Ізраїль створив новий стандарт для міської війни. Такою думкою на шпальтах Newsweek поділився Джон Спенсер голова відділу досліджень міської війни в Інституті сучасної війни (MWI) у Вест-Пойнті, з 25 роками служби в армії та двома місіями в Іраку.

Сили оборони Ізраїлю нещодавно провели операцію в лікарні Аль-Шіфа в секторі Газа (про це Мілітарний доповідав 22 березня), щоб викорінити терористів ХАМАС, знову вживаючи унікальних запобіжних заходів, щоб захистити цивільних. Ізраїльські ЗМІ повідомили, що лікарі супроводжували передових ізраїльських військових, щоб надати допомогу палестинським пацієнтам у разі потреби. Також повідомлялося, що вони несли їжу, воду та медичні засоби для мирних жителів.

Звичайно, все це нічого не означало для критиків Ізраїлю, які негайно накинулися на нього, каже Джон Спенсер. Критики, як завжди, не звинуватили ХАМАС у використанні захищених об’єктів, таких як лікарні, для своєї військової діяльності. Вони також не згадали про зусилля ЦАГАЛу мінімізувати жертви серед цивільного населення.

У своїй критиці опоненти Ізраїлю стирають чудовий новий історичний стандарт, встановлений Ізраїлем, додає Спенсер. «За свою довгу кар’єру вивчення та консультування армії США щодо ведення війни в містах я ніколи не знав, щоб армія вживала таких заходів, щоб піклуватися про цивільне населення ворога, особливо під час одночасної боротьби з ворогом у тих самих будівлях. Насправді, згідно з моїм аналізом, Ізраїль запровадив більше запобіжних заходів для запобігання шкоди цивільному населенню, ніж будь-яка армія в історії — понад те, що вимагає міжнародне право, і більше, ніж США робили у своїх війнах в Іраку та Афганістані».

Міжнародна спільнота, і дедалі частіше Сполучені Штати, ледве визнають ці заходи, постійно критикуючи ЦАГАЛ за те, що вони недостатньо роблять для захисту цивільних осіб, навіть коли вони протистоять безжальній терористичній організації, яка тримає своїх громадян у заручниках. Натомість США та їх союзники повинні вивчати, як вони можуть застосувати тактику ЦАГАЛ для захисту цивільного населення, незважаючи на те, що ці військові майже напевно будуть дуже неохоче застосовувати такі методи оскільки вони заважатимуть їм боротьбі з противником у міській місцевості, особливо, якщо це терористична армія як ХАМАС або у нашому випадку русня.

Переважна західна теорія ведення воєн, яка називається маневровою війною, прагне морально та фізично знищити ворога з несподіваною, переважною силою та швидкістю, завдаючи удару по політичним і військовим центрам тяжіння, щоб ворог був знищений або швидко здався. Так було під час вторгнення до Панами в 1989 році, Афганістану в 2001 році, Іраку в 2003 році та невдалої спроби «Київ за тири дні» росії захопити Україну в 2022 році. У всіх цих випадках не було попередження або часу для евакуації міст.

У багатьох відношеннях Ізраїлю довелося відмовитися від цієї усталеної гри, щоб запобігти шкоді цивільному населенню. Армія оборони Ізраїлю завчасно повідомляла про майже кожен свій крок, щоб цивільні особи могли переїхати, майже завжди упускаючи елемент несподіванки. Це дозволило ХАМАС безпечно переміщувати своїх вищих лідерів (та ізраїльських заручників) за потреби через щільну міську місцевість Гази або через багатокілометрові підземні тунелі.

Бойовики ХАМАС, які, на відміну від ЦАГАЛу, не носять уніформи, також скористалися можливістю злитися з цивільним населенням під час евакуації. Чистий ефект полягає в тому, що ХАМАС досягає успіху у своїй стратегії створення палестинських страждань і образів руйнування для посилення міжнародного тиску на Ізраїль, щоб той припинив свої операції, таким чином забезпечуючи виживання ХАМАС.

Ізраїль попереджав, у деяких випадках тижнями, про необхідність евакуації цивільних осіб з основних міських районів північної Гази перед тим, як розпочати наземну кампанію восени. Армія оборони Ізраїлю повідомила про скидання понад 7 мільйонів листівок, але також застосувала технології, які ніколи не використовувалися ніде в світі. Про факти Джо Спенсер особисто переконався на власні очі під час нещодавньої поїздки до Гази та південного Ізраїлю.

