Серби та Сербія традиційно вважаються друзями, партнерами, родичами (потрібне підкреслити) росіян і рф. Зараз це ще і п’ята колона в Європі, на яку кремлівський режим спирається. Серби люблять проводити паралелі із росіянами, вважаючи, що вони брати по вірі, історії, культури, нещастям. Москва цим завжди користувалася і продовжує це роботи і надалі у своїх інтересах, створюючи образ захисниці знедолених сербів та інших слов’янських народів на Балканах. Сербам це дозволяє досить нахабно поводити себе у регіоні, дратувати сусідів, Європейський Союз та США. Така поведінка притаманна і Сербії, і Республіці Сербській. 

Нинішнього президента Александара Вучича у ЄС багато разів остерігали від подвійних ігрищ, але він  нічого не змінює у своїй зовнішній політиці. 

Зокрема, у 2019 р. Сербія попри застороги ЄС підписала договір про вільну торгівлю з Євразійським Економічним Союзом, який повноцінно запрацював у 2021 р. Санкції проти Вучича і проти Сербії Євросоюз, попри погрози, не запровадив. Реальних підстав немає. Це зовнішня політика держави, якщо вона не влаштовує Брюссель, то це проблеми Брюсселю. 

Можна було б скоротити кількість проєктів, які реалізуються у Сербії за підтримки ЄС, фінансування реформ, зупинити євроінтеграцію, але ні. Європейські політики чудово знають, що тоді Сербія повністю втече в орбіту російського впливу. Це погрожує заморожуванням діалогу між Белградом і Приштиною, який і так вже 11 років не дає ніяких результатів. Припинити переговори означає визнати поразку європейської дипломатії, втратити шанс дотиснути на Сербію щодо врегулювання питанням із Косово. Це одразу відкриває нещільно зачинену балканську скриньку Пандори, яку в Європі бояться. Бо це війни і хаос. 

І Вучич усі ці моменти чудово розуміє, тому відкрито шантажує Європу своєю непокірливістю щодо Косова та відносин із рф. Розуміють і в кремлі, що ЄС не буде застосовувати проти сербського президента та Сербії радикальні методи, аби не втратити єдиний шанс на ведення діалогу Белград – Приштина. Керівництву рф через таку слабку політику Європи не треба розробляти інструменти прямого втручання на балканські справи, щоб розхитати там ситуацію щодо кордонів, порушення прав сербів у Косово чи боснійських сербів у БіГ. Достатньо вкотре заявити про повну підтримку цілісності Сербії, непорушності її кордонів, наголосивши на стражданнях сербів у війнах 1990-х рр. Такий наратив давно сформований російськими медіа на Балканах та рф. 

Щоб активізувати цей процес і зробити його темою № 1 у сербському медіапросторі та суспільстві, багато часу не треба. Також кремль може посилити військову та технічну допомогу сербам, що теж викликає критику у Брюсселі. 

Так, за 2017-2021 рр. Сербія отримала від рф 6 б/у винищувачів МиГ-29, 30 б/у броньованих авто БРДМ-2, 4 ударні гелікоптери Ми-35М, 5 транспортних гелікоптерів Ми-17В5 з озброєнням, ЗРГК Панцирь-С1, 30 танків Т-72МС та протитанкові ракети “Корнет”. Постачання техніки відбувається на основі договору про військову співпрацю, який Сербія та Росія уклали у 2013 р. 

Ручний троль кремля

Вибрики Сербії та її лідера ЄС терпить, а рф підтримує. Цим користується і Мілорад Додік, член Президії Боснії і Герцеговини від боснійських сербів та колишній президент Республіки Сербської. 

Якщо Вучич своє русофільство маскує, аби гроші від Брюсселю отримувати, то Додік відкрито співає дифірамби воєнному злочинцю путіну та рф. Про своє безмежне кохання до кремля політик багато разів заявляв у інтерв’ю російським і сербським каналам. На жаль, це не епатаж, який ЄС терпить. Це позиція, яка змушує сіпатися дипломатів у Брюсселі, ООН та НАТО, а путіна потирати задоволено руки.

Риторика Додіка про розширення прав Республіки Сербської, повернення до так званого Дейтона версії 1995 р. москву повністю влаштовує. Мирний план припинення війни у Боснії і Герцеговині, підписаний у листопаді 1995 р., містив положення про широку автономію сербського ентитету у судових, митних, фінансових та податкових справах, наявність у Республіки Сербської власної армії. За це наприкінці 2021 р. проголосувала Скупштина ентитету, що фактично заблокувало роботу федеральних органів влади у Боснії і Герцеговини. 

