Військово-політичне керівництво (ВПК) Республіки Польща (РП) розглядає національні збройні сили (в національній термінології – Військо Польське) в якості основного інструменту, призначеного для вирішення завдань забезпечення безпеки, захисту суверенітету і територіальної цілісності держави. Крім того, в доктринальних документах зазначено, що ЗС РП є засобом, здатним чинити значний вплив на досягнення політичних, військово-стратегічних і економічних цілей країни.

З 1 січня 2010 збройні сили Польщі повністю переведені на професійну основу комплектування з скасуванням військової служби за призовом. Комплектування з’єднань, частин і підрозділів особовим складом здійснюється 16 штабами військових адміністрацій воєводств (Wojewodzki Sztab Wojskowy) і 110 військовими комісаріатами (Wojskowa Komenda Uzupetnien), які підпорядковані Інспекторату підтримки ЗС Польщі.

Підготовка офіцерського і унтер-офіцерського складу ведеться у навчальних закладах МО країни, а також у військових навчальних закладах країн – учасниць НАТО, сержантського і рядового складу-у навчальних центрах і безпосередньо на базі підрозділів. У відповідності зі “Стратегією оборони Республіки Польща” на Військо Польське покладено вирішення наступних завдань:

1. Забезпечення оборони держави та протидія зовнішньої агресії:

• охорона і оборона національної території, забезпечення непорушності кордонів РП;
• проведення антитерористичних заходів на національній території та за її межами;
• задіяння при врегулюванні локальних або регіональних збройних конфліктів у зоні відповідальності НАТО чи за її межами;
• участь в операціях за межами національної території згідно союзницьким зобов’язаннями відповідно до ст. 5 Вашингтонського договору.

2. Участь у стабілізації міжнародної обстановки, а також в операціях кризового реагування і гуманітарних місіях, зокрема:

• у миротворчих місіях та операціях кризового реагування, що проводяться НАТО, ЄС, ООН, а також в інших заходах на підставі міжнародних угод;
• у гуманітарних акціях, що здійснюються міжнародними, урядовими та іншими організаціями;
• військове співробітництво в галузі розвитку та застосування засобів створення довіри і безпеки.

3. Забезпечення внутрішньої безпеки і допомогу населенню:

• контроль і охорона повітряного простору, а також сприяння в охороні сухопутних кордонів і територіальних вод;
• ведення розвідувальної та контррозвідувальної діяльності;
• моніторинг радіоактивної, хімічної та епідеміологічної обстановки на території країни;
• проведення пошуково-рятувальних операцій;
• надання допомоги органам державної влади, цивільної адміністрації, а також населенню при усуненні наслідків аварій та техногенних катастроф.

Відповідно до конституції Польщі верховним головнокомандувачем збройними силами в мирний час є президент, який здійснює керівництво ними через органи вищого військового управління. Президент призначає начальника генерального штабу і командувачів видами ЗС РП, визначає основні напрями військово-політичного курсу республіки, реалізує внутрішню і міжнародну політику безпеки держави, координує розробку військової стратегії, встановлює головні пріоритети розвитку ЗС в інтересах підготовки країни до оборони.

У мирний час загальне керівництво ЗС здійснює міністр оборони (цивільна особа). Він відповідає за реалізацію політики уряду у військовій області. МО виконує функції адміністративного управління національними ЗС, займається розробкою оборонної доктрини держави, координацією зовнішньополітичної діяльності у військовій області та військового будівництва, несе відповідальність за будівництво, комплектування та оснащення Війська Польського, а також за проведення мобілізаційних заходів.

Генеральний штаб ЗС РП організаційно входить до складу міністерства оборони. На нього покладено вирішення завдань оперативного керівництва військами (силами), планування та забезпечення їх бойової підготовки, а також розробка планів застосування видів ЗС і сил спеціального призначення. Управління військами начальник ГШ здійснює через командуючих видами збройних сил.

