Розклад сил на Близькому Сході помітно міняється. ХАМАС після відвідань московії відновлює відносини з сирійським режимом. Іранський режим посилює репресії проти власного народу. Політика Ізраїлю щодо російсько-української війни потенційно може змінитися.

Туреччина: Після публікації https://mil.in.ua/…/rosiya-pidshtovhuye-syriyu-ta…/ на Мілітарному, хотів дещо по іншому розставити акценти того що відбувається в процесі який власне Reuters окреслили як «немислимий».

Дійсно налагодження відносин між Туреччиною та режимом асада, враховуючи підтримку Анкарою сирійських повстанців на північному заході та півночі Сирії виключаються. Більше того офіційна Анкара вкотре підтвердила прихильність до резолюції Ради Безпеки ООН 2254 від 18 грудня 2015 року, яку до речі РБ прийняв одноголосно.

Тоді виникає запитання, а чому Туреччина пішла на такий крок – відновлення контактів. Відповідь треба шукати в спільних інтересах. Ні Туреччина, ні рашка не бажають підсилення Ірану в регіоні, в той час коли немита згортає свою військову присутність в Сирії і цей вакуум прагнуть зайняти проіранські сили. Всі три названі країни є конкурентами на Близькому Сході, тому виключення московії зі складу команди, змінює загальну ситуацію на полі.

Іншим варіантом, може буде співпадіння інтересів Туреччини у зменшенні ролі Ірану, не лише з московщиною, а з Ізраїлем. Ні туркам ні євреям не потрібна війна на території Сирії проти Ірану, яку іранські проксі можуть вести вічно, за прикладом Ємену. При тому, що розвинута Тегераном галузь БПЛА, робить таку війну дешевою і ефективною. А ще пригадайте, як Тегеран влаштував для Анкари кризу у відносинах з Багдадом під час інциденту в Захо наприкінці липня цього року.

В ситуації, яка є зараз, фактично лише Ізраїль та Туреччина мають відкриті претензії до Ірану в Сирії, але для висування цих претензій у військовий спосіб час ще не настав. При тому, що Анкара чітко демонструє нехтування зазіханнями москви на Південному Кавказі і чітко заявляє про готовність військової підтримки армії Азербайджану. А Ізраїль посилив удари по іранським об’єктам в Сирії, руйнуючи при цьому залишки сирійських ППО.

Тому зустрічі глава розвідки Туреччини (MIT) Хакана Фідана та розвідки режиму асада Алі Мамлука пропоную сприймати не як реакцію на «прохання» москви, а як спробу послабити чи не допустити більшого зближення Дамаску та Тегерану в умовах зміни геополітичних розкладів. А нявкання кремля з приводу своїх «хотєлок» можна відправляти в напрямку руzкого корабля. Вже зовсім скоро голос московитів не буде чутно ані на Близькому Сході, ані в Європі. Слава ЗСУ!

Сирія: Правозахисники повідомляють, що з моменту початку революції у Сирії в 2011 року в буцегарнях режиму асада померли ~100 000 людей що становить п’яту частину від загальної кількості загиблих під час громадської війни. Лідерство по смертності займає сумнозвісна в’язниця Седнайя, де тортури та позасудові страти ув’язнених досягли промислових масштабів.

Для приховування трупів закатованих асадити створили так звані «соляні кімнати», так собі примітивні морги, які дозволяли зберігати трупи у відсутності холодильників. Потім трупи спалювали у крематорії. Вважається, що лише в Сєднайя з початку конфлікту утримувалося близько 30 000 людей. З них було звільнено лише 6 тис. Більшість інших офіційно вважаються зниклими безвісти, оскільки свідоцтва про смерть рідко потрапляють до сімей, якщо родичі не платять непомірні хабарі асадитам. Це стало великим рекетом і одним зі способів посіпак режиму заробляти на нещасті людей.

