Армія+, електронний кабінет військовозобов’язаного, коаліція дронів. Як все це працює? Мілітарний взяв інтерв’ю у заступниці міністра оборони з питань цифровізації про електронні сервіси для війська.

Вітаю! Днями президент підписав законопроект про електронний кабінет військовозобов’язаного. І там ще низька є змін в цьому законодавстві. Які шляхи це відкриває для розуміння картини в цілому?

Для цифрової команди Міністерство оборони це був дуже довгоочікуваний підписаний законопроект. Ми багато роботи разом з народними депутатами, разом з експертами, з нашими фахівцями провели, щоб доопрацювати законопроект на етапі другого читання і додали декілька ключових вимог, положень, які блокують цифровізацію війська. Ми без перебільшення вважаємо, що цей законопроект зможе зробити можливим розгортання багатьох ІТ-систем для військовослужбовців, як бойових, так і небойових.

Тому зараз трохи детальніше розкажу, що ж там для нас змінилось. Перше, про що ми можемо говорити, це те, що в нас є реєстр, єдиний державний реєстр військовозобов’язаних призовників і резервістів. Основна його задача – це зробити сервіси, які пов’язані з призовим, мобілізацію, дуже зручними. Для цього ми часто кажемо про те, що бігати мають дані не люди. Ми робимо обміни з іншими реєстрами. Тобто працівник [військовослужбовці територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки – ред.] ТЦК та СП може запросити будь-яку інформацію в реєстрах інших і отримати в режимі реального часу відповідь по військовозобов’язаному призовнику-резервісту.

Так, команда Міністерства оборони зробила вже шість важливих інтеграцій у “Оберегу” з Державною податковою службою, з Мінюстом по державному реєстрі актів цивільного стану, з Державною судовою адміністрацією, з прикордонною службою. До речі, з прикордонною службою це перший такий обмін, при якому не “Оберіг” запитує інформацію, а інший реєстр, інший державний орган отримує інформацію з “Оберегу” щодо достовірності військових облікових документів. І при пересіченні кордону військовозобов’язаними можна перевірити, власне, чи є достовірним військовий обліковий документ.

І також зробили обмін з Державною міграційною службою, де ми можемо перевірити прізвище та по-батькові людини. Це такий один із базових державних реєстрів, місцепроживання і так далі.

Для чого це робиться? Ми хочемо прибрати в ТЦК та СП черги, ми хочемо прибрати необхідність подавати ксерокопії на уточнення даних і, взагалі, хочемо зробити цей сервіс дуже зручним, для чого законопроєкт 10062 закладає електронний кабінет військовозобов’язаного.

Як це буде виглядати? По суті, це дуже схоже буде на єдиний державний портал електронних послуг «ДІЯ», людина може уточнити по собі інформацію, актуалізувати інформацію і зрозуміти, які ж дані знаходяться по ньому або по ній в реєстрі “Оберіг”.

Наприклад, людина помилково внесена в розшук в “Оберегу”, а вона насправді не є в розшуку і не має підстав для цього занесення. Таке буває, це людський фактор. Працівники [військовослужбовці територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки – ред.] ТЦК та СП можуть також помилитися і бажано, щоб військовозобов’язаний про це знав. Тому ми робимо такий інтерфейс для взаємодії між державою і людиною.

І вважаємо, що це буде такий гідний рівень і належний рівень взаємодії між державою і військовозобов’язаним. Далі ключовим пунктом цього закону є можливість розгортати військові системи або системи сфери оборони в хмарі країн, держав НАТО, учасниць НАТО. Це також для нас дуже важливо, тому що весь цивілізований світ рухається в напрямку спільно захищених хмар.

І ми вважаємо, що таким чином розміщені системи зможуть захищатися разом з нашими партнерами на більш високому рівні. Ми зможемо швидше розгортати наші системи, тому що будуть необхідні потужності і рухатися в напрямку цифровізації нашої армії.

Важливо, що також було введено в цьому законі, це те, що Міністерство оборони України отримує автономію у розробці власних профілів безпеки. Нас в цьому напрямку підтримує Держспецзв’язок, тобто ми разом з колегами після проведення консультації зараз розблокуємо можливість кожній системи в сфері оборони або в периметрі оборони розробляти власний профіль безпеки і захищати інформацію в своїх системах власними силами без, скажімо так, додаткових погоджувальних процедур з іншим органом. Це дуже важливо також і для швидкості розгортання. Фактично, закон надасть дуже велике прискорення і скоротить строки релізу або виходу наших IT-систем в продуктивне середовище і в промислову експлуатацію. Тому це дуже важливий для нас такий момент.

І останнє – це те, що особливо для нас було важливим і таким завданням для всієї команди, тому що в цифровій команді Міністерства оборони кожен третій працівник [військовослужбовці Міністерства оборони – ред.] – це учасник бойових дій. Це було важливо для нас, тому що ми хочемо розробляти IT-системи військовими для військових, ми хочемо розуміти специфіку роботи військовослужбовця і його служби щоденної. Тому отримання учасника бойових дій або статусу учасника бойових дій для нас було важливим завданням. Ми хотіли, щоб це було гідно, щоб це було швидко, щоб це було з будь-якого зручного місця для заявника – з кафе, з дому, неважливо звідки, щоб він не мав збирати купу документів, стояти в черзі і доводити, що він учасник бойових дій. І сам розгляд має відбуватися автоматично, має формуватися документ електронний учасника бойових дій, і ми маємо надавати це нашим військовослужбовцям. Такий був план, він зараз розблокований на рівні нормативно-правих акцій і команда приймається за дуже швидку реалізацію цих рішень.