Розвиток ЗС Польщі відбувається згідно з програмою “Модель ЗС Польщі 2009-2018”. При цьому основні зусилля спрямовані на вдосконалення системи управління, приведення структури з’єднань і частин у відповідність до стандартів НАТО, оснащення військ (сил) сучасними озброєнням і військовою технікою. Крім того, велика роль відводиться підготовці та оснащенню з’єднань, частин і підрозділів, виділених (призначених) для передачі до складу ОЗС блоку.

Збройні сили Республіки Польща складаються з сухопутних військ, повітряних сил і військово-морських сил. Вони включають також сили спеціальних операцій, інспекторат підтримки, інспекторат військово-медичної служби, військову жандармерію, інші частини і установи центрального підпорядкування. У загрозливий період і воєнний час в інтересах національних ЗС можуть бути задіяні формування міністерства внутрішніх справ і частини цивільної оборони.

Загальна чисельність особового складу ЗС становить близько 120 тис. осіб (офіцери -18 тис., унтер-офіцери – 28 тис., сержантський і рядовий склад – 74 тис.), у тому числі в сухопутних військах налічується 68 тис. осіб, у ПС – 25 тис., ВМС – 8 тис., ССпО – 3 тис., інспектораті підтримки -11 тис., інспектораті військово-медичної служби – 1 тис., військової жандармерії – 2 тис. осіб, в інших частинах та установах центрального підпорядкування – 2 тис.

Чисельність цивільних службовців становить близько 5 тис. осіб.

Сухопутні війська – основний і найчисленніший вид збройних сил. Його очолює командувач, який здійснює загальне керівництво через штаб.

У СВ РП є три дивізії: танкова і дві механізовані. Основними тактичними з’єднаннями сухопутних військ є бригади.

Танкова дивізія включає дві танкові і одну механізовану бригаду. У складі однієї з механізованих дивізій три механізовані бригади, у іншій – дві механізовані і дві танкові бригади. У кожній бригаді є три-чотири батальйони (танкових, механізованих і мотопіхотних), артилерійський дивізіон, зенітний ракетний дивізіон, а також підрозділи управління, зв’язку, бойового і тилового забезпечення.

Крім того, командуванню сухопутних військ безпосередньо підпорядковані: окрема гірничо-піхотна бригада; окрема повітряно-десантна бригада і десантно-штурмова бригада; бригада армійської авіації сухопутних військ; три окремих розвідувальних полки; три окремих артилерійських полки; три окремих зенітних ракетних полку; два окремих саперних полку, окремий інженерний полк; два окремих полка РХБЗ; окремий батальйон зв’язку; батальйон забезпечення командування СВ; радіоцентр, центральні групи психологічних операцій і мобільних АСУ, центри картографії та топографії.

Всього на озброєнні сухопутних військ знаходяться: близько 700 танків, 420 САУ, 200 РСЗВ, 120 мінометів, 120 ПТРК, 1400 ББМ і 50 танкових мостоукладальників. У армійської авіації налічується 100 бойових і близько 40 допоміжних гелікоптерів.

Інфраструктура військово-навчальних об’єктів СВ РП включає в себе: унтер-офіцерську школу; навчальні центри сухопутних військ, артилерії, військ зв’язку та інформаційних систем, інженерних військ і військ РХБЗ, підготовки до зарубіжних місій, підготовки танкістів, підготовки снайперів і ПДВ, а також шість великих полігонів.

У сухопутних військах продовжується проведення заходів, спрямованих на оптимізацію структури та дислокації з’єднань і частин, укрупнення військових гарнізонів та розміщення основних бойових підрозділів поруч з навчально-тренувальними базами і полігонами. Перспективними планами розвитку СВ РП передбачено реалізацію заходів щодо підвищення мобільності та оперативності дивізій СВ.

Повітряні сили РП включають: два крила тактичної авіації (кТА), крило транспортної авіації (кТрА) і крило навчальної авіації (кНА). До складу першого кТА входять три бази тактичної авіації (бТА) і комендатура; другого крила ТА – дві бТА і ремонтний батальйон. Крило транспортної авіації включає дві бази транспортної авіації і три пошуково-рятувальні групи, а крило НА – дві бази навчальної авіації, інженерно-авіаційний тренувальний центр і школу молодших авіаційних фахівців.