Ізраїль здійснив понад 70 000 прямих телефонних дзвінків, надіслав понад 13 мільйонів текстових повідомлень і залишив понад 15 мільйонів попередньо записаних голосових повідомлень, щоб сповістити цивільних осіб про те, що вони повинні залишити райони бойових дій, куди їм йти та яким маршрутом їм слід рухатися. Вони розгорнули безпілотники з динаміками та скинули на парашутах гігантські динаміки, які після приземлення почали транслювати повідомлення, щоб цивільні залишили зони бойових дій після того. Ізраїльтяни оголосили та зробили щоденні паузи в усіх операціях, щоб дозволити евакуюватися будь-якому цивільному населенню, яке залишилося в районах бойових дій.

Ці заходи виявилися ефективними. Ізраїль зміг евакуювати понад 85 відсотків міських районів на півночі Гази до початку найзапекліших боїв. Це фактично узгоджується з дослідженням Спенсера історії міських воєн, яке показує, що незалежно від зусиль близько 10 відсотків населення залишаються.

Коли війна вирувала, Ізраїль почав роздавати свої військові карти цивільним особам, щоб вони могли проводити локальну евакуацію. Цього теж раніше ніколи не робили на війні. Підрозділу ЦАГАЛу почали використовувати ці карти, щоб щодня повідомляти, де діятиме ЦАГАЛ, щоб цивільні особи в інших районах уникали шкоди.

ЦАГАЛ навіть відслідковував групи населення в режимі реального часу в радіусі кількох кварталів, використовуючи знімки з дронів і супутників, присутність мобільних телефонів і оцінюючи пошкодження будівель, щоб уникнути ураження мирних жителів. У січні газета New York Times повідомила, що щоденна кількість загиблих серед цивільного населення за попередній місяць зменшилася більш ніж удвічі та майже на дві третини порівняно з піком.

Звичайно, справжня кількість загиблих серед цивільного населення Гази невідома. Поточна оцінка, надана ХАМАСом, у понад 31 000 осіб, яка не визнає жодного загиблого бойовика (а також жодних смертей через несправність його власних ракет чи інший дружній вогонь). За оцінками ЦАГАЛу, вони знищили близько 13 000 бойовиків ХАМАС. Ця цифра так само не є точною, але заслуговує більше довіри.

Якщо врахувати обидва показники, це означало б, що в Газі загинуло близько 18 000 мирних жителів, тобто приблизно 1 комбатант на 1,5 цивільних. Враховуючи ймовірне перебільшення ХАМАСом кількості смертей, реальна цифра може бути ближчою до 1 до 1. У будь-якому випадку, ця кількість буде історично низькою для сучасної міської війни.

За оцінками ООН, ЄС та інших джерел, у сучасній війні цивільні особи зазвичай становлять від 80 до 90 відсотків жертв або співвідношення 1:9 (хоча це поєднує всі типи воєн). У битві за Мосул у 2016-2017 роках, битві під наглядом США, у якій використовувалися найпотужніші у світі авіаційні ресурси, було вбито близько 10 000 мирних жителів порівняно з приблизно 4 000 терористів ІДІЛ.

І все ж аналітики, які повинні знати краще, все ще засуджують ЦАГАЛ на основі рівня руйнувань в Газі, які відбулися і яких не уникнути проти ворога, який вбудовувався у величезну систему тунелів під цивільними об’єктами в густонаселеній місцевості.

За іронією долі, обережний підхід, який застосував Ізраїль, міг насправді призвести до ще більшого руйнування. Оскільки ЦАГАЛ робить попередження та проводить евакуацію, допомагаючи ХАМАСу вижити, це в кінцевому підсумку продовжує війну, а разом з нею і спустошення Гази.

Ізраїль не створив золотого стандарту для зменшення шкоди цивільному населенню під час війни. Це означає, що є прийнятний чи неприйнятний стандарт щодо жертв серед цивільного населення під час війни; що нульова кількість смертей серед цивільного населення у війні віддалено можлива і має бути метою; що на війні існує певне співвідношення втрат між цивільним населенням і комбатантами, незалежно від контексту чи тактики ворога. Але всі наявні дані свідчать про те, що Ізраїль дотримувався законів війни, юридичних зобов’язань, найкращих практик щодо зменшення шкоди цивільному населенню та все ж знайшов спосіб зменшити кількість жертв серед цивільного населення до історично низького рівня.

Ті, хто закликає Ізраїль знайти альтернативу завданню менших втрат серед цивільного населення (наприклад, до нуля), повинні чесно сказати, що ця альтернатива залишить ізраїльських заручників у полоні та дозволить ХАМАСу пережити війну. “Альтернативою виживанню нації не може бути шлях до вимирання”, – підсумував Джон Спенсер.