Я спочатку до “Оберіга” і до кабінету військовозобов’язаного. Якщо людина хоче уточнити якусь інформацію про себе там, яким чином це виглядає, це запит на якийсь реєстр, який підтверджує цю інформацію про неї, чи вона вивантажує якісь документи, наприклад. Тобто, як цей процес виглядає, наскільки він спрощений. І, відповідно, коли це на практиці зможе запрацювати. Бо, зазвичай, коли такі норми вводяться, треба ще підзаконні акти, які дозволяють це реалізувати.

Карта підзаконних актів в нас вже готова, ми фактично її розробили заздалегідь, тобто місяць назад ми вже зробили перелік нормативно-правових актів, які деталізують Закон 10062. Команда вже приступила за розробку, я думаю, що з цим не буде жодних питань, всі проєкти постанов готові і наш Кабінет Міністрів працює достатньо в цьому плані ефективно і швидко щодо прийняття документів.

Щодо того, як буде взаємодіяти людина з державним реєстром “Оберіг”, то першим кроком, фактично, буде створення запиту до реєстру про уточнення, які ж дані зараз знаходяться в реєстрі по мені. Після того, як людина сформує побачить недоліки, будь-які зауваження, або ті дані, які в неї зараз більш актуальні, наприклад, людина змінила місце проживання або щось інше, то людина зможе подати запит щодо уточнення цих даних, підписати власним електронним підписом і, відповідно, працівники [військовослужбовці територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки – ред.] ТЦК та СП зможуть цю інформацію прийняти, зі свого боку провалідувати в інших реєстрах і доповнити “Оберіг” вже уточненими, актуалізованими даними.

Але в цільовій моделі ми хочемо, щоб людина сама направляла запит за своїм підписом в реєстри, отримала автоматично сформовану відповідь і ця відповідь складалась в реєстр [“Оберіг” – Ред.]. Тобто, фактично людина просто ініціює оновлення даних і після цього ці дані доповнюють або доформовують і електронну картку роблять або уточнюють, виточнюють, формулюють. І це, насправді, для нас така пріоритетна задача. Тобто, джерело правди про актуальні дані людини є сама людина, бо в неї найбільш актуальні знання останні. І вона може через це швидше приініціювати зміни в “Оберегу”. Ми зараз маємо план до кінця 2024. В нас планується ще декілька ключових реєстрів. Ми вже зробили, по суті, обмін з самими базовими реєстрами, з реєстрами Мінюсту, з реєстрами Державної податкової служби. Зараз на черзі в нас Пенсійний фонд. Це теж дуже важливо, тому що ми будемо бачити трудовий шлях або професійний шлях військовозобов’язаного, зможемо робити мобілізацію більш смарт, зможемо робити рекрутинг і так далі.

Стосовно ще обміну хмарних сервісів використання країн НАТО, йдеться про інфраструктуру, яка необхідна саме для військових сервісів, наскільки я розумію. Саме для військових, там, систем ситуаційної обізнаності. Це найпростіший приклад, мабуть. Або якихось інших структур, які використовуються саме силами оборони. Що гарантує НАТО-вські стандарти для захисту інформації?

По-перше, про що ми зазвичай кажемо, це те, що динаміка війни нав’язує нам необхідність розгортати цифрову зброю, або ми часто називаємо, наприклад, систему ситуаційної обізнаності цифровою зброєю. Це така ж зброя, як і більш конвенційна зброя, як дрон. Це інформація, яка є базовою для виконання військових задач.

І коли ми кажемо про те, що є динаміка повномасштабної війни і ми маємо дуже багато військовослужбовців, які працюють безпосередньо на лінії бойового зіткнення, то, наприклад, система ситуаційної обізнаності повновістна, наповнена, захищена, яка розгорнута повністю по всій лінії бойового зіткнення, вона є дуже важливою. Для цього потрібні ресурси, для цього потрібні центри обробки даних. І це теж інфраструктура. І ми розуміємо, що будуючи такі центри обробки даних, ми маємо розуміти, як ми будемо їх захищати від кінетичного знищення, наприклад, від потрапляння ракет. Це означає, що ми маємо залучити додаткові ресурси у вигляді ППО, це означає, що ми будемо відтягувати ППО від інших об’єктів, наприклад, об’єктів критичної інфраструктури. Тобто, розуміючи, що ми маємо можливість, це вішення української держави, це не обов’язок, це наше право розмістити системи на території країн НАТО, ми розуміємо, що ми розвантажуємо нашу систему ППО, ми розуміємо, що ми можемо робити спільні заходи, спільні операції по захисту інформацій в контрольованій хмарі з нашими партнерами. Це означає, що буде більше прозорості у наших відносинах і ми зможемо швидше отримати розвідувальні дані від наших партнерів і так далі. Тобто, в цілому, буде більше довіри між нами і нашими союзниками, ми зможемо швидше надавати безпечні доступи нашим військовослужбовцям, що є дуже позитивним. Тобто, коли ми аналізували роль легалізації хмару в інших країнах, ми бачили, наскільки серйозно це впливає на різні галузі, цілі галузі. Наприклад, в одній з країн отримання дозволу на розміщення банківських систем хмарі дало неймовірний поштовху розвитку цієї банківської галузі. Ми точно також бачимо розвиток військових систем, а насправді їх в нас немало. Тобто, військові системи починаючи з 2014 року дуже багато розробників, айтівців, айті-команд цілих допомагало військовослужбовцям і створювало ці айті-продукти. І зараз ми маємо зробити все, щоб вони були легалізовані, розміщені в безпечній інфраструктурі і військовослужбовці мали легальний доступ до них і працювали з ними.