На озброєнні польських ПС знаходиться близько 120 літаків бойової, до 35 літаків транспортної та 50 – навчальної авіації. Парк ПС РП налічує до 80 бойових і допоміжних гелікоптерів.

Основою національної системи ППО країни є зенітна ракетна бригада, куди входять шість ракетних дивізіонів. Вона оснащена ЗPK С-125 “Нева-SC” та С-200 “Вега-Э”.

Радіотехнічні війська ПС РП представлені радіотехнічною бригадою у складі чотирьох радіотехнічних батальйонів, а також центру радіоелектронної боротьби. На їх озброєнні знаходяться стаціонарні та мобільні радіолокаційні станції польського виробництва. Серед них трьохкоординатні РЛС TRS-15 “Одра”, NUR-12M, NUR-12 “Едіта”, NUR-11/11М “Беата”, далекомір NUR-31 “Юстина” і висотомір NUR-41 “Божена”, а також РЛС італійського виробництва RAT-31DL (всього близько 200 одиниць).

Командування ПС продовжує заходи з реформування і технічної модернізації сил і засобів усіх компонентів національних повітряних сил. Стратегія розвитку цього виду спрямована на своєчасну і планомірну заміну застарілих ОВТ та приведення їх організаційної структури до стандартів НАТО.

У відповідності з цією концепцією для забезпечення національної безпеки країни та виконання поставлених перед повітряними силами завдань необхідно мати не менше 120 бойових літаків, 20-25 3PK малої, середньої і великої дальності, 40 радіолокаційних постів, з них близько 20 стаціонарних.

Керівництво республіки вважає, що розміщення до 2018 року на території країни елементів системи протиракетної оборони США не дозволить вирішувати завдання ППО / ПРО країни на необхідному рівні. Крім того, за оцінкою польських експертів, американські засоби не зможуть забезпечити надійний захист об’єктів від ударів оперативно-тактичних і тактичних ракет.

В інтересах вирішення даної задачі передбачається створення національної системи протиповітряної / протиракетної оборони, яка повинна бути відносно “самодостатньою” і включати: автоматизовану систему управління силами і засобами ППО / ПРО; систему спостереження за повітряною обстановкою; систему контролю повітряного простору і управління повітряним рухом; сили і засоби винищувальної авіації; частини і підрозділи зенітних ракетних військ.

Військово-морські сили Польщі включають: флотилію ударних кораблів, флотилію оборони узбережжя, бригаду морської авіації, центр морських операцій, гідрографічне бюро, дивізіон гідрографічного забезпечення, центр телеінформаційної підтримки та управління, радіолокаційний центр, відділ забезпечення, навчальні центри підготовки ВМС, контрольно-вимірювальний полігон та навчальний полігон ВМС.

У ВМС РП є: п’ять дизель-електричних підводних човнів, два фрегати УРО, корвет, штабний корабель, два розвідувальні, п’ять ракетних, вісім десантних і 20 мінно-тральних кораблів.

Бригада авіації ВМС володіє двома базами морської авіації. На озброєнні бригади знаходяться: десять базових патрульних, два військово-транспортних літаки і близько 30 гелікоптерів різного призначення.

Міністр оборони РП Т. Семоняк у квітні 2012 року в ході засідання комісії сейму з питань оборони представив проект документа “Концепція розвитку ВМС Польщі до 2030 року”. Відповідно до нього передбачається провести радикальну модернізацію польських ВМС, істотно скоротивши при цьому корабельний склад. Всі заходи зі зняття з озброєння виробили ресурс і введенню в дію нових зразків У ВТ планується здійснити в три етапи: 2012-2022, 2023-2026 і 2027-2030 роки.

У ході першого етапу зі складу ВМС РП будуть виведені 34 корабля і 18 гелікоптерів. На другому з озброєння знімуть ще десять кораблів, два літаки базової патрульної авіації та пошуково-рятувальний гелікоптер. На заключному етапі відправлять на списання два пошуково-рятувальних гелікоптера.

