Найближчим часом Віктор Янукович має намір поставити крапку в питанні інтеграції України в НАТО, цитує Корреспондент статтю Тетяни Івженко в Независимой газете.

Оскільки статус держави в міжнародній системі безпеки досі не було визначено, новий Президент розпорядився розробити законопроект Про засади внутрішньої і зовнішньої політики, в якому повинен бути закріплений позаблоковий статус України. Крім того, Янукович вимагає розробити та прийняти нову Військову доктрину. Експерти сумніваються в довговічності змін вектора зовнішньої політики і припускають, що новий Президент намагається викликати довіру російського керівництва.

Про те, що Україна має намір закріпити свій позаблоковий статус, Янукович заявив ще 1 березня в Брюсселі. У ході першого президентського візиту в столицю Євросоюзу він не запланував традиційні зустрічі з керівництвом НАТО. Але сказав, що буде розвивати всі програми співпраці з альянсом, затверджені при Кучмі і Ющенко. А через два тижні українська делегація, яка брала участь у черговому засіданні комісії Україна-НАТО, розповіла про нові пріоритети зовнішньої політики. Офіційний представник альянсу Джеймс Аппатурай повідомив журналістам, що Україна відтепер прагне до партнерства, а не до членства в НАТО. Він запевнив, що це не вплине на програми співпраці.

Тим часом Віктор Янукович доручив новому міністру закордонних справ Костянтину Грищенка першим справою розробити законопроект про зовнішню політику. За українською Конституцією стратегію зовнішньополітичних відносин визначає глава держави та затверджує Верховна Рада. Експерти впевнені, що нинішній склад правлячої коаліції з легкістю затвердить нововведення, адже в одному з перших пунктів коаліційної угоди чітко сказано про намір “закріпити на законодавчому рівні позаблоковий статус України, що означає відмову від участі у військово-політичних союзах інших держав”. Янукович, виступаючи нещодавно перед керівництвом Служби безпеки України, уточнив свою позицію: “Принцип нейтралітету не означає для України самоусунення від всіх процесів на європейському континенті.

Україна брала і буде брати активну участь у дискусії щодо майбутньої програми європейської політики у сфері безпеки “. Він додав, що новий вектор зовнішньої політики вимагатиме від України затвердження та нової Воєнної доктрини, яка створить основу для посилення обороноздатності позаблокової держави. У цьому контексті президент розглядає питання про перехід на професійну контрактну армію, про закупівлю сучасних озброєнь – в першу чергу для ракетних військ і системи ППО.

Голова українського МЗС визнав, що завдання складні і вимагають серйозного осмислення. Проте уточнив, що незабаром проекти документів будуть розроблені. Експерти скептично оцінюють нові рішення влади, оскільки на сьогодні в українському держбюджеті немає коштів навіть на поточні витрати армії. Центр досліджень армії, конверсії і роззброєння оприлюднив власні фінансові розрахунки, згідно з якими Україні доведеться в найближчі сім років витратити до 60 млрд. дол на забезпечення власної безпеки в умовах позаблокового статусу.

Голова парламентського комітету з питань євроінтеграції Борис Тарасюк теж виступив з критикою ідей Януковича. Він зазначив, що нейтралітет недозволений  для України не тільки з фінансових, а й з геополітичних причин, оскільки країна постійно відчуває зовнішньополітичні загрози і не зможе адекватно протистояти можливій агресії. Тарасюк вважає, що нова влада сподівається на захист з боку Росії. Однак, на думку депутата, це означає, що “Україна перетвориться на поле одноосібного домінування і панування сусідньої держави. Це пряма загроза незалежності і суверенітету України”.

Директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень Сергій Толстов, навпаки, впевнений, що позаблоковий статус дає змогу українському керівництву уникнути зовнішнього тиску і позбавити економічні відносини з основними зарубіжними партнерами від впливу зобов’язань у питаннях безпеки. Експерт припускає, що чесна і відкрита позиція в настільки складному питанні знайде розуміння і підтримку як Заходу, так і Росії.

Втім, всі політики і політологи звертають увагу на той факт, що це вже не перша спроба українського керівництва чітко визначити місце і роль держави в системі міжнародних відносин. Леонід Кучма на посаді президента двічі вписував у стратегічні плани держави членство в НАТО, а потім змінював вектор зовнішньої політики. Віктор Ющенко, який жорстко орієнтуватися на вступ до НАТО, за п’ять років президентства практично ні на крок не просунувся у цьому напрямку, оскільки не зміг на основі цього плану консолідувати політичні сили і суспільство.

Директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко зазначає, що зовнішньополітична стратегія може бути реалізована тільки в тому разі, якщо її підтримує більшість політиків і громадян. В Україні такої єдності думок досі немає. Тому Президент навіть не говорить про внесення пункту про позаблоковий статус до Конституції держави – адже у Верховній Раді немає конституційної більшості голосів, здатної підтримати зміну стратегічного вектора зовнішньої політики. А закон набагато простіше прийняти, але без особливих зусиль можна змінити або скасувати, зазначають експерти. Тому вони припускають, що швидкі рішення покликані не стільки визначити статус України в міжнародних відносинах на довгострокову перспективу, скільки порадувати російську владу напередодні травневого візиту Дмитра Медведєва до Києва.