Це все розблокує можливість розміщувати такі системи в хмарі. Тобто, це швидко, це захищено, це дозволяє нам економити наші ресурси, це захищає системи від кінетичного знищення і гарантує спільний, пропрацьований з партнерами рівень кіберзахисту, кібербезпек. Тому ми вбачаємо, що це десь сильний поштовх розвитку айті-інфраструктури і взагалі айті-системи в Україні та в українській армії.

Я тепер знову повертаюсь до УБД. Я по тим пунктам, які ви озвучили. Оновлення можливостей отримання УБД. Які це знімає питання в плані обміну інформації? Тобто, ви сказали, що це має бути з повагою. Тобто, людина робить запит, відповідно, підтягується інформація. Яку інформацію об’єднали для того, щоб це спрацювало в кліках?

По факту людина має сформувати заявку, тому що це працює в такому форматі заяви. Ця заявка має надійти, як ми це називаємо, до системи, яка процесить такі заявки або працьовують такі заявки. Пропустити цей запит через пошук цього військовослужбовця і його зв’язку з виконанням бойових розпоряджень. Тому що, як ви знаєте, підстава для отримання учасника бойових дій є виконання військової задачі згідно з бойовим розпорядженням і віддати бінарний статус, так чи ні, чи є людина учасником бойових дій чи ні. Це все формується в електронний документ. По суті, це дуже схоже на електронний паспорт в “ДІЯ”. Це такий вже стандарт для нашої країни, коли ми можемо сформувати, фактично, з відомості з реєстрів, візібіліті або такий видимий документ в електронному вигляді, який можна пред’являти або показувати людині.

І що ми хочемо ще зробити, що важливо і революційно? Підставою для нарахування грошової допомоги є отримання статусу учасника бойових дій. І ми хочемо зробити цю послугу проактивною. Ми хочемо цей статус одразу направляти для нарахування цієї грошової допомоги. І далі людина в декілька хвилин має отримувати цю допомогу на свою карту. Це, взагалі, ідеальний такий процес, який ми точно зможемо реалізувати. І це точно буде гідно. І не потрібно буде мати багато контактів або багато відвідувань, візитів до державних органів, щоб стояти в черзі, отримувати статус, отримувати підтвердження, аж потім отримувати умовно на свою банківську карту грошову допомогу.

Основна ідея в тому, щоб послуги Міністерства оборони стали проактивними, щоб ми перевернули цей процес і стали для своїх громадян проактивними і пропонували послуги на випередження. Тобто, якщо є статус, відповідно, ти не маєш носити жодних більше заяв, додаткових документів. Держава вже про це знає, відповідно, вона вже може нарахувати грошову допомогу. Ми працюємо над цим, і це буде така дуже гідна послуга.

Терміни, відповідно, коли це все зможе запрацювати. Ну, все одно ж система має бути, як би, підготуватися до того, щоб все це запустити.

Документ «Електронний кабінет військовозобов’язаного» ми плануємо влітку 2024 року. Ми також запускаємо флагманський продукт «Армія +» для військовослужбовців.

Ми про нього розкажемо, це теж буде влітку 2024 року. Статус учасника бойових дій плануємо восени 2024 року, трохи пізніше, тому що багато напрямків роботи, і потрібно все встигнути, і є певна пріоритизація. Ми стараємося дуже швидко все це зробити. Основна задача в таких послугах – це наявність систем, які будуть оркеструвати ці дані. Тобто з цим є певні нюанси, тому що, наприклад, базовим сервісом для отримання статусу учасника бойових дій є реєстр військовослужбовців. А так як реєстр військовослужбовців був, як сказати, був видалений при голосуванні 10062 в залі, тобто фактично не потрапив до Закону тому що був вилучений через поправки в залі. Відповідно, ми зараз знаходимося в ситуації, коли в нас немає системи, яка по факту немає єдиної стрункою системи, яка може оркеструвати запити про надання учасника бойових дій. Нам потрібно трохи перегрупуватися. Ми все одно працюємо, не здаємося, ми точно розуміємо, що реєстр військовослужбовців – це буде базовий реєстр для Міністерства оборони.

Основний такий ключовий реєстр, і будемо рухатися в цьому напрямку. Зараз є декілька елегантних ідей, як зробити це можливим все одно, навіть в рамках діючого нормативно-правого поля, і ми це будемо робити. Тому трохи треба буде відтермінувати, але літо 2024 року – це сервіси для військовозобов’язаних, і це основні сервіси для військовослужбовців.

“Оберіг”– це для військовозобов’язаних. “Армія +” – це для військовослужбовців. Які послуги? Йдеться про послуги саме для військовослужбовців.

В першому релізі ми плануємо зробити військовий ID, ми вважаємо це ключовий артефакт сервісів для військовослужбовців, як колись “ДІЯ” починалася з електронного паспорту, це основний такий перший документ, так і військовий ID, або мілітарий ID ми його ще називаємо, стане ключовою сутністю в “Армія +”.

І другий функціонал, він є дуже ключовим для нас, ми провели декілька глибинних досліджень, що зараз потрібно військовослужбовцям взагалі, що є критичним. І побачили, що наразі електронні рапорти – це те, що насправді є ключовим геймнченджером, те, що змінить правила взагалі взаємодії між військовослужбовцям і командиром.

І так сталося, що в той же час ГО “Принцип” також зробив дослідження і вийшов з матеріалом, що рапорти, вони навіть робили цілу додаткову роботу по шаблонам рапортів, допомагали військовослужбовцям розуміти, як від руки швидше писати і так далі. Вони також вийшли, ГО “Принцип” вийшов з матеріалом, що потрібно робити реформу тут.