Якщо ці кроки будуть доведені до логічного завершення, то на Балканах постане власне Придністров’я, хоча це особливо не вплине на стан внутрішнього життя у Боснії і Герцеговині. Діяльність владних інституцій роками паралізована, постійні кризові явища всіх сферх внутрішнього та зовнішнього життя зупинили розвиток держави. У разі  самостійно-автономного плавання, у яке Республіка Сербська готов відправитися давно, БіГ фактично розколеться на дві частини. Або три, якщо хорвати стануть вимагати формування власного ентитету та розширення повноважень у владних інституціях. 

Сербський президент заяви Додіка та вчинки уряду Республіки Сербської практично не коментує, тримаючись осторонь. У Белграді, можливо, є потаємне бажання приєднати цей боснійський ентитет до Сербії, але на такий крок навіть Вучич не зважиться. Покійний Слободан Мілошевич намагався це зробити, але його врешті-решт змусили відмовитися від цього плану і сісти за стіл перемовин у Дейтоні. Сербія виступила у якості гаранта підписаної мирної угоди. Про повагу до статусу Республіки Сербської відповідно до Дейтону Александар Вучич декілька разів заявляв у своїх виступах. Тому Додіку не варто очікувати у можливій сецесії на відкриту підтримку Сербії. Вона точно буде, але так, щоб не дискредитувати Вучича та його оточення. А от кремль так ховатися не буде, і у Баня Луці намагаються весь час цим скористатися та продемонструвати “високу прихильність” рф до референдумів про відділення РС від БіГ, які Додік ініціює майже кожного року.

Референдуми не матимуть юридичної сили, оскільки, відповідно до Конституції БіГ, змінювати закони у державі уповноважені тільки парламент та Високий представник ЄС. Повний параліч владних структур відбувся минулого літа, коли колишній Високий представник ЄС у БіГ наприкінці терміну завершення свого мандату вніс поправки до кримінального законодавства країни, які передбачають кримінальну відповідальність за заперечення злочину геноцида у БіГ та прославляння воєнних злочинців. Влада Республіки Сербської відмовився визнавати поправки, заявивши про втручання у внутрішні справи ентитету та боснійської держави. Протест висловили рф та КНР, які не підтримали у РадБезі ООН призначення нового Високого представника ЄС у Боснії і Герцеговині. Ним став колишній федеральний міністр продовольства та сільського господарства Німеччини Крістіан Шмідт. Його перший звіт про ситуації у державі у Раді Безпеці ООН в листопаді 2021 р. не заслухали через те, що рф та КНР висловилися проти цього. Тому Шмідт просто направив свій звіт РадБезу для ознайомлення. 

На засіданні у травні цього року виступ Шмідта відбувся, не зважаючи на заперечння з боку представників рф та Китаю. Хоча на початку засідання представниця російської делегації Анна Євстігнєєва заявила, що призначення Шмідта на посаду Високого представника є незаконним. Аналогічна заява прозвучала і від китайського представника Дай Бінга, підкресливши, що БіГ має бути єдиною, не піддавватися впливу зовнішніх сил, бо це не сприяє подоланню етнічних розбіжностей у суспільстві.

У рф, як і в Республіці Сербській відмовляються визнавати поправки до кримінального законодавства, внесені Інцко. У москві не визнають геноцид у Сребрениці, що примушує Додіка ледь не цілувати руки своєму кремлівському господарю. 

У кремлі воєнними злочинами, вчиненими на території БіГ у 1992-1995 рр., переймаються не на жарт. Російська академія наук займається детальним вивченням геноциду у Сребрениці, доводячи, що цілеспрямованого знищення боснійців-мусульман не було. Навпаки, постраждалими є саме боснійські серби, проти яких злочини скоювали і військовослужбовці Армії БіГ, і хорватські військові підрозділи. Їхні дослідження були доповнені спеціальними звітами “Академічний звіт про страждання сербів у Сараєво у період з 1991 по 1995 рр.” підготовлений Незалежною міжнародною комісією з розслідування страждань сербів у Сараєво з 1991 по 1995 рік та “”Академічний звіт про страждання всіх народів у районі Сребрениці між 1992 і 1995 рр.”, який підготувала Незалежна міжнародна комісія з розслідування страждань усіх народів у регіоні Сребрениця у 1992-1995 рр.

Створення цих комісій було ініційовано Скупштиною Республіки Сербської без погодження із федеральним урядом Боснії і Герцеговини та Верховним представником ЄС. Коли звіти були оприлюднені, то влада рф, російські НГО та наукова спільнота привітали їх появу. І вітають вже третій рік поспіль, оскільки за результатами роботи комісій у москві були проведені три міжнародні конфереції під назвою “Підсумки роботи незалежних міжнародних комісій: сербські жертви у громадянській війни у Сараєво (1991-1995 рр.) та жертви народів у районі Сребрениці (1991-1995 рр.)”. За підтримки росіян презентація звітів відбулася у російських НГО, створених у Сербії (наприклад, у руському домі в Белграді).

Для сербів – і в Сербії, і в Республіці Сербській – підтримка рф в питанні Сребрениці є надзвичайно важливим. Бо вони не визнають причетність до геноциду, захищають Младича та Караджича, яких судді МТКЮ засудили до довічного ув’язнення. Сербам імпонує, що їх підтримують “братушки” з ерефії. Тому і відповідають взаємними вчинками, наприклад, відправляючись на український Донбас, щоб долучитися до сепаратистських об’єднань Л/ДНР.

Прихований вплив рф у Сербії та Республіці Сербській

Проведення наукових конференцій по воєнним злочинам проти сербів своєрідним інструментом “м’якої сили” рф у Сербії та Республіці Сербській, як і в інших балканських країнах. Формуванням правильних наративів займаються не тільки кишенькові дослідники кремля, а й неурядові організації та медіа. Фонд імені Горчакова, який з 2010 р. існує як аналітичний центр у складі російського МЗС, формує через серед населення Республіки Сербської та Сербії “правильні” наративи щодо рф, ЄС, НАТО, України. Інструменти “м’якої сили” запускаються у різних напрямках, щоб охопити більш широку аудиторію. За сприяння Фонду Горчакова та Міжнародного інституту розвитку наукового співробітництва проводилися конференції у Сараєво та Белграді, де обговорювалися результати роботи міжнародних комісій по сербським жертвам під час облоги Сараєво та біля Сребрениці. Фонд Горчакова розвиває співробітництво з низкою університетів у Сербії та Боснії і Герцеговині, що допомагає поширювати ідеї російсько-сербської/балканської дружби і підтримки. Це сприяє закріпленню рф на Балканах та формування у суспільстві думки про росію як захисника сербів. 

У самій Сербії кремль має два потужних центри розповсюдження своїх ідей на Балканах. У Белграді діє російський центр “Російський будинок культури та науки” (1931) та Російсько-сербський гуманітарний центр” у Ніші (2012). Діяльність цих установ, які мають є офіційними іноземними представництва рф за кордоном, викликає занепокоєність у Сполучених Штатів Америки. Там вважають, що через неурядові організації російська влада створює шпигунську мережу на Балканах, аби поширювати та поглиблювати свій вплив у цьому нестабільному регіоні.

Формувати правильні наративи у Сербії та Республіці Сербській, як і в інших країнах Балкан, допомагає широка мережа медіа. Мабуть, найбільшою серед них є Sputniknews.com, яка поширює інформацію, що отримала схвалення у кремлі. Також росіяни володіють різними медіа у Сербії та в БіГ, зокрема, у Республіці Сербській. Разом із неурядовими російськими організаціями медіа-ресурси дають змогу москві контролювати суспільну думку у Республіці Сербській та Сербії, використовуючи її для просування політики рф на Балканах.

Неможливо у контексті використання “м’якої сили” не згадати і акції, які проходять у Республіці Сербській та Сербії, присвячені 9 травня чи вшануванню пам’яті російських солдат/військовослужбовців, які загинули на Балканах під час різних воєн. На таких заходах лунають російські пісні, звучать заяви про спільність культури, історії, мови сербів та руських. 

Досить потужним інструметом російського впливу є відкриття приватних дитячих садочків та шкіл, куди серби відправляють навчатися своїх дітей. Подібні навчальні заклади можна розглядати як мімкровані заклади російського впливу, оскільки їхня діяльність, як і ЗМІ, має довготермінові цілі та завдання розповсюдження наративів, вигідних кремлю. Це відбувається через навчання російської мови, вивчення культури, мови, літератури і традицій. Головний акцент робиться “вєлікості” всього руського, і на спорідненості слов’янських культур (руської та сербської у даному контексті). 

Допомагають розповсюджувати ідеї русофільства у Сербії та Республіці Сербській члени російського байкерського клубу “Нічні вовки”, члени якої приймали активну участь в окупації росіянами Кримського півострову. На Балканах у мотоклубу відділення є у Північній Македонії, Сербії, Чорногорії, Болгарії. Найбільше діють саме у Сербії та Республіці Сербській, підтримуючи дії Вучича та Додіка та приймаючи участь у акціях Сербської православної церкви. 

Таким чином, рф відкритими і прихованими методами впливає на Сербію і Республіку Сербську. Це два троянських коня на Балканах, де багато років поспіль формується вигідна для кремля політична та суспільна кон’юнктура, а суспільство “споживає” наративи, чітко продумані та сквалені у кремлі.