Візуально «Сосна», на перший погляд, схожа на ЗРК «Панцирь» переставлений на гусеничне шасі – принаймні на це наштовхує компонування пакетів транспортно-пускових контейнерів. Однак вже другий погляд дозволяє помітити суттєвіші відмінності. «А де тут радар?» – виникає питання. А радару-то і нема. Річ у тім, що це комплекс, класом нижчий від «Панциря», призначений для заміни «Стріли-10».

У «Стріли-10» немає РЛС, тому замовник і конструктори вирішили, що без радару можна обійтись і в його наступнику. Плюсами такого рішення мали стати здешевлення ЗРК і підвищення його бойової стійкості від завад: нема радару – нема що глушити.

Виявлення і супровід повітряних цілей забезпечується виключно оптико-електронними засобами. А це зумовлює серйозну ваду ЗРК – як делікатно відзначають російські оглядачі, він «нєполностью всєпагодєн», тобто не може ефективно працювати в туман чи сильний дощ. До того ж, без радару збільшується ймовірність зриву супроводу цілі.

Зенітна ракета «Сосни» – двоступінчата, з лазерним наведенням. Дальність пуску сягає 10 км, а досяжність по висоті – 5 км. Останній показник вважається недостатнім – сучасні БПЛА (наприклад, той же «Байрактар» ТВ2) мають більшу робочу стелю. Ракета досить легка – разом з транспортно-пусковим контейнером вона важить 42 кг. Це дозволило розмістити на бойовій машині цілу дюжину ракет у двох пакетах.

В РФ вказують і на ще один недолік комплексу – відсутність у ньому траспортно-заряджальної машини. Перезаряджання відбувається вручну силами екіпажу, а останній складається лише з двох осіб – оператора і механіка-водія. Їм удвох треба буде перетягати (ще й підняти на висоту) в сумі півтонни вантажу.

Проєктувалась «Сосна» з 2005 року, причому роботи велись у звичній для РФ неспішній манері. Перші випробування пройшли у 2013 році, а на озброєння ЗРК взяли у червні 2019-го. Відтоді жодних повідомлень про передачу якихось значних партій «Сосни» мені не траплялось. Не виключено, що все наразі обмежилось кількома передсерійними машинами.

В першому варіанті для «Сосни» використали перевірене шасі харківського МТ-ЛБ. У 2019 р. демонструвався варіант на шасі БМП-3. Саме його заявили як прототип серійного.