Ми зустрілися, обмінялися думками, створили таку робочу групу і далі вже опрацювали разом такий процес, як зробити рапорт у два кліки, як його направити своєму командиру, отримати зелену галочку щодо того, що це прийнято або відхилено або не до опрацювання якийсь такий статус зрозумілий військовослужбовцю і далі це направляється в систему документообігу військової частини для зберігання, для розуміння шляху цього документу. Тобто фактично ми бачимо, що більшість ітерацій паперових – це рапорти. Це те, що ми закриємо і стане відчутно і буде відчуватися майже кожен військовослужбовець в своїй щоденній роботі.

Це було важливо для нас, тому що ми фактично хотіли змінити філософію відношення між військовослужбовцями і Міністерством оборони. Ми хотіли показати, що ми можемо бути сервісно орієнтованими, ми можемо закрити базовий процес електронним чином, ми можемо таким чином почати викорінювати українську паперову армію. Як часто сміються мої друзі на війні і так далі. Тобто фактично це буде такий перший старт військової “ДІЯ” електронні рапорти для цієї “Армії +”, для цього додатку. І далі ми будемо нарощувати наші сервіси. Наприклад, ми хочемо, щоб в “Армії +” була можливість отримати свої медичні дані, була можливість надати сигнал про евакуацію, була можливість бачити свою зарплату, розрахунок, нарахування. Тобто формувати таку доступність до даних, скажімо так, для військовослужбовців. Це буде його, по суті, мобільний асистент. Ми ще називаємо цей додаток ключем до цифрової зброї, тому що через військову ID ти зможеш заходити в матрицю всіх військових додатків і таким чином швидше отримувати доступ. Взагалі гарантований доступ, безпечний.

Відповідно, як це буде запроваджуватися? Це будуть якісь експериментальні військові частини, на яких будуть пробувати, як це працює? Чи які ресурси потрібні, щоб це запрацювало в повному обсязі? Бо Cили оборони це немало.

У нас завжди реліз в промислове середовище є ітераційний, тобто ми хочемо вийти спочатку в альфа-тестування, потім в бету, побачити, що можна швидко виправити, що там докрутити і так далі. І потім йти вже, умовно, для доступу для всіх військовослужбовців.

Тобто фактично це буде два передрелізи, або як так сказати, два таких тренувальних виходи і далі ми вийдемо вже на всю, по суті, цільову аудиторію.

Що потрібно військовослужбовцям для того, щоб скористатися цими послугами? Ну, тому що, по-перше, армія – це зріст суспільства. Не всі діджиталізовані, скажімо так. Але там все одно є ключові сервіси, якими можна користуватися, які потрібні, можливо, на полі бою, або не прямо під час виконання бойового завдання, або перебуваючи десь в штабі і так далі, ти можеш скористатися цими послугами. Як забезпечити військовослужбовцям інструмент там наявний? Можливо, не у всіх є смартфони.

Щодо розгортання інфраструктури, забезпечення військовослужбовцям необхідного обладнання, це взагалі інша задача, вона більш проста насправді, тому що це по факту підвищення цифрової грамотності і забезпечення інструменту.

Я вважаю, що як тільки ми зможемо дати зручний інструмент, наприклад, електронні рапорти, ми дуже швидко, ергонічно зможемо розгорнути цей продукт, тому що він буде потрібний, він буде стандартом взаємодії з командиром. Я часто кажу, що ми зможемо завдяки електронним рапортам запровадити культуру зворотного зв’язку. Часто українці навіть в цивільному житті щось не роблять, тому що не знають, як на це відреагує керівник, командир і так далі. Це по факту блокує ініціативу людини, тому що ти не знаєш, немає очікуваності в діях твого командиру, ти не розумієш, як він прореагує.

Робота через електронні рапорти дає прозорість у відносинах між тобою і командиром, залишає можливість отримати обґрунтовану відповідь, чому саме відхилено, короткий коментар відхилив, тому що, умовно, немає такої можливості або тому, що немає такої підстави або ще щось. Ця культура зворотного зв’язку має призвести до того, що військовослужбовці будуть більш розкуті або більш вільні у ініціативності, у своїх вільних діях і так далі. Часто, коли ми говоримо з партнерами, то вони кажуть про те, що велика доля успіху військової операції – це певна гнучкість виконавців, це певна гнучкість у прийнятті рішень на тактичному рівні.

Тобто настільки, наскільки дозволяє армійська дисципліна, Статут Збройних Сил України і так далі – це зрозуміло. Але певна гнучкість, ініціативність, винахідливість при здійсненні військових операцій гарантує, як правило, її успішність. Тому, коли військовослужбовець буде розуміти, що між ними командиром є електронна прозорість, або є такий швидкий і зрозумілий процес, то це скасує і призведе до того, що буде більша ступінь довіри між військовослужбовцями і командирами. Це надійний фундамент для того, щоб більш ефективно працювати. І далі ми хочемо зробити так, щоб дотаток мав можливість давати електронні заявки на майно, щоб отримувати, наприклад, все, що тобі потрібно. Ти командир екіпажу безпілотних апаратів, наприклад, FPV. Ти розумієш, що твоя потреба, з урахуванням норми втрати, ритмічності уражень, ситуаційної обстановки в твоєму секторі, є тисячу дронів на місяць, умовно, наприклад, моделюємо. І ти можеш замовити і зробити передзаявку наперед, і держава зможе планувати свої закупівлі, свої постачання. І ти будеш зберігати основне – це бойовий ритм.

Ти зможеш, сплановуючи наперед таку заявку, отримувати майно дуже ритмічно і працювати. Твої екіпажі зможуть працювати ритмічно. Це головне. Тому що ми вважаємо, що будь-яка війна – це війна, в першу чергу, логістика. Це війна, в першу чергу, належного забезпечення. І от цифровізація, вона має забезпечити даними державу, для того, щоб держава могла швидко закуповувати, отримувати по міжнародній технічній допомогі і так далі.