Замість знятих з озброєння ОВТ на першому етапі передбачається прийняти: два підводні човни, два кораблі берегової охорони  (БОХР), два тральщики, корабель РЕР, гідрографічне судно, універсальний транспорт постачання, рятувальне судно, плавучу станцію розмагнічування кораблів, чотири протичовнових і три пошуково -рятувальних гелікоптерів, чотири розвідувальних БЛА ближньої дії та береговий ракетний дивізіон; на другому – корабель БОХР, патрульний катер, тральщик, корабель РЕР, рятувальне судно, танкер-заправник, чотири безпілотні системи пошуку і знищення мін, два протичовнових і три пошуково-рятувальних гелікоптерів, два розвідувальні БЛА ближньої дії, зенітний ракетний дивізіон ближньої дії; на третьому – ПЧ, два патрульних катери, судно постачання, шість безпілотних систем пошуку і знищення мін, зенітний ракетний дивізіон ближньої дії.

В цілому до 2030 року міністерство оборони припускає вийти на наступну організаційну структуру національних ВМС:

• ударні сили (три дизельні підводні човни, три кораблі БОХР, три патрульні катери, шість протичовнових гелікоптерів і береговий ракетний дивізіон);
• мінно-тральні сили (три тральщики, десять безпілотних систем пошуку і знищення мін);
• сили ППО (два зенітних ракетних дивізіону ближньої дії);
• розвідувальні сили (два кораблі РЕР, десять літаків базової патрульної авіації, шість розвідувальних БЛА ближньої дії);
• пошуково-рятувальні сили (два рятувальні судна, сім пошуково-рятувальних гелікоптерів);
• сили забезпечення (штабний корабель, універсальний транспорт постачання, гідрографічне судно, судно постачання, танкер-заправник, плавуча станція розмагнічування кораблів).

Сили спеціальних операцій Польщі включають військові частини “Коммандос”, “Грім”, “Формоза”, “Ніл” і “Агат”. Керівництво ними покладається на командування спеціальних операцій.

Розвиток військ спеціального призначення (СпП) здійснюється відповідно до “Плану будівництва збройних сил Польщі на 2007-2012 роки”. При цьому програмою розвитку військ передбачається:

• подальша розробка нової організаційно-штатної структури, спрямованої на збільшення кількості бойових підрозділів;
• стандартизація озброєння і військової техніки;
• вироблення доктринальних і регламентуючих документів (плани, статути, настанови тощо);
• тісна співпраця з військами спеціального призначення союзників при проведенні спільних заходів бойової підготовки.

В інтересах вирішення поставлених перед командуванням військ СпП завдань у структурі бази транспортної авіації  ПС РП формується авіаційна ескадрилья спеціального призначення. Підрозділ буде надаватися в оперативне підпорядкування командуванню спеціальних операцій ЗС РП на час проведення операцій, навчань та при виникненні кризових ситуацій. Завершити процес формування ескадрильї намічено до кінця 2013 року.

Інспекторат підтримки (ІП) збройних сил РП має в своєму складі чотири регіональні тилові бази, 13 регіональних управлінь військової інфраструктури, управління транспорту та перекидання військ, куди входять: центр координації перекидання військ, центр координації перекидання військ на ТВД, дві бригади тилу, центр підготовки тилу, інженерний полк, два інженерних батальйону, дорожньо-мостовий батальйон, батальйон забезпечення центру бойової підготовки НАТО, 16 військових штабів воєводств, батальйон управління ІП ЗС РП.

На складах інспекторату підтримки зберігаються: близько 200 танків, до 210 САУ, 60 РСЗВ, 40 мінометів, 30 ПТРК, 170 ББМ і 70 танкових мостоукладальників.

У ІП ЗС РП були проведені наступні оргштатної заходи:

• розформовані Сілезький і Поморський військові округи (на їх базі створено чотири регіональні тилові бази);
• створено центр координації перекидання військ на ТВД;
• сформовані 12 військово-господарських відділів і 52 склади майна та ОВТ.

Крім того, зі складу дивізій сухопутних військ Польщі в регіональні тилові бази ІП були передані по чотири ремонтних батальйони та батальйони забезпечення. Військові штаби воєводств, що вирішують мобілізаційні завдання, безпосередньо перепідпорядковані командуванню інспекторату підтримки.

