Великобританія займає одне з лідируючих місць серед країн НАТО в галузі розвитку збройних сил та адаптації їх до нових військово-політичних умов.

Основні завдання британських ЗС:

• забезпечення безпеки метрополії і її заморських територій;
• розвиток військового співробітництва з різними державами з метою захисту національних
• інтересів і розширення зони впливу Великобританії (військова дипломатія);
• застосування у миротворчих і гуманітарних операціях;
• підготовка до участі в можливих регіональних конфліктах як у зоні відповідальності Альянсу, так і за її межами;
• ведення стратегічної розвідки.

Головним напрямом військового будівництва країни є формування експедиційних сил, здатних до перекидання і ведення бойових дій у різних регіонах світу.

За заявою міністра оборони Ф. Хаммонда, сучасні британські сили повинні забезпечувати захист національних інтересів від основних джерел загрози безпеки, включаючи міжнародний тероризм, розповсюдження зброї масового ураження, а також виклики з боку держав з нестабільною внутрішньополітичною обстановкою.

Для цього необхідне створення високомобільних, технічно оснащених ЗС з налагодженою системою бойового забезпечення, здатних до проведення експедиційних операцій і вирішення поставлених завдань в будь-якому регіоні світу.

Однак ключовою проблемою реформування британських збройних сил стала економія коштів МО країни, що призводить до пошуку нових рішень щодо оптимальних витрат  на оборонне будівництво.

Військово-політичне керівництво (ВПК) Великобританії розробило на основі аналізу ймовірних майбутніх операцій нові доктринальні документи – «Стратегію національної безпеки» та «Стратегічний огляд оборони і безпеки» (2010) під загальною назвою «Великобританія в епоху невизначеності», в яких викладено підходи, плани і ймовірні заходи щодо військового будівництва на найближчі десять років.

Зокрема, в них містяться пропозиції щодо зміни структури та чисельності ЗС. Так, в рамках оптимізації організаційно-штатної структури британських збройних сил передбачається до 2020 року реформувати органи військового управління, провести масштабне переозброєння ЗС і скоротити їх чисельність на 20 тис. осіб (зі 193 до 173 тис.).

Відповідно до проведеного аналізу структури органів військового управління та підпорядкованих їм військ (сил) існуюча конфігурація визнана такою, що потребує негайної реструктуризації. У зв’язку з цим в 2010 році була розроблена програма реформування оборонного відомства, що передбачає скорочення витрат на військові потреби та забезпечення безпеки країни в сучасній геополітичній і військово-політичній обстановці з урахуванням виявлених і ймовірних загроз національній безпеці.

В даний час для вирішення раптово виникаючих завдань, пов’язаних із забезпеченням національних інтересів за межами метрополії, передбачається застосування об’єднаних сил швидкого реагування, які за класифікацією НАТО належать до сил універсального застосування підвищеної готовності. До сил з встановленим ступенем бойової готовності відносяться регіональні сили СВ, надводні кораблі і допоміжні судна ВМС, що не беруть участь в операціях за межами національної території.

В результаті реформування до 2020 року ЗС Великобританії, в залежності від встановленого ступеня боєготовності військ (сил), структурно будуть включати:

• розгорнуті боєготові сили, які безпосередньо беруть участь у бойових операціях, а також сили, що вирішують на постійній основі завдання забезпечення національної безпеки (ядерне стримування, військово-морську присутність у Південній Атлантиці та ППО країни);
• сили високої готовності, що є основою наземних, повітряних і морських сил і засобів, з високими бойовими можливостями;
• сили зниженої готовності, що включають особовий склад, замінений у порядку планової ротації зі складу розгорнутих сил, а також проходить підготовку до чергового періоду ротації у складі сил високої готовності.