Я не можу сказати, що цифровізація – це панацея, або цифровізація призведе до того, що мої друзі на війні будуть отримувати стільки боєприпасів, скільки вони вважають за потрібне, або з огляду на військовий задум. Але я точно можу сказати, що всі не швидкі або затягнуті дії, або проблеми доставки, логістики і інші проблеми, які є в таких великих організмах як армія, вони будуть виправлені. Це надасть нам час, ми виграємо час і будемо більш маневровані, гнучкі, динамічні і зможемо вигравати у ворога час. Тому що це основна наша перевага, ми маємо це досягти.

Є таке філософське з цього приводу питання, тому що люди, які мобілізовані, які раніше ніколи не були військовослужбовцями, хтось дуже звик використовувати електронні сервіси, розуміє, як це працює, все дуже зручно, а є люди, які в такій вертикальній жорсткій структурі армії давно, і для них це може виглядати як руйнація якихось звичних для них способів дії. Сто процентів, коли це питання вирішувалося, було питання про те, наскільки система готова до того, щоб впровадити отаку зміну, бо від цієї філософії знизу будується весь успіх застосування таких сервісів.

Тут хочеться сказати про два моменти. Перший момент, про який я часто кажу, це те, що завдяки тому, що у військовослужбовців зараз є велика репрезентативність цивільного населення, тому що сталося повномасштабне вторгнення, багато цивільних людей стали добровольцями, поповнили лави ЗСУ і так далі. Вони в цивільному житті були просунуті, успішні, ініціативні і так далі. Вони своїм прикладом, своїм, скажімо так, щоденним життям і показуючи, як це зручно, можуть бути такими послами таких інновацій, цифровізації у лавах ЗСУ.

Я, наприклад, хочу привести таку невеличку історію зі свого життя. Коли займалися армією дронів, то багато спілкувалися з тактичним рівнем, з операторами безпілотних систем, з екіпажами, з ротними. Це була постійна, дуже щільна робота. Часто чула про те, що коли людина, яка, наприклад, вміла працювати з “Кропивою”, це, по суті, основна функція – це балістичний калькулятор, показуючи своїм побратимам, як це працює, таким чином ставала розповсюджувачем такого ПЗ, програмного забезпечення. Тому що прямо в режимі реального часу на полі бою, наскільки це ефективно. Так само з ситуаційною обізнаністю, так само з стрімінговими платформами і так далі. Тобто, фактично, умови бойові дають такий поштовх для того, щоб це розповсюджувалося. Очевидно, що буде певна затримка в тому, щоб усі користувалися тим, що є свої причини для такого нерозповсюдження. Але ми вбачаємо, що якщо конверсія розповсюдження додатку буде в 60-70 %, ми будемо вважати, що це успішна конверсія, успішна глибина впровадження. І далі будемо тільки запроваджувати більш зручні сервіси. Я думаю, що згодом досягнемо ста процентів.

І ще один приклад: ми прийняли наказ № 440, яким дозволили робити облік майна в електронному вигляді. Фактично, раніше було як. Людина, військовослужбовець, для зручності вів облік в ексельки. Коли приходив звітний період, він переписував з ексельки в паперову форму. Скасували паперові звіти. Якщо ти ведеш звіт в ексель, ти можеш його роздрукувати, підписати і зберегти. Якщо ти ведеш облік в САПі, в системі SAP, ти не дублюєш облік в паперовому вигляді. Ти, фактично, ведеш його тільки в електронному вигляді. Ми вважаємо, що дуже багато було позитивних відгуків про це. І коли ми почали робити навчання по цьому наказу, то ми побачили, що дуже багато військовослужбовців приходили послухати, яким чином впровадити цю зміну. Десь близько шістіста, п’ятсот, шістсот учасників щотижнево ми збирали на ці навчання. Ми бачили, що для людей це було важливо. І основна маса тих людей, які працювали з обліком майна, вони приходили на навчання.

Тобто для нас це теж було важливо. Не просто спускати змінену нормативку, а докручувати, робити підтримку цієї зміни, навчати людей. І це дає надію, що в тому числі “Армія +” достатньо швидко буде впроваджено. Тому що якщо люди, які звикли до такого паперового обліку майна, це саме така конвенційна частина облік майна, це в нашій армії така складна історія, приходять на такі навчання і приймають ці зміни, то значить, що сервіси для військовослужбовців швидше будуть рухатися і впроваджуватися.

Ще такий важливий нюанс, можна таке почути від військових: це ж армія і треба буде дублювати все одно з печаткою, з мокрою печаткою, з підписом синьою ручкою на всяк випадок. Це ж дублювання цієї опції, як це обійти, як позбавитися цього стереотипу? Це ж така культурологічно-філософська.

Було окремий пост про те, що сині опечатки не треба. Я, насправді, хочу знову ж таки привести приклад на живих наших інноваціях або продуктах. Знову ж таки, от два приклади, які вже є, які буде. Який вже є? 440 Наказ. Фактично, якщо ти ведеш “Ексель”, ти її роздруковуєш, дійсно підписуєш, ставиш печатку. Якщо ти ведеш її в САП і залишається цифровий слід твого електронного підпису в закритому контурі і тобі не треба нічого підписувати. Але, тут є одне маленьке але. Ми зараз аналізуємо, скільки є звітів в паперовому вигляді в діючій нормативці.  І, наприклад, їх є десять звітів, які характерні певному процесу, наприклад, облік майна на централізованому складі. І бачимо, що таких паперових звітів десять, вони по такій формі, вони закривають ось такий обсяг даних. Ми дивимося, що з цього є в САПі, в електронній системі. І якщо в електронній системі є дані, які повністю пересікаються, покривають цю штуку, ми скасовуємо цей паперовий облік. В кінцевому рахунку, це складна задача, це не ось так. Тобто, це реінженірінг певних процесів. Але в кінцевому рахунку, і ми постійно про це думаємо, я даю таку задачу команді, облік не має дублюватися в паперовому електронному вигляді. Чому? Тому що ведення даних в електронну систему і так він завантаженим для військовослужбовців. Залишаючи їм паперовий облік, ти просто перетворюєш їх із своїх, грубо кажучи, клієнтів або користувачів в своїх ворогів. Тому що для них додається ще додаткова опція, додаткова робота, і вони не розуміють, що для них змінюється. Вони демотивовані працювати в електронній системі, тому що паперовий облік і так для них залишається. Тому ми хочемо згодом, і є певний такий план, як вбити паперовий облік і переселити його повністю в електронну систему. І це для нас теж така велика задача. Багато задач в цьому напрямку.