Інспекторат військово-медичної служби має в безпосередньому підпорядкуванні: військово-медичний інститут МО, військово-медичний авіаційний інститут, військово-медичний факультет при медичному університеті, центральний клінічний госпіталь при військово-медичному інституті МО, три клінічних військових госпіталю, дев’ять військових госпіталів, військово-морський госпіталь, по два військових і військово-реабілітаційних санаторію.

Для потреб військово-медичної служби поставлені евакуаційні медичні машини на базі БТР “Росомаха”, санітарна техніка та інше спеціальне обладнання. Крім того, на борту транспортних гелікоптерів, що виділяються військово-медичній службі, може встановлюватися спеціальне обладнання для надання невідкладної допомоги постраждалим. В даний час забезпеченість ІВМС ЗС РП спеціальними транспортними засобами складає 70%, санітарними машинами – 60%

Військова жандармерія (ВЖ) організаційно складається з головної комендатури військової жандармерії, шести відділів (комендатур) військової жандармерії, двох спеціальних відділів (батальйонів) військової жандармерії, центру підготовки військової жандармерії та відділу (батальйону) забезпечення ВЖ.

До частин та установ  центрального підпорядкування відносяться: центр військово-медичної підготовки, військово-географічний центр, 6-а і 12-я топографічні групи, гарнізон м. Варшава, академія національної оборони Польщі, військово-технічна академія ім. Я. Домбровського, військовий технічний інститут, військова школа перекладачів, військовий інститут бронетанкових і автомобільних військ, навчальний центр захисту від ЗМУ, 6-й батальйон управління.

У міністерстві оборони Польщі ведуться роботи з підготовки поправок до закону “Про військовому відомстві РП” від 14 грудня 1995 року. У відповідності з планами передбачається оптимізація структури МО, перетворення ГШ у відомство планування, консультування та контролю, а також об’єднання штабів видів ЗС у два командування – генеральне і оперативне, у функції яких буде входити поточне і оперативне управління військами. Реформування центральних органів військового управління намічається провести в період з 2013 по 2014 рік.

Система підготовки фахівців для ЗС Польщі включає військові академії, вищі офіцерські і унтер-офіцерські школи, а також навчальні центри видів і родів збройних сил. Крім того, командний склад оперативно-стратегічного рівня готує Академія національної оборони ЗС країни. У грудні 2011 року в м. Бидгощ відбулося відкриття центру доктрин і бойової підготовки Війська Польського.

Підготовка офіцерського складу сухопутних військ здійснюється у вищій офіцерській школі СВ (м. Вроцлав), а також у військово-технічній академії (м. Варшава). Обидва вузи  підпорядковуються безпосередньо міністерству оборони Польщі. Унтер-офіцерів випускають чотири унтер-офіцерські школи СВ (міста Вроцлав, Познань, Торунь і Зегже).

Підготовку фахівців для підрозділів СВ проводять ряд навчальних центрів:

сухопутних військ (міста Познань і Дравсько), артилерії (м. Торунь), інженерних військ і РХБ-захисту (м. Вроцлав), зв’язку та інформаційних систем (м. Зегже), медичної служби (м. Лодзь), гірської підготовки СВ (м. Душнікі-Здруй), а також центр підготовки до участі в іноземних військових місіях (Кельце, сформований у грудні 2011 року).

Для відпрацювання практичних навичок використовуються полігони “Нова Демба”, “Жагань”, “Венджін”, “Бемово-Піско”, “Дравсько-Поморський” і “Віцко-Морске”. Підготовка офіцерів ПС здійснюється у вищій офіцерській школі ПС (м. Демблін, підпорядковується безпосередньо МО). Відповідний склад випускають дві унтер-офіцерські школи (міста Демблін і Кошалін). Крім того, фахівці готуються в навчальному центрі ПС (м. Кошалін) і навчальному загоні ВДП і ПСО (м. Познань-Кшесіни).

Для проведення практичних занять, тренувань і навчань задіюються центральний полігон ПС і ППО (м. Устка) і полігон ПС (м. Надажіце).

