Німеччина убезпечується від кібер-атак

За статистикою, щодві секунди у Німеччині реєструють кібератаки. Цю цифру оприлюднив Томас де Мезьєр, нинішній міністр оборони, а донедавна очільник міністерства внутрішніх справ. Щодня на об’єкти у Німеччині здійснюється понад 43 тисячі кібернападів. Багато з них не завдають жодної шкоди, але трапляються і дуже небезпечні загрози, а встановити хто за цим всім стоїть не так то просто. «Ми реєструємо приблизно раз на тиждень упішний напад на якесь з федеральних відомств і щодня атаки, стосовно яких ми підозрюємо, що вони надходять з-за кордону. Я це кажу тому, що шпигуни, як і раніше, намагаються замітати сліди, проникаючи на чужу територію непомітно, а в інтернеті це робити особливо легко», – сказав Томас де Мезьєр. Томас де МезьєрBildunterschrift: Großansicht des Bildes mit der Bildunterschrift: Томас де Мезьєр Міністр не назвав країни, які займаються військовим або економічним шпигунством. Водночас непрямо він згадав, що серед переліку підозрюваних, є Росія. Серед цих держав і Китай, адже цей економічний велетень вважається світовим лідером за кількістю виробництва продукції – плагіату. Міністр економіки Райнер Брюдерле наголошує, що хакерські атаки є великою загрозою для Німеччини, котра є лідером у розвитку високотехнологічного виробництва. «Вони можуть паралізувати мережу, відповідальну за забезпечення польотів, але так само вони можуть красти наші конструкторські розробки та здійснювати зловживання». Аби у майбутньому мати змогу вібивати віртуальні напади, на початку квітня у Кельні стане до роботи Національний центр з питань кібероборони. У цьому відомстві фахівці з різних структур спільно розроблятимуть тактику і стратегію протидії кібернападам, визначатимуть потенційно слабкі місця захисту та дбатимуть про їхнє посилення. Профілактичні заходи у цьому зв’язку є особливо важливими, наголошує Гартмут Ісселгорст, експерт Центру з терористичної оборони, розташованого у Берліні. Bildunterschrift: Großansicht des Bildes mit der Bildunterschrift: «Зловмисник може знаходитися у Гренландії. Головний сервер може знаходитися наприклад у Росії або Латинській Америці. Він може свої комп’ютери, які він використовує для нападів, розподілити по всьому світу. Таким чином він може навіть захопити сервер у Німеччині. Або розмістити троянську програму на цьому сервері у Німеччині, що передаватиме викрадені дані, скажімо, до Австралії. Звідти інформація передаватиметься знову ще кудись». Тим часом у німецькому уряді наголошують на необхідності співпраці у справі протидії кібернападам на європейському рівні, адже нині спільнота не дає єдиним фронтом відсічі віртуальним злочинцям.