Тому що багато людей задіяні, багато процесів існує, тому, відповідно, питання буквально від наших глядачів, ми там періодично ставляємо питання на якісь різні наші активності. Було питання про чи потрібна апка для логістики.

Я думаю, що для індивідуального користування, що я маю на увазі, ми всю сферу впровадження ділимо на три рівні. Конвенційне розділення для військової сфери. Це тактичний рівень, оперативний рівень, стратегічний рівень. На оперативному і стратегічному рівні має бути повновісна система, яка буде розгорнута через автоматизоване робоче місце, яке надає можливість на великому екрані розгорнути весь функціонал і працювати з ним більш статично. На тактичному рівні мають бути більш гнучкі інструменти. Це може бути апка, це може бути будь-який тонкий клієнт. І це має бути більш нативний і більш прискорений функціонал. Тобто, умовно, ми маємо скласти все, що стосується майна на тактичному рівні, в три функції або в три кнопки, умовно кажучи. Ми над цим також працюємо. У нас зараз вже тестується мобільний застосунок, який стосується обліку майна на тактичному рівні, від окопу до бригади, від конкретного військовослужбовця, який знаходиться на передовій, до бригади, рота, батальйон і так далі.

Відповідно, ми вважаємо, що в тактичному рівні застосунок буде доречний. Якщо ми побачимо, що на тактичному рівні це спрацювало гарно і є настільки успішним, що може бути масштабовано далі, ми зможемо дуже швидко розгорнути це на оперативний і стратегічний рівень. Але поки що йдемо по такій гібридній моделі.

Три кнопки, що це може бути?

Замовлення майна, залишки, тому що без цього не можна буде. І моя мрія особиста, яку я постійно просуваю, це інцидент менеджмент-система.

Часто в сучасній війні ми прямо в бойових умовах тестуємо озброєння, військову техніку, нові дрони. Це наша і перевага, але така певна невизначеність для військовослужбовців. Наприклад, ми привозимо новий дрон оператору безпілотних систем і просимо протестувати в бойових умовах. Виробник або волонтер, або держава, неважливо. І коли військовослужбовець протестував, ми б хотіли отримати від нього зворотній зв’язок. Чесний зворотній зв’язок з фото-відеологами для чого? Для того, щоб держава могла модерувати відносини між користувачем військовослужбовцем і виробником. Для того, щоб держава прозоро закуповувала те, що валідно, те, що підходить, і щоб могла давати наступні технічні вимоги до цього продукту.

Тобто заявка, залишки і зворотній зв’язок про те, що ти використовував, це три ключові базові функціонали, які, насправді, закриють нам дуже багато “бігдати”. Ми зможемо побачити зріз і зможемо з ним далі працювати.

Безпека цієї інформації, як зробити так, щоб захистити це.

Я постійно кажу про те, що сенситивність або чутливість цих даних, які в нас будуть в «Армії +», наприклад, є великою задачею для всієї команди, щоб убезпечити надійний захист цих даних. Що ми робимо? Ми в процесі розробки долучаємо декілька команд різних, експертних щодо належного рівня кіберзахисту цього продукту. Ми вбрали для себе технологічне рішення, яким чином ми будемо додатково захищати цей стосунок.

Дуже скоро розкажемо, що це за рішення. Воно також було обрано фахівцями Міністерства оборони. Ми будемо робити все, щоб це постійно проходило рев’ю, і ми могли захищати в режимі реального часу всі наші системи.

Що стосується наших існуючих систем, то базові сервіси, такі як, наприклад, “Оберіг”, система САП і так далі, вони вже мають комплексну систему захисту інформації, вони вже повністю легалізовані відповідними державними органами в країні. Але ми не зупиняємося, ми вважаємо, що будь-який формальний дозвіл або будь-яка формальна система захисту не є достатньою для нас. Ми постійно розвиваємося, постійно працюємо з командою, щоб робити підсилення цього захисту, тому що для нас це дуже великий фокус. Ми навіть готові програти трохи в часу, тобто трохи загальмувати з релізу, з виходом в продуктивне середовище, але не програти в безпеці. Це дуже важливо.

Прямо зараз ворог намагається зламати “Оберіг” або інші системи? Ну, Дельту, зрозуміло, вони постійно це намагаються робити. А от ці реєстри, де є інформація особиста?

Насправді ці спроби є постійні. Ви знаєте, що НАТО визнала кіберпростір додатковим або ще одним доменом, де ведуться військові дії. Міністерство оборони ініціювало дослідження і роботу щодо визначення кібервійни, бо зараз в законодавстві такого визначення нема. Ми вважаємо, що ми маємо зробити цей понятійний апарат і швидко його впровадити в нормативну правову базу для того, щоб можливо було реагувати на дії ворога, робити бойові розпорядження на операції з кіберзахисту і так далі. Тобто ми багато уваги приділяємо цьому напрямку.