Офіцерські кадри для ВМС Польщі готує академія ВМС (м. Гдиня, підпорядковується безпосередньо МО), підготовка унтер-офіцерів ведеться в унтер-офіцерській школі ВМС (м. Устка). Крім того, військово-морських фахівців випускає навчальний центр водолазної підготовки (м. Гдиня), навчальний центр ВМС (м. Устка) і навчальний загін ВМС (м. Гдиня).

У грудні 2011 року  перед будівлею штабу ВМБ Гдиня був розміщений тренажер підводного човна типу “Кобб” (довжина 47 м, ширина 5 м, висота 10 м). Виготовлений на судноверфі “стічну-Маринаркі-Во-енней” в порту Гдиня, він призначений для проведення комплексної підготовки екіпажів ПЧ.

У рамках укладених угод з НАТО, ЄС та іншими міжнародними організаціями військово-політичне керівництво Польщі проводить активну політику щодо участі контингентів національних ЗС у миротворчих операціях (місіях) по всьому світу.

З вересня 1999 року польські формування беруть участь у миротворчій місії в Косово у складі спільного українсько-польського батальйону UKRPOLBAT багатонаціональної бригади EAST контингенту KFOR.

У 2007 році на базі підрозділу військової жандармерії ЗС Польщі створений багатонаціональний батальйон військової поліції НАТО (NATO MNMPBAT). Крім польських військовослужбовців до його складу входять підрозділи військової поліції Словаччини, Чехії та Хорватії. Підготовка батальйону до участі у міжнародних операціях організована на базі спеціального відділу військової жандармерії ЗС Польщі в м. Глівіце.

У листопаді 2009 року в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі міністри оборони Польщі, України та Литви підписали документ про створення спільної литовсько-польсько-української миротворчої бригади LitPolUkrbrig для участі в операціях під егідою ООН, ЄС і НАТО. Передбачалося, що штаб бригади буде розміщуватися на території РП, а національні контингенти (не беруть участь в місіях) – на території своїх країн. З 1 липня 2011 року сформовано управління багатонаціональної бригади та батальйон управління LitPolUkrbrig (місце дислокації м. Люблін). Досягнення повної оперативної готовності бригади заплановано на 2013 рік.

Крім того, в грудні 2011 року в Берліні (ФРН) відбулася зустріч начальників генштабів ЗС Бельгії, Франції, Іспанії, Люксембургу та Німеччині з питання формування Єврокорпусу. У зустрічі вперше взяв участь начальник ГШ ЗС Польщі генерал М. Ченюх. Дана обставина викликано тим, що з 2012 року республіка виділяє свої підрозділи до складу корпусу. Зокрема, планується відрядити одну механізовану бригаду та 120 військовослужбовців у штаб з’єднання.

У 2011 році військовослужбовці ЗС Польщі брали участь у наступних міжнародних операціях:

• МССБ (Міжнародні сили сприяння безпеці, Афганістан) – близько 2 600 осіб (ще 400 перебувають у резерві на території Польщі);
• КFOR (Сили для Косово) – до 200 осіб;
• миротворча операція НАТО (Ірак) – близько 12 осіб;
• миротворча операція ЄС (БіГ) – майже 200 осіб.

У 2012 році вчетверте контингент ВПС Польщі (“Орлик-4”) виконував завдання з патрулювання повітряного простору країн Балтії. У свою чергу, літаки 3-го транспортного авіаційного крила забезпечували дії контингенту СВ РП в Афганістані.

Таким чином, сучасний стан та перспективи розвитку збройних сил Польщі чітко показують прагнення Варшави удосконалювати свої силові структури як в організаційному, так і в технічному плані. У цілому військово-доктринальні установки керівництва країни в осяжній перспективі не піддадуться кардинальних змін.

При вирішенні завдань, пов’язаних з обороною країни від можливого нападу ззовні, її військово-політичне керівництво буде орієнтуватися в першу чергу на можливості забезпечення колективної безпеки в рамках Північноатлантичного альянсу. Пріоритетними напрямками розвитку ЗС є переозброєння і модернізація ВМС, ПС, СВ і спецпідрозділів.

С. Мазін. ЗВО № 6’13