, напрямком є створення безпілотних розвідувально-ударних систем нового покоління, призначених для вирішення задачі придушення системи ППО супротивника. Особливість цього напрямку полягає в наявності значної кількості малопомітних розвідувальних БЛА, здатних декілька діб знаходитися на чергуванні в повітрі і здійснюють всепогодне спостереження і ретрансляцію. При цьому канали зв’язку повинні мати високу пропускну здатність, щоб забезпечити передачу з розвідувальних БЛА в центри управління інформацію з високим розрізненням і керування стрільбою високоточними самонавідними боєприпасами ударних БЛА. Перспективний висотний БЛА великою тривалості польоту (ВПП) буде мати можливість патрулювання протягом більше доби, а згідно з оптимістичними прогнозами його знаходження в повітрі без дозаправки може досягати декількох місяців.
    Найбільш ймовірно, що двигун і бортові системи будуть працювати на сонячній енергії. Застосування БЛА на висотах понад 12-15 км  має ряд переваг: велика дальність прямої видимості, в межах якої можуть функціонувати розвідувальна апаратура і засоби зв’язку; на цих висотах не утворюється інверсійний слід, що додатково знижує помітність апарату; менша ймовірність льотних пригод, так як бойові завдання виконуються над зонами поганої погоди, а також над зонами, відведеними для польотів інших ЛА; менша уразливість від засобів ППО.
    Для вирішення завдання придушення системи ППО планується використовувати багатоцільові БЛА нового покоління – МQ-Х, що розробляються на зміну бойовим системам МQ-1 «Предатор» і МQ-9 «Ріпер». Передбачається створення малопомітного розвідувально-ударного БЛА модульного типу з крилом, що трансформується,  який мав би високу (близькозвукову) швидкість і можливість виконувати тривалі польоти.
    Ще один важливий напрямок – створення перспективних бойових БЛА. Пріоритетами в реалізації даного напрямку є: створення системи надійного розпізнавання цілей в автономному режимі польоту, розробка перешкодозахищеної системи зв’язку між пілотованими і безпілотними літальними апаратами, створення бортової системи обробки отриманої інформації з наступним відбором другорядної інформації, а також розробка «віртуального льотчика», наявність якого дасть можливість групі БЛА самостійно розподіляти між собою цілі, вибирати серед них найбільш пріоритетні та планувати завдання в відповідності з обстановкою, що складається, оперативно реагуючи на виникаючі загрози.
    Однак невирішеність цілого ряду технологічних проблем, імовірно, дозволить на початковому етапі використовувати їх тільки для ведення повітряної розвідки і нанесення ударів по стаціонарним об’єктам, в першу чергу по системі ППО. Лише в більш віддаленій перспективі вони зможуть застосовуватися для вирішення завдань автономної поразки мобільних наземних і перехоплення повітряних цілей.
    На думку військових експертів, зміщення акценту в планах військового керівництва США і НАТО до ведення воєн без тривалої підготовки інфраструктури та попереднього розгортання сил і засобів припускає створення принципово нових безпілотних систем, здатних вести повітряну розвідку в будь-якій точці планети протягом мінімального часу (близько години). За розрахунками натовських фахівців, новий апарат буде здійснювати політ на висоті більше 25 км в гіперзвуковому діапазоні швидкостей. Як альтернатива розглядається варіант створення гіперзвукового засобу (модульного типу) доставки в будь-яку точку світу як розвідувальних, так і ударних БЛА. Реалізація цих планів дозволить наносити раптові повітряні удари в глобальному масштабі.
    Загальним для всіх існуючих напрямків розвитку безпілотної авіації є погляд на її застосування як на функціонування деякої інформаційною мережі, в якій мають місце процеси отримання інформації, її обробки та передачі. Удосконалення бортових засобів обробки інформації та створення необхідних засобів обміну – це взаємопов’язані аспекти: чим повніше буде обробка інформації на борту, тим менші обсяги її доведеться передавати на пункти управління.
    Єдина концепція створення необхідних засобів обміну інформацією сформувалась вже досить стійко. Вважається, що в інформаційній системі бойової безпілотної авіації будуть присутні два незалежних компоненти: система, що зв’язує групу бойових БЛА один з одним літальним апаратом, з борту якого ведеться управління цією групою, і система багатоканальної дальнього зв’язку, що працює з використанням висотних або космічних ретрансляторів і зв’язує бойові БЛА з віддаленими джерелами інформації або наземними пунктами управління.
    За поглядами фахівців НАТО, до 2015-2017 років будуть створені всі системи, що дозволяють реалізувати на борту літаків типу F-22 (F-35) процеси управління супроводжуваної групи бойових БЛА, а після 2025-го в їх розпорядженні будуть всі технології, що дозволяють реалізувати в реальному часі процеси, що визначають функціонування бойової безпілотної авіації.
    Однак, незважаючи на прагнення військових  фахівців до досягнення повної автономності БЛА, недосконалість бортових мікропроцесорів і систем штучного інтелекту не дозволить виключити в осяжній перспективі участь наземного оператора в контурі управління БЛА в частині, що стосується впізнання мобільних наземних і повітряних цілей, а також прийняття рішення на застосування засобів ураження. Це потребує надійних систем телекомунікації між БЛА і пунктом управління. Для масового застосування БЛА буде потрібно значна кількість радіоканалів з великою пропускною здатністю. При цьому потребує вирішення проблема перешкодозахищеності самих радіоканалів і операційної сумісності БЛА один з одним і з пілотованою авіацією, а також обладнання цих апаратів системами розпізнавання і попередження зіткнень в повітрі.
    Слід також зазначити, що в ході операцій в Афганістані та Іраку війська США і НАТО мали повну інформаційну перевагу і панування в повітрі. Виходячи з цього важко спрогнозувати масштабне застосування БЛА в умовах складної повітряної та радіоелектронної обстановки при конфлікті з порівнянним у військовому відношенні супротивником.
    В цілому здійснення планів по створенню і вдосконаленню перспективних БЛА можливо в результаті практичної реалізації передових технологічних досягнень у ході їх розробки. Створення перспективних безпілотних систем дозволить воєнно-політичному керівництву НАТО мати до 2025-2030 років новий засіб повітряного нападу, здатне ефективно вирішувати практично весь спектр завдань пілотованої авіації, використовуючи для цього різні форми і способи бойового застосування.

Ю.Блінков