Україна може втратити унікальне судноремонтне підприємство Балаклавський завод “Металіст”, аналогів якому немає на всьому чорноморському узбережжі, а вслід і можливість ремонтувати кораблі флоту.

У результаті втрати заводу, фонди якого належать Міністерству оборони України, кораблі Військово-Морських Сил ЗС України і Прикордонних військ, що мають гостру потребу в ремонті, можуть втратити унікальну ремонтну базу. У такому ж стані можуть опинитися й цивільні судна деяких класів. Однак за можливим припиненням існування заводу стоять більш істотні негативні наслідки.
Балаклавський судноремонтний завод “Металіст” останні сім років є своєрідним “Варягом”, що намагається прорватися крізь щільне кільце, створене різними комерційними структурами, що намагаються його захопити й розтягти по шматочках. А вся справа в тім, що 8 гектарів території в Балаклавській бухті виявилися занадто ласим шматочком.
Почалося ж усе з того, що в 2003 році державне підприємство, що розвивалося й не мало боргів перед бюджетом і з виплати заробітної плати, приєднали до Феодосійського судномеханічного заводу (ФСМЗ), що мав величезні заборгованості перед партнерами. У результаті тільки за один наступний рік Феодосійським судномеханічним заводом для їхнього погашення було передано майна “Металіста” комерційним структурам на суму понад 13 млн. гривень. З такими темпами Севастополь міг взагалі позбутися “Металіста”.
З метою збереження підприємства й реалізації права участі в оренді майнового комплексу заводу працівники “Металіста” домоглися припинення передачі майна комерційним організаціям і скасування наказу про приєднання підприємства до Феодосійського судномеханічного заводу. У результаті цілісний майновий комплекс заводу “Металіст” на законних підставах повинен бути за рішенням суду повернутий трудовому колективу, що узяв в оренду майно й об’єкти.
У даний момент майно, що входить до складу цілісного майнового комплексу Державного підприємства Міністерства оборони України “Балаклавський судноремонтний завод “Металіст”, є предметом суперечки під час розгляду безлічі судових справ. Незважаючи на те, що це майно перебуває під арештом і передане на зберігання Міністерству оборони України, воно в більшій своїй частині використовується в господарській діяльності комерційних структур, які буквально розірвали на частини територію підприємства і його майно.
Як повідомив “Флоту України” юрисконсульт заводу Сергій Пшеничний, “всі рішення судів з укладення договорів оренди прийняті на користь трудового колективу, однак комерційні структури знаходять якісь обставини, які фактично є мізерними й необгрунтованими, і тим самим затягують процес повернення основних фондів на користь держави”.
У результаті, без цих фондів порушено технологічний цикл роботи заводу, що робить практично неможливим його діяльність у повному обсязі.
Як заявив “Флоту України” директор Балаклавського судноремонтного заводу “Металіст” Владислав Голубовський, “сам завод разом з доковим комплексом становив замкнутий цикл виробництва судноремонту, що дозволяло підприємству робити комплексний ремонт суден без залучення будь-кого з боку. У цей час, не маючи такого комплексу, колектив не може одержати відповідну ліцензію на комплексний ремонт, тому робить дрібні вибіркові роботи”.
Тому днями робітники “Металіста” звернулися до нещодавно призначеного міністра оборони України Михайла Єжеля з проханням звернути увагу на проблему, що склалася навколо підприємства. Колектив стверджує, що невирішення її може катастрофічно позначитися на стані заводу й призвести до його повного краху, а в кінцевому результаті до того, що українському флоту ніде буде ремонтувати свої бойові кораблі, тому що в підприємства є дизельний цех, іспитові стенди й універсальні верстати, яких немає на чорноморському узбережжі. Так, випробування дизелів проводиться за повною програмою, за екстремальних умов, чого не може зробити жодне підприємство в Україні.
А проблема підтримки в технічно справному стані кораблів ВМС України найгостріша. На сьогоднішній день національний флот має 26 бойових кораблів і катерів. При цьому деякі кораблі й судна вже двічі перевищили строки докових і середніх ремонтів.
Між тим минулого року на ремонт цих кораблів та суден коштів майже не виділялося. Замовлені ж командуванням флоту 250 мільйонів гривень на 2010 рік навряд чи будуть отримані в повному обсязі.
У той же час ВМС України найбільш активно співпрацюють з НАТО, беручи участь у спільних навчаннях. Український флот є учасником антитерористичної операції Альянсу в Середземному морі “Активні зусилля”, тому кораблі флоту періодично направляються в район Середземного моря для виконання завдань операції. На цей рік заплановані українсько-американське навчання “Сі бриз”, чергова активація угруповання кораблів причорноморських країн BLACKSEAFOR. І, якщо кораблі не будуть у відповідній технічній готовності, Україна може втратити свій авторитет як морська держава. А значить, відбудеться вповільнення її співробітництва з НАТО і входження в Європейський Союз.
Правда, нещодавно США заявили про намір надати в 2010 році Міністерству оборони України 11 мільйонів доларів матеріально-технічної допомоги в рамках програми уряду США з фінансування військових проектів за кордоном (FMF), але скільки з них дістанеться флоту — поки невідомо.
Крім того, США заявляли про намір передати українським ВМС декілька ненових кораблів, однак які й коли — донині також невідомо. За попередніми оцінками, ці кораблі могли б послужити ще з десяток років. У той же час і їм би знадобився за цей час ремонт, тому “Металіст” і міг би виконати його.
Балаклавський судноремонтний завод, звичайно, не єдине підприємство, що ремонтує кораблі, але свого роду унікальне. За радянських часів Україна мала чудову кораблебудівну й ремонтну базу в Миколаєві, Херсоні, Керчі, Феодосії. Сьогодні ці підприємства переживають складні часи, а деякі — на межі повного розвалу. Так, Севастопольський морський завод, що випускав найпотужніші плавучі крани в Радянському Союзі й ремонтував кораблі флоту, сьогодні зупинено, і на його стапелях немає жодного корабля, йде розграбування фондів.
Але справа не тільки в судноремонтних заводах. За зникненням судноремонтної бази, а потім поступовим старінням і списанням українських кораблів, лежить більш глибока проблема — вже геополітична. Ослаблення українських ВМС може супроводжуватися відновленням російського Чорноморського флоту, про що керівництво ВМФ РФ вже неодноразово заявляло. І тоді гостро постане питання про необхідність продовження базування російського флоту в Криму як гаранта безпеки з моря. А присутність флоту РФ надалі в Україні, природно, буде одним з важелів впливу на політику української держави в Чорному морі й у Європі. Це також негативно позначиться на європейській інтеграції України.
Щоб цього всього не відбулося, Україні, на думку експертів, насамперед потрібно вирішити головне питання про функціональне призначення українського флоту. Що цей флот повинен собою являти і які, крім оборонних завдань, вирішувати, беручи участь у захисті економічних інтересів держави наприклад, у забезпеченні безпеки судноплавства, енергетичних транспортних потоків, що можуть пройти через Чорне море, рибальства й у виконанні низки інших завдань.
За основу, як вважають експерти, міг би бути покладений Закон “Про морську політику України”, що поки так і не прийнятий: проект закону підготовлено, і він продовжує котрий рік проходити узгодження в міністерських кабінетах. А з чітким визначенням завдань могла б з’явитися й реальна Кораблебудівна програма, якої поки також немає. Тоді б могло і вирішитися питання необхідності відродження суднобудівних і судноремонтних заводів, у тому числі таких, як “Металіст” у Балаклаві.
А зараз потрібно тому ж колективу “Металіста” дати можливість працювати, виконуючи спочатку нехай і цивільні замовлення. Для цього й треба звільнити територію заводу від рейдерів і комерційних структур, які, зайнявши об’єкти, не дають заводу вийти на повний технологічний цикл ремонту. Тим самим удасться зберегти підприємство й фахівців. Більше того, у підприємства є всі можливості залучити інвестора, але для цього потрібно остаточно розв’язати питання вилучення майна, яким незаконно користуються комерційні структури.
Крім того, у планах підприємства вже закладене створення в Балаклаві Яхтового центру зі стоянкою й сервісним обслуговуванням світового рівня, що стане першим в Україні. А це — гроші в бюджет міста й реалізація проекту створення в Балаклаві рекреаційної зони. Тому й треба вирішувати: допомагати “Металісту” чи ні, хоча, якщо враховувати інтереси держави, відповідь буде однозначною.

Ольга Савченко

“Флот України”