Буквально сьогодні декіп СБУ казав про те, що вони також постійно захищають військові системи і також нам дуже допомагають. Ми в співпраці рухаємося і постійно обмінюємося нашими напрацюваннями, також консультуємося регулярно з нашими партнерами, фактично разом захищаємо всі наші системи і робимо все для того, щоб вони були ще більш надійно захищеними. А що стосується питання, чи проводить ворог операції, постійно проводить, постійно знаходимося під DDOS-атаками і деякі інші елегантні дії, які вдається поки що відрежати і контролювати наш периметр, робити його безпечним. Очевидно, що ворог не стоїть на місці, постійно розвивається, ми розвиваємося і робимо все, щоб це було більш фахово і більш професійно. Нам дуже тут стало в нагоді, що багато експертизи з цивільного життя прийшло в армію, вдалося залучити дуже крутих кіберфахівців з цивільного життя. Ми також зараз згідно з дорученням прем’єр-міністра і згідно з рішенням міністра оборони будуємо Міл-Сєрд. Це буде також така історична подія в сфері оборони, тому що це буде такий інцидент-респонс площадка і для Збройних Сил України, і для Міністерства оборони. Це наша особлива така окрема дитина, яку ми хотіли би запровадити, розвивати, щоб Міл-Сєрд набував спроможності.

Ми стараємося зі всіма державними органами, які займаються цим напрямком, постійно обмінюватися інформацією і також ділитися професійним досвідом із НКЦК РНБО і взагалі зі всіма, хто з цим працює.

І робимо все, щоб підвищувати. Тому що я особисто вірю тільки в фаховість команди. Я вважаю, що 99% успіху будь-якої інституції, проекту, справи – це фахівці і професійні люди в цій команді. Мені просто дуже, скажімо так, пощастило, що в цьому напрямку у нас працюють круті фахівці. Мені залишається тільки робити все, щоб залишати ще більше таких професійних людей і створювати їм належні умови.

Мілсерд – це, по суті, орган, який буде займатися координацією реагування на кіберінциденти в сфері оборони.

Тобто це буде кіберрозвідка, це буде формування малюнків потенційних угроз, загроз і аналіз тих, що відбулися, атрибуція певних дій ворога і постійне надання рекомендацій, залучення наших фахівців до професійної роботи в сфері кібербезу для всіх абсолютно систем в периметрі сфери оборони. Те, що це вдалося зробити, я вважаю, дуже великий крок в напрямку до кібербезпеки.

Звучить як окремий рід вид сил?

Звучить, як орган, який зробить цю сферу, наповнить фаховими людьми, зробить цю сферу більш швидкою і більш належної якості. Щодо роду виду – це, взагалі, окрема тема для окремого інтерв’ю, можу багато розказати про це, кіберсили, кіберрезерв і так далі. Вважаю, що це дуже важливий напрямок розвитку Збройних Сил України. Ми також знаходимося в постійних консультаціях з Генеральним штабом щодо цієї теми. Є декілька концепцій, як рухати далі цей напрямок. Я думаю, що ми швидко зможемо брати правильну модель і рухатися в цьому напрямку. Єдине, що від себе скажу, що можливість мобілізуватися в кіберсили фахівцям з цивільного життя є дуже класним сигналом про те, що держава може робити фаховий і дуже цільовий рекрутинг. Тому що кіберфахівці потрібні для проведення загального військових операцій. Вони набувають все більше і більше, скажімо так, ваги або важливості. Тому можливість наповнювати цей ротвит, який сто процентів відбудеться. Я в цьому навіть не сумніваюся. Як тільки буде обрана модель, ми підемо до Комітету Нацбезпеки і зможемо запропонувати законопроект.

І, власне, зможемо залучати крутих фахівців з цивільного життя, щоб вони далі працювали на загальній військовій задоволеності. Тобто можливість туди залучати людей або такий простір для того, щоб розмішувати там людей, це дуже важливий поштовх і сигнал для розвитку цього ринку. Додатково хотіла сказати, що ми зараз направили запит до Міністерства освіти і науки, для того, щоб зрозуміти, скільки фахівців в напрямку кіберу зараз готується. І, користуючись також можливістю, хотіла би сказати, що ми б хотіли підвищити кількість державного замовлення на цю спеціальність, для того, щоб більше одинадцятикласників могли вступати в військові інститути і ставати крутими кіберами з американських серіалів, і приносити насправді результат і, скажімо так, користь державі саме от релевантно своїм навичкам професійним. Тому що цей домен стає все важливішим і важливішим. І це стає обов’язковою частиною загально-військових операцій. Наприклад, можливість заблокувати вороже ППО є часто пов’язаним з проведенням кібер-операцій. Це такий приклад для того, щоб розуміти, що цей напрямок дуже.

ІТ-коаліція. Всі ці процеси, про які ви проговорили, вони цікаві і вони точно вплинуть на якість, на спроможність сил оборони. Але роль партнерів яка?

У нас насправді щодо формату Рамштайну і роботи коаліції є два успішних приклади. Перший успішний приклад – це ІТ-коаліція, яка, скажімо так, була ініційована до мого призначення. Я вважаю, що це дуже крута ініціатива, яку вдалося розширити дуже серйозно вже в рамках роботи команди останніх шість місяців. Ми отримали в рамках ІТ-коаліції вже тридцять п’ять мільйонів євро. Ми в команді для себе прийняли рішення, що пріоритетним запитом в рамках ІТ-коаліції буде обладнання саме для Збройних Сил, тому що Збройні Сили знаходяться в фазі активних бойових дій і їхні потреби для нас є пріоритетом. Ми для себе просто визначили таке правило внутрішнє в нашій роботі. Буквально вчора в Люксембурзі наша команда представляла Україну. Я, на жаль, виходила онлайн, але дуже хотіла би бути з партнерами. Вчора було засідання стілінг коміті ІТ-коаліції, де ми обговорювали подальший план, яка буде дорожня карта наших змін і як далі будемо рухатися з тим, щоб отримувати кошти для цього напрямку. І ще хотіла сказати, що ознакою успіху ІТ-коаліції було те, що це перша коаліція спроможностей в рамках Рамштайну, яка була зафіксована офіційною юридичною угодою. Тобто ми вже офіційно підтвердили, що ті країни, які входять до ІТ-коаліції, вони закомітилися на наступні шість років допомагати Україні в сфері ІТ, комунікаційного обладнання, кібербезпеки і так далі.