Агентство AFP взяло інтерв’ю у декількох колишніх ув’язнених, які підтверджують нелюдські умові утримання людей, тортури та жорстоке поводження з ними, відсутність будь якої медичної допомоги та достатнього харчування. На момент виходу з Сєднайя – колишній в’язень Моатассема Абдель Сатер порівняв свій виснажений вигляд з бальзамованою єгипетською мумією, коли побачив інших скелетований ув’язнених на засідання військового суду. Він був звільнений у 2020 році. Але більшість людей так і не побачити свободи, по вигаданим загальним звинуваченням у тероризмі.

Через десять років ХАМАС оголосив про відновлення зв’язків із злочинним режимом асада. ХАМАС який пішов на розрив контактів з сирійським режимом після фактів масових вбивств мусульман знехтував цією кров’ю. «Все це відбувається у світлі ескалації агресивних сіоністських заходів і політики проти палестинців, націлених на їх землю, ісламські та християнські святині», – йдеться у заяві ХАМАСу.

Цей крок ХАМАС розкритикували багато ісламських учених у всьому світі. А самі лідери ХАМАСу лише як пару днів повернулися з московії, де зустрічалися з лавровим і різними «релігійними діячами». Вочевидь, що «захист християнських святинь» поклала на ХАМАС така собі сектантська московська церква. В принципі ці потуги з боку московії так само вкладаються у парадигму, яка була висвітлена на початку допису. Тобто запобігти посиленню Ірану і водночас не допустити падіння режиму асада, який у свою чергу буде стримувати зростання впливу турків.

Але асаду теж потрібні гроші. Тому сирійський режим продовжує робити не важкі, але коштовні послуги московії у спробі легітимізувати оті злоякісні новоутворення на території ОРДЛО та виправдувати війну проти України. У першому випадку, у посольстві Сирії у москві відбулася зустріч асадівського посла Ріяда Хаддада з так званою «головою мзс днр» наталією ніконовою. В другому – радник з питань пропаганди режиму асада Бутаїна Шаабан у розмові з іранськими ЗМІ заявила, що рашка веде війну в Україні «від імені людства…».

Представники розвідки США передбачили 2 роки тому, що угруповання «Ісламська держава», ймовірно, відновить більшу частину своєї колишньої сили та глобального впливу, особливо якщо американські та інші західні сили зменшать свою роль у протидії екстремістському руху.

Аналітики кажуть, що багато суджень у звіті за 2020 рік сьогодні здаються пророчими, особливо враховуючи те, що група відроджується в Афганістані після виведення американських військ минулого року. Угруповання «Ісламська держава» більше не контролює величезні території та не влаштовує атак у Сполучених Штатах, але зараз вона повільно відновлює деякі основні можливості в Іраку та Сирії та все більше бореться з місцевими органами влади на місцях, включаючи Афганістан.

Іран: Іранський режим посилює репресії проти інакодумців. Так, молоду 22-річну жінку Махса Аміні іранська поліція моралі жорстоко побила до стану коми. Махса Аміні була затримана через недотримання правил носіння хеджабу. І після цього її лупцювали в поліцейському фургоні та в ізоляторі Возара. Її дядько каже, що серце Махси не працює належним чином, а нирки відмовили. Сьогодні Махса Аміні померла не приходячи у свідомість.

Двопартійна група законодавців Палати представників США представила у четвер закон, який би посилив санкції США проти Ірану. Він доповнює сенатську версію закону, яка спрямована на те, щоб Закон про санкції проти Ірану 1996 року став постійним.

Законодавці кажуть, що закон під назвою «Закон про посилення санкцій проти Ірану» (SISA) створить необхідний стримуючий фактор, націливши на енергетичний сектор країни та ускладнивши фінансування терористичних операцій або розробку балістичних ракет. «Від жорстоких зловживань, скоєних проти власного народу, до нескінченних погроз вільним і демократичним суспільствам, іранський режим знову і знову доводив, що він є державою-ізгоєм, яка не зацікавлена у збереженні регіонального чи глобального миру», — сказала конгресвумен Мішель Стіл, штат Каліфорнія, яка очолює законопроект у Палаті представників.