На думку ВПК Великобританії, збройні сили країни повинні забезпечувати проведення:
однієї великомасштабної тривалої операції по стабілізації обстановки зведеним формуванням бригадного рівня (до 6500 військовослужбовців) при необхідній повітряній і морській підтримці;
однієї нетривалої комплексної операції середнього масштабу зі збройного втручання (до 2 тис.);
однієї нетривалої дрібномасштабної операції зі збройного втручання (до 1 тис.), або трьох нетривалих (за умови неучасті в тривалої операції), або однієї великомасштабної операції зі збройного втручання із забезпеченням повітряної і морської підтримки протягом обмеженого часу (всього до 30 тис . військовослужбовців).

Крім того, в процесі реформування ЗС суттєві корективи вносяться в процес планування операцій, стратегію і тактику їх проведення. Міністерство оборони досліджує перспективи більш активного впровадження «планування операцій на основі стратегічних цілей», що має зв’язати воєдино розрізнені урядові структури та інструменти національної могутності.

Згідно з положеннями концептуальних документів Сполученого Королівства на сучасному етапі збройні сили країни повинні володіти широким спектром бойових можливостей, що дозволяють їм ефективно діяти в найрізноманітніших бойових та інших операціях. При цьому основна проблема полягає в тому, яким чином застосовувати ЗС проти рішучого, мобільного, високоманевреного супротивника, чия військова міць може або значно поступатися, або перевершувати військову міць Великобританії. Очевидно, що для виконання даного завдання потрібно перш за все швидко виявити цілі, прийняти рішення про подальші дії і при необхідності нанести високоточні удари, що є відмінною рисою сучасних збройних сил.

З метою забезпечення своєчасності видачі цілевказівок і їх точності в країні реалізується концепція «Комплексні мережеві можливості в управлінні» NEK (Network Enabled Capability), яка передбачає зведення в єдину мережу засобів розвідки, управління та ураження, а також систем бойового забезпечення. Вважається, що NЕK дозволить підвищити ефективність дій військ за рахунок збільшення швидкості реалізації інформації, необхідної для прийняття рішень, і оперативності передачі команд і сигналів у сферах управління, взаємодії, бойового, технічного і тилового забезпечення.

Впровадження АСУ «Корморант», «Фалкон», «Боумен» з удосконаленою системою РЕБ «Сутсайер», радіолокаційної системи повітряної розвідки і управління нанесенням ударів «Астор» та розвідувальної системи на базі БЛА «Уотчкіпер» будуть служити основою єдиної системи обміну даних.

У той же час забезпечення ядерного стримування залишається першорядним завданням ЗС Великобританії, рішення якої покладено на стратегічні ядерні сили (СЯС). Згідно з програмою реформування, розрахованої до 2020 року, у складі СЯС до кінця цього періоду планується зберегти чотири атомні підводні човни типу «Венгард», що несуть балістичні ракети “Трайдент-2», причому одна з них повинна постійно перебувати на бойовому патрулюванні.

Оцінка стратегічних ядерних сил Великобританії за критерієм «ефективність/вартість» показує, що ефективне вирішення завдань ядерного стримування в мінімальному обсязі може бути забезпечено меншою кількістю сил і засобів. У зв’язку з цим, у відповідності з офіційними даними, кількість боєготових БРПЧ «Трайдент-2» на кожній ПЧАРБ планується скоротити з 12 до восьми одиниць, а кількість боєголовок, розміщених на кожному човні з 48 до 40. Загальну  максимальну кількість боєготових ядерних боєголовок на озброєнні передбачається зменшити з 160 до 120 одиниць, в той час як до середини 2020-х років максимальна загальна кількість ядерних зарядів, що знаходяться в розпорядженні ЗС Великобританії, скоротити з 225 до 180 одиниць.

З метою економії фінансових коштів намічається продовжити термін служби ПЧАРБ типу «Венгард» у складі ВМС з 25 до 34 років. Таким чином, введення в бойовий склад першого атомного ракетного підводного човна нового типу на зміну ПЧАРБ типу «Венгард» запланований на 2028. Остаточне рішення про необхідну кількість ПЧАРБ у складі морських ядерних сил (три-чотири одиниці) буде прийнято радою національної безпеки після парламентських виборів 2015 року. Очікується, що даний крок дозволить заощадити близько 750 млн. фунтів стерлінгів в період з 2012 по 2014-2015 фінансовий рік і до 3,2 млрд. протягом наступних десяти років.

Головною концепцією реформи сил загального призначення Великобританії є об’єднання однотипних сил і засобів різних видів ЗС в формування під єдиним управлінням і з загальною системою бойового і тилового забезпечення.

За оцінками британського керівництва, військово-морським силам в майбутньому відводиться визначальна роль у вирішенні завдань оперативного і тилового забезпечення діяльності експедиційних сил Великобританії за межами метрополії. При цьому відповідно до доктринальними положеннями передбачається, що ЗС країни будуть діяти у складі коаліційних сил під загальним командуванням США або у складі багатонаціональних угруповань, що формуються згідно з рішенням керівництва НАТО чи Євросоюзу.

Теза командування національних ВМС – «менше число кораблів має на увазі менше  їх використання» – не означає зниження бойових можливостей флоту. Незважаючи на заяву про скорочення кількості надводних кораблів, командування ВМС Великобританії підтверджує, що флот буде здатний для захисту національних інтересів розгорнути оперативну групу в будь-якій точці світу. Зокрема, 19 кораблів класів есмінець КРО та фрегат КРО забезпечать британську військово-морську присутність у Перській затоці, Індійському океані, Південній Атлантиці, рішення завдань боротьби з піратством, незаконним обігом наркотиків, а також підтримання безпеки територіальних вод Великобританії.

Підтримання боєздатності ВМС Великобританії є одним з основних напрямків військової реформи. Традиційно потужність флоту асоціювалася з наявністю в його складі авіаносців. Проте командування британських ВМС в цілях економії коштів відмовилося від подальшої експлуатації літаків з вертикальним злетом «Харрієр», ухваливши рішення про установку катапульти на новий авіаносець типу «Куїн Елізабет». Даний крок суттєво відсовує використання авіаносців, але дозволить з 2020 року, після надходження на озброєння літаків палубної авіації F-35, підвищити сумісність нових британських авіаносних кораблів з аналогічними кораблями союзників. А в найближчі вісім років основну ударну силу флоту складуть гелікоптероносці і багатоцільові ПЧА.

З цією метою легкий авіаносець «Ілластріес» був переобладнаний під базування ударних гелікоптерів. Однак після порівняння оперативних можливостей і бойової ефективності десантного гелікоптероносця «Оушн» і легкого авіаносця «Ілластріес» було прийнято рішення, що перший після планового ремонту і модернізації стане основним носієм гелікоптерів авіації флоту, а другий у 2014
році буде виведено у резерв після введення в бойовий склад нового авіаносця типу «Куїн Елізабет».

З метою переозброєння військово-морських сил передбачається закупівля шести есмінців КРО «Дерінг» проекту 45. Чотири таких есмінця вже введені в бойовий склад, і передбачається, що кораблі даного типу поступово замінять ЕМ КРО проекту 42. Крім того, МО планує з 2021 року замінити фрегати КРО проекту 23 кораблями проекту 26.

Крім цього, намічається оптимізувати склад десантних кораблів. Так, в першу чергу передбачається скоротити їх кількість у бойовому складі. Зокрема, десантний гелікоптерний корабель-док (ДГКД) «Альбіон» буде виконувати поставлені завдання у складі ВМС Великобританії до 2016 року. У цей період повинен бути проведений плановий ремонт ДГКД «Бульварк», по закінченні якого він знову увійде до бойового складу, а «Альбіон» буде виведено у резерв.

Мінно-тральні кораблі типів «Хант» і «Сендаун» будуть залишатися на озброєнні флоту до 2018 року, а в подальшому їх замінять нові універсальні катери бойового забезпечення проекту МНРС.

Передбачається також оптимізувати систему базування сил і засобів ВМС, що дозволить підвищити їх боєготовність і здатність своєчасно реагувати на виникаючі загрози національним інтересам.

В рамках даної програми передбачається: зосередити до 2020 року у ВМБ Клайд (Фаслейн) усі ПЧАРБ і ПЧА ВМС; авіаносні і гелікоптероносний корабель, ЕМ КРО «Дерінг» проекту 45 і фрегати КРО проекту 26 в ГВМБ Портсмут; десантні кораблі і дослідницько-географічні суда в ВМБ Девонпорт.

Протягом 2011 року зі складу ВМС виведені: легкий авіаносець «Арк-Роял», десантний транспорт-док «Ларгс-Бей», фрегати УРО проекту 22 «Чатам», «Кемп-белтаун», «Корнуолл» і «Камберленд», допоміжні суду «Форт Джордж» і «Бейліф».

Згідно з програмою реформування перспективна структура британських сухопутних військ повинна являти собою раціональне поєднання «важких», «середніх» і «легких» частин і підрозділів.
В рамках модернізації СВ для поліпшення бойової підготовки, виконання і підтримки операцій розгортання велика увага приділяється реформі сухопутних військ. В даний час регулярні сили СВ включають п’ять «важких» (дві бронетанкові і три механізовані) і три «легкі» (повітряно-десантну, мотопіхотних і легку піхотну) бригади, які можуть використовуватися за призначенням для виконання широкого спектру завдань.

Згідно з положеннями «Стратегічного огляду оборонної політики» розпочато процес переходу сухопутних військ на комплектування п’яти багатоцільових бригад чисельністю по 6500 військовослужбовців. До їх складу увійдуть 14 «важких» (танкових і розвідувальних механізованих), 12 «середніх» (механізованих і мотопіхотних) і 23-28 «легких» піхотних батальйонів, здатних в короткі терміни розгортатися в районі конфлікту.

Передбачається, що до 2015 року ці бригади стануть боєготовими сполуками модульного типу і будуть включати розвідувальні, бронетанкові, механізовані та легкі піхотні підрозділи. а також всі органи забезпечення і постачання, необхідні для виконання поставленого завдання в кожному конкретному випадку. Одна з п’яти універсальних бригад, 16 огшбр зі складу об’єднаного гелікоптерного командування сухопутних військ і 3-я бригада морської піхоти ВМС будуть знаходитися у складі сил високої готовності на ротаційній основі (заміна кожні шість місяців), а чотири інших бригади нового типу – у складі сил зниженої готовності з метою забезпечення можливості проведення тривалих операцій.

Після оцінки найбільш ймовірних сценаріїв конфліктів було прийнято рішення про скорочення кількості важкої бронетехніки, у тому числі ОБТ «Челленджер-2», БМП FV.510 «Уорриор» і 155-мм САУ АS.90, танкових мостоукладників «Титан» і броньованих інженерних машин «Троян », що перебувають на озброєнні СВ країни, до мінімального рівня, необхідного при проведенні бойових операцій в сучасних умовах.

Загальна кількість ОБТ «Челленджер-2» планується скоротити на 40 відс. (з 385 до 230-232 одиниць), а САУ АS.90 – на 35 відс. (є 168 до 108-110).

У той же час на озброєнні легких піхотних батальйонів, що складають основу експедиційних сил, буде знаходитися мобільна високозахищена автомобільна і полегшена бронетехніка (броньовані патрульні автомобілі «Пінцгауер», «Мастиф», «Шакал», «Койот», «Пантера» і легкі броньовані командно-штабні машини FCLV). У зв’язку з цим в сухопутних військах триває процес виведення з бойового складу надлишків ОВТ, зокрема бойових броньованих машин з подальшим їх продажем в «треті країни», утилізацією або переводом з однієї категорії в іншу (із зняттям озброєння).

Зміни торкнуться і регіональних сил. З метою підвищення можливості СВ Великобританії успішно вирішувати завдання за межами національної території передбачається провести скорочення командних структур регіональних сил. Так, на базі чотирьох штабів дивізій: 2 мпд (північної, Единбург), 4 мпд (Олдершот), 5 мпд (Шрусбері) і лондонського військового округу (Лондон) сформовано командування підтримки. Крім того, передбачається інтегрувати військовослужбовців резерву в структуру боєготових багатоцільових бригад.

Очікується, що в подальшому, до 2020 року, чисельність СВ буде скорочена до 94 тис. чоловік.
Планується збільшити можливості ЗС Великобританії з розгортання військових груп стабілізації та підтримки або цивільно-військових груп реагування та стабілізації. Дані групи будуть формуватися за необхідності, володіти оперативної гнучкістю і здатні вирішувати широкий спектр завдань – від оцінки та відстеження обстановки під час виникнення кризових ситуацій до проведення експертних консультацій і навчання на етапі постконфліктної реконструкції.

Політика оборонних закупівель у Великобританії постійно реформується ще з кінця 80-х років минулого століття. Саме тоді в практику стали активно впроваджуватися підходи, характерні для приватного бізнесу, наприклад організація тендерів при закупівлі ОВТ. Однак сьогодні в британських військово-політичних колах починають розуміти, що ринковий підхід у військовій сфері не завжди виправданий. Ось чому, щоб добитися економії фінансових і матеріальних коштів і при цьому забезпечити ЗС країни необхідними ОВТ, планується застосовувати більш гнучке поєднання ринкових механізмів і традиційної практики військових закупівель, зокрема активно залучати до виконання оборонних контрактів цивільних підрядників.

Залучення в військову діяльність приватних компаній, або, як часто говорять західні експерти, проблема «приватизації оборони», стає предметом активного обговорення у Великобританії та інших країнах НАТО. На думку прихильників такого підходу, виробництво специфічної продукції, надання послуг або проведення робіт поза рамками МО та інших силових відомств дозволять вивільнити ресурси, необхідні для фінансування найбільш важливих оборонних програм. Крім того, залучення цивільних підрядників може знизити додаткове навантаження на особовий склад ЗС, безпосередньо не пов’язане з несенням військової служби. До того ж в деяких випадках військові просто не мають такого досвіду роботи, яким володіють цивільні фахівці.

Уряд Великобританії заявило про відсутність оперативної необхідності базування національних СВ на території Німеччини. У зв’язку з цим до 2015 року близько 50 відс. британського контингенту в ФРН загальною чисельністю близько 20 тис. військовослужбовців планується вивести на територію метрополії. Повне виведення британських військ з Німеччини повинно бути завершено до 2020 року.

Можливі витрати на повернення військ і відновлення (реконструкцію) об’єктів у ФРН ще не визначені.
Командування повітряних сил, за словами начальника штабу ПС С. Далтона, також стало приділяти більше уваги впровадженню в повсякденну практику нових засобів і методів ведення бойових дій, виходячи з принципу планування операцій, спрямованих на досягнення стратегічних цілей. Це вплинуло на склад і чисельність авіаційних засобів, а також на технічні параметри модернізованих машин.

Так, винищувач «Торнадо», що є основною бойовою платформою ПС, був оснащений високоточною зброєю і перспективними інформаційними системами. Однак ця міра тимчасова, оскільки вирішено прискорити процес заміни даних машин новими бойовими літаками «Тайфун» з наступним їх переобладнанням в багатоцільові. Це стало можливим завдяки проведеній модернізації, в ході якої машини були оснащені підвісними системами цілевказання «Лайтнінг-3» ізраїльської компанії «Рафаель», а також керованими авіабомбами (КерАБ) АGМ-114 «Пейвуей-2» (455-кг): з лазерним наведенням або КерАБ з лазерним наведенням з корекцією за сигналами КРНС «Навстар» американської компанії «Рейтеон».

Згідно з планами керівництва британського міністерства оборони, до 2020 року у складі ПС повинні залишитися два типи бойових літаків: винищувачі ППО «Тайфун» F. Мк 2 (переобладнані в багатоцільові «Тайфун» FGR. Мк 4) і тактичні винищувачі F-35. Близько третини даних машин будуть знаходитися на озброєнні сил високої готовності.

Літаки типу «Торнадо» різних модифікацій передбачається залишити у складі ПС, але скоротити їх чисельність до березня 2015 року до 18 так званих бойових одиниць (боєготових літаків у складі сил, які безпосередньо беруть участь у бойових операціях, а також знаходяться в готовності до негайного розгортання в разі виникнення кризової ситуації). Заходи щодо скорочення кількості літаків «Торнадо» почалися в квітні 2011 року і закінчаться після завершення операції контингенту ЗС Великобританії на території Афганістану в 2015 році.

Рішення про кількість літаків кожного типу і про загальну кількість літаків «Тайфун» FGR. Мк 4 і F-35 JSF в бойовому складі ПС Великобританії буде прийнято після опублікування наступного «Стратегічного аналізу в галузі оборони і національної безпеки» в 2015 році.

Основою перспективного парку військово-транспортної авіації ПС Великобританії стануть два типи літаків: А.400М «Грізлі» (22 одиниці) та С-17А «Глоубмастер-3» (7 одиниць). Військово-транспортні літаки (ВТЛ) С-130J «Геркулес-2» плануються до виведення з бойового складу в 2022 році – на десять років раніше передбачуваного терміну у зв’язку з постачанням на озброєння ВТЛ А.400М.

Всі три модифікації транспортно-заправних літаків (ТЗЛ) «Трістар» будуть виведені з бойового складу до квітня 2013 року в зв’язку з переозброєнням ПС перспективними ТЗЛ А.330МRТТ «Вояджер».
За задумом командування ЗС, бойові можливості літаків тактичної авіації повинні бути доповнені і розширені за рахунок розвідувально-ударної системи «Істар», куди входять сім літаків ДРЛВ і управління «Авакс» Е-3D «Сентрі» і три стратегічних літака радіотехнічної розвідки RS-135V/W «Рівет Джойнт», які повинні замінити літаки розвідки і РЕБ «Німрод», а також за рахунок розвідувальних БЛА.

Програма поставки на озброєння нових базових патрульних літаків – «Німрод» МR.4 скасована. Керівництво МО країни очікує, що дане рішення дозволить протягом наступних десяти років заощадити понад 2 млрд. фунтів стерлінгів.

Британське військове відомство планує закупити додатково 12 важких транспортно-десантних гелікоптерів «Чинук» і продовжити терміни експлуатації 24 гелікоптерів бойового забезпечення «Пума».

У зв’язку з припиненням реалізації програми поставки в ПС нових базових патрульних літаків, виведення з бойового складу всіх машин типу «Харрієр» і скорочення загального числа літаків типу «Торнадо» різних модифікацій використовувати АвБ Кінлосс і ще дві авіабази представляється недоцільно. Конкретні авіабази, експлуатація яких буде припинена, керівництвом МО країни ще не визначені, однак передбачається, що на вивільненій території будуть базуватися частини і з’єднання СВ, що виводяться з території Німеччини.

У цілому перспективи розвитку збройних сил Великобританії в умовах наміченого скорочення військового бюджету пов’язані з проведенням широкомасштабної реформи, спрямованої на оптимізацію витрат і підвищення бойових можливостей національних ЗС, які в найближчому майбутньому стануть найбільш актуальними в новій військово-стратегічній обстановці.

Д.Галін