Рідні Героїв «Азовсталі» звернулися до турецького президента. «Тюркський світ» підтискає «руський». Комісар ЄС із зовнішньої політики знов висловив стриманий оптимізм, щодо відновлення перемовин по ядерній угоді. Іран напряму відчуває загрозу з боку Афганістану.

Туреччина: Родичі українських Героїв із «Азовсталі» просять президента Туреччини допомогти з екстракцією. У своєму зверненні рідні посилаються на «прецеденти у світовій історії та часів Другої Світової війни, та приклад сучасний – у Сирії, «де іноді ця процедура теж відбувається, до речі, із залученням росії».

«Нам потрібний герой, людина з достатнім політичним авторитетом, щоби провести цю процедуру. З політичного та географічного погляду ми вважаємо, що Туреччина може бути такою країною, а Ердоган може бути такою людиною», – зазначив батько 18 річного полоненого Героя.

«Я звертаюся особисто до шановного президента Реджепа Ердогана з проханням, як чоловік до чоловіка, як батько до батька – допоможіть витягнути звідти мого сина та його побратимів. Ви маєте певний досвід реалізації подібних операцій. Ми просимо направити цивільний флот, цивільне судно без зброї, щоб забрати звідти наших людей», – заявив він.

Сильні слова наших громадян до лідера іншої держави, які беззаперечно будуть почуті. А ось чому наша влада їх не чує – то є питання?

Прес-секретар та головний радник Ердогана із зовнішньої політики Ібрагім Калин дав свій коментар, щодо подій пов’язаних з Україною:
▪️ Росія хоче сісти за стіл переговорів не лише з Україною, а й із Заходом та укласти нову велику угоду. Всім сторонам, включаючи Європу та США, необхідно зайняти конструктивну позицію для переговорів.

▪️ Якщо ви встановлюєте західноцентристський світовий порядок та нав’язуєте свої національні інтереси як спільні цінності, кожен має право виступити проти цього.

▪️ Односторонність у міжнародних відносинах – це запрошення до конфлікту. В епоху, коли все взаємопов’язане та взаємозалежне, одностороннє нав’язування порядку денного не вирішує проблеми, а поглиблює їх.

▪️ Війна в Україні почалася саме на такому ґрунті, і її наслідки триватимуть десятиліттями. Навіть якщо гарячий конфлікт завершиться найближчими тижнями або місяцями, війна триватиме в різних формах та масштабах.

Туреччина зараз активно веде переговори з Великобританією про можливість купівлі до 80 винищувачів Eurofighter Typhoon, якщо Конгрес США заблокує угоду з F16. Великобританія нещодавно скасувала всі санкції, що відкриває можливість для продажу Eurofighter.

Днями у Великій Британії відбулася зустріч головнокомандувача ПС Туреччини Хасана Кючюкак’юза з головнокомандувачем королівських ПС Сером Майком Вігстоном. Під час зустрічі колеги оглянули цей літак.

«Армія, Мова, Віра» мають значення або як крокує «Тюркський світ». У Нур-Султані відбулася 5-а Наукова рада Міжнародної тюркської академії. Туреччина, Азербайджан, Казахстан і Киргизстан, держави-члени Міжнародної тюркської академії, підписали протокол про включення підручників з “Загальнотюркської історії”, “Загальнотюркської літератури” та “Загальнотюркської географії” до програми середньої школи.

Під час зустрічі також обговорювалися такі питання, як розширення програм студентського обміну між тюркськими державами, координація співробітництва в галузі освіти та науки з єдиного центру та затвердження плану дій академії на 2022 рік. А шо там з Пушкіним в Одесі?

Сирія: Положення сторін на півночі Сирії без змін. Продовжується обмін артилерійським ударами. Турецька артилерія у відповідь на обстріл КПП «Кепрюбаті» на сирійсько-турецькому кордоні, який був проведений з району Айн-аль-Араб, накрила позиції бойовиків РПК там. Причому терористи втратили 21 своїх.

Іран: Непрямі переговори Ірану зі США щодо повернення до ядерної угоди 2015 року незабаром відновляться, заявив сьогодні (у суботу) міністр закордонних справ Ірану Госейн Амір Абдоллагіан в Тегерані на спільній прес-конференції з комісаром ЄС із зовнішньої політики Джозефом Боррелем.

«Ми готові відновити дзвінки найближчими днями. Важливо для Ірану повністю прийняти економічні переваги угоди 2015 року», – сказав міністр закордонних справ Ірану, додавши, що відбулася «довга, але позитивна зустріч» з главою зовнішньої політики ЄС Джозефом Боррелем.

Боррель у своєму Twitter також підтвердив позитивні результати своєї поїздки до Ісламської республіки Іран, метою якої він визначив прагнення надати оновлений імпульс та відновити ядерні переговори.

Попередньо схоже, що політика США «батога і пряника» дає результат. І якщо у вигляді «батога» проходять спільні стратегічно-оперативні ігри між ЦАХАЛ та командуванням CETNCOM, то «пряником» виступає спільна директива держсекретаря США і внутрішньої безпеки про скасування заборони на видачу віз США для іранців, які служили в Корпусі вартових ісламської революції.

Але нюансом все ж залишається вимога до іранців, які бажають отримати візу в США, довести що їхня військова служба у КВІР не була добровільною, а за призивом. Після чого проводиться перевірка досьє заявника чи не вважаються він загрозою національній безпеці.

Такі зміни у відношення до військовослужбовців КВІР, як членів терористичної організації незалежно від їхнього рангу чи посади, якими вони вважалися з квітня 2019 року відповідно до наказу адміністрації Трампа, можна вважати частковим прийняттям вимог Ірану, як умови поновлення ядерних перемовин. І хоча Тегеран вимагав повністю виключити КВІР зі списку терористичних організацій, сам факт невеличкої поступки з боку США свідчить про велике бажання закінчити цю історію з ядерною угодою «полюбовно».

Тобто, «м’яч в грі» знов на полі Ірану і подальший процес продемонструє відвертість іранського режиму у заявах про бажання врешті-решт домовитися. В іншому випадку, в самій директиві йдеться що США «можуть виключити заявників із сфери дії цієї заяви в будь-який час на їхній розсуд та без попереднього повідомлення» та «директива не завдає шкоди спроможності уряду США ініціювати подальші кримінальні чи цивільні процеси проти цих осіб». Ну і крім того взаємодія між Ізраїлем та США на майбутньому театрі воєнних дій також нікуди не дінеться. Так що побачимо.

Між іншим, впертість іранського режиму у його прагненні знищити Ізраїль, викликає подив, враховуючи інші, внутрішні та зовнішні проблеми самого Ірану, які приведуть владу в Тегерані до краху набагато раніше чим ЦАХАЛ. До цих проблем, частина яких викликана світовими тенденціями такі як висока інфляція, зростання цін, зниження добробуту громадян, додаються чисто місцеві, інфраструктурні, такі як брак питної води та «дружній» Афганістан поруч.

Саме вирішенню «місцевих» проблем і була присвячена остання телефонна розмова між міністром закордонних справ Ірану та заступником міністра закордонних справ уряду талібів еміром Ханом Муттакі. У розмові Госейн Амір Абдоллагіан звернув увагу на права Ірану щодо води, яка надходить із річки Гільменд. Іранський міністр зазначив, що іранці очікують від адміністрації Афганістану виконання своїх зобов’язань за чинними угодами, вирішення проблеми надходження води та «зміцнення дружби між двома країнами».

Стосовно процесу боротьби з організованою злочинністю, глава МЗС Ірану сказав, що сподівається, що співпраця двох країн у боротьбі з наркотиками, торгівлею людьми та тероризмом усуне ці проблеми. Іншими словами, контрабанда наркотиків та решта видів злочинності, попри заяви, все ще залишаються бюджетоутворюючими статтями доходів талібів.

А ще, таліби влаштували каральну операцію проти повстанців хазарійців, близької до іранців етногрупи, на чолі з Румі аль-Махді в районі Балхаб провінції Сарі-Пуль. Причому, талібські загони зі складу пуштунів, таджиків та арабів, які вирушили до Балхаб, знехтували обов’язками ліквідації стихійного лиха викликаного потужним землетрусом.

Разом з тим, узбецькі та туркменські бойовики талібів відмовилися брати участь в цій операції. Що загалом може лише підтвердити розгортання дестабілізаційних процесів в самому Афганістані, який, нагадаю, розташований поруч з Іраном. Доречи, Румі аль-Махді також колишній командир талібів.

Це я до чого, що «подив» який викликає іранський державний антисемітизм на тлі інших проблем як в середині Ірану так і безпосередньо поблизу його кордонів, ще є м’яким визначенням такої позиції.