«Найважливіше, ніж будь-коли, щоб ми запобігли тому, щоб неприйнятна загроза ядерного Ірану стала реальністю. Існуючі санкції виявилися успішними в запобіганні такої катастрофи, і ми повинні переконатися, що ми можемо продовжувати чинити економічний і стратегічний тиск на Іран, щоб перешкоджати їм розробляти ядерну зброю чи підтримувати терористів. Я пишаюся тим, що співпрацюю з сенатором Скоттом у цьому питанні та керую цією двопартійною групою моїх колег у Палаті представників, щоб надіслати чіткий сигнал про те, що Сполучені Штати не терпітимуть загроз для нашого існування, наших союзників або свободи та демократії в усьому світі».

Історія з кібер-атакою на Албанію збоку Ірану продовжує розвиватися. Вже ЄС висловлює своє занепокоєння і не виключає запровадження нових санкцій. І хоча Жозеп Боррель і не назвав у своєму твіті слово «Іран», але натяк є цілком очевидним.

В очікуванні початку Генеральної асамблеї ООН, в США підвищується градус дискусії на тему чи можна давати візу на в’їзд до країни для іранської делегації і президента ІРІ Раїсі зокрема. Так, на NBC News вийшов матеріал під заголовком «Сім’ї, колишніх в’язнів, закликають адміністрацію Байдена забезпечити звільнення американців, які утримуються в Ірані».

Адміністрація Байдена заявляє, що надає найвищий пріоритет звільненню ув’язнених американців і що переговори, спрямовані на відновлення ядерної угоди 2015 року, є окремими від переговорів щодо забезпечення звільнення ув’язнених американців. «Ми не хочемо пов’язувати їхні долі з тим, що може залишатися невизначеним або навіть неможливим. Тому ми завжди розглядали їх окремо», — сказав журналістам у четвер речник Держдепартаменту Нед Прайс. «Ось чому навіть за відсутності JCPOA, принаймні на даний момент, ми продовжуємо робити все можливе, щоб звільнити цих американських ув’язнених при першій же можливості».

Місія Ірану в ООН не відразу відповіла на запит про коментар. Іран заперечує звинувачення в довільному ув’язненні американців або інших іноземців і заявляє, що іноземців судять згідно з належним судовим процесом.

В той час Раїсі у спробі поліпшити свій власний імідж дав перше інтерв’ю американському журналісту Леслі Шталь на прем’єрі 55-го сезону серіалу «60 хвилин». Його попередники робили те саме: Рухані також мав інтерв’ю в Тегерані з Енн Каррі за кілька днів до того, як він мав поїхати вперше до Нью-Йорка в 2013 році.

Ізраїль: Недолуга політика московії змушує поміркований і зосереджений на собі Ізраїль все ж таки більш голосно заявляти про свою позиції по війні в Україні. Так, депутат Кнесету від партії “Лікуд”, наступник Нетаньяху та екс-мер Єрусалима Нір Баркат в інтерв’ю РБК-Україна розповів, що «незважаючи на всі ризики, Ізраїлю необхідно чітко вибрати сторону в російсько-українській війні – звичайно, сторону України».

Після початку масштабного російського вторгнення відносини України та Ізраїлю помітно охололи. У Києві очікували набагато більш проактивної позиції Ізраїлю, реальної військової допомоги, введення антиросійських санкцій тощо. На практиці ж Ізраїль зайняв де-факто нейтральну позицію – очевидно, побоюючись реакції москви і можливих наслідків для власної безпеки.

У самому ж Ізраїлі чергова політична криза, 1 листопада там відбудуться дострокові парламентські вибори, вже п’яті за останні три з половиною роки. У разі, якщо до влади повернеться опозиційна партія “Лікуд” на чолі з Біньяміном Нетаньяху, політика країни щодо російсько-української війни потенційно може змінитися.