Обладнання залізу мають на увазі, буквально, яке там дозволить посилити захист, комп’ютери, гаджети захищені?

Це, по суті, обладнання для центру обробки даних, по суті, обладнання для створення мереж, як в Міністерстві оборони, так і в Збройних силах України.

Тобто це ліцензії, це все, що стосується належного інфраструктурного забезпечення. Другим успішним проєктом є коаліція дронів. Дрони – це така сфера, яка дуже близька мені останні два роки. Рішенням міністра була легалізована коаліція дронів, фаундерами цієї коаліції, співзасновниками стали Латвія і Велика Британія.

Нам вдалося в рамках ІТ, я є головою робочої групи, головою робочої групи коаліції дронів в рамках Рамштайну, і нам вже вдалося залучити 200 мільйонів євро від Нідерландів на дрони, 325 мільйонів фунтів від Великої Британії, вже двадцять мільйонів євро, підтверджені, від Латвії. І ми для себе зробили таку інтелектуальну домашню роботу, ми запропонували партнерам форму коаліції дронів, в рамках якої ми назвали 50, 30, 20, де 50% того траншу, який ми очікуємо, це закупівля українських виробників, тому що ми вважаємо дуже важливим підтримувати українського виробника, який за ці два роки дуже сильно розвинувся, в сто разів наростили виробництво БПЛА, ви знаєте, що багато для цього зробили і волонтери, і проєкт “Армія дронів”, і всі, всі, всі. І виходить так, що не більше фахово розуміється на тому, яка техніка потрібна в сучасній війні, саме українські виробники.

30% ми готові отримувати у вигляді готових дронів від виробників країн-партнерів, тому що для них теж важливо розуміти, що вони відповідають тим запитам по ТТХ, які є на цій сучасній війні.

Це рандомні дрони, які вони запропонують? Чи це дрони, які будуть пріоритетні для війні військових?

Ми домовилися з партнерами, що ми самі робимо пріоритизацію, ми вкажемо кількість і в якому класі нам потрібно дронів, і ТТХ, які нам потрібні, передаємо, і далі вже проходить підбір тих зразків, які потрібні. Я вважаю, що це дуже хороше питання, я вважаю, що це саме важливе, тому що ми не маємо права давати військовим те, що їм не ефективно.

І 20%, залишковість зі 100, це гроші на спільні підприємства. Ми вважаємо, що державницька позиція має бути наступна. Будь-який завод, будь-яке виробництво, яке зроблено в Україні разом з партнерами, є важливим сигналом всьому світу, що українці можуть робити спільні проекти, що ми можемо робити технологічні ланцюжки, і це дуже підсилить нашу співпрацю. Це більш довгі гроші, мається на увазі, що достатньо складно, скажімо так, запроцесити, чи достатньо складно перетворити в завод готові гроші. Але ми постійно на цьому наполягаємо, що спільні підприємства мають з’являтися в Україні, спільні заводи мають з’являтися в Україні. І я витрачаю дуже багато часу для того, щоб просувати цю ідею на міжнародній арені. Постійно кажу про те, що це для нас важливо. І не тільки кажу, є декілька раундів перемовин між партнерами, українськими зрілими компаніями, які можуть надати таку можливість для спільних підприємств.

Чи є в цій схемі можливість реалізовувати за ці кошти комплектуючі певні, які потрібні українським виробникам, в тому числі, можливо, щоб покращувати ту продукцію, яка є, або щоб забезпечити сталість виробництва?

Ми в частині формули, що стосується в цих процентах, можемо отримувати як готові зразки безполотних апаратів, так і критичні комплектуючі, які для нас є потрібними.

І хочу сказати, що в рамках коаліції дронів ми кажемо не тільки про літальні апарати, або повітряні апарати, ми кажемо про всі домени. Це і наземні платформи. Напевно, ви бачили це відео, коли наземну платформу уражає FPV-дрон. Останній тиждень епічно пройшлось по всіх соцмережах. Так от, я вважаю, що це є вже такі сигнали про те, що в нас насувається сучасна війна, і це буде тільки розростатися і розростатися, і буде далі не бувати таких традиційних форм.

Це і морські дрони, надводні і підводні. Це абсолютно всі домени, чотири домени, які ми хочемо закривати. Також засоби радіоелектронної боротьби, тому що ми вважаємо, що це невід’ємний такий набір, наявність дрону, наявність засобів боротьби з ворожими дронами. Тому що оператори дронів це в тому числі і пріоритетна ціль для ворога, тому ми маємо захищати екіпажі.

Тому в цю коаліцію були включені всі ці перераховані напрямки, і ми стараємося рухатися, щоб залучати все більше і більше коштів. Також стараємося надавати можливість партнерам отримувати від нас зворотний зв’язок, розуміти, як це працює, і для того, щоб ми були не тільки рецепієнтами або отримувачами, але могли давати таку користь і якусь корисну дію для того, щоб підготувати або надавати інформацію також і для наших партнерів.

Будемо чекати певну інформацію про спільні підприємства. Катерина Черногоренко, заступник міністра оборони. Дякую.