ІДІЛ влаштувала засідку асадитам в Сирії. Туреччина не визнала виборів в Криму. Хафтарівський план недовіри уряду провалився. В Лівані затверджений склад нового уряду.

Сирія: Сьогодні стала зрозуміла причина вчорашньої паузи у бомбардуваннях, яку зробила русня в небі над Ідлібом.

Як стало відомо, бойовики ІДІЛ здійснили засідку на конвой асадитів на трасі біля аль-Сухна. В результаті нападу 5 солдат режиму були вбиті, ще 7 отримали поранення. Цей район традиційно є місцем проявів активності терористів, так само як і проведення зачисток з боку русо-асадитів. Проте, як бачимо ефективність цих заходів проти іділівців є сумнівною.

В черговий раз, отримавши ляпаса від ІДІЛ, оскаженіла русня здійснила понад 30 авіаударів в районі проведення засідки, однак, враховуючи відсутність буть яких доказів враження ворожих об’єктів, їх ефективність була не більша за попередню.

І вже сьогодні літаки пкс московитів повернулися до Ідлібу. Під удари потрапили населенні пункти півночі провінції.

Туреччина: У Нью-Йорку відбулися переговори президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана з прем’єр-міністром Великобританії Борисом Джонсоном. Бесіда тривала близько 40 хвилин і пройшла за закритими дверима в новій будівлі “Турецького будинку” у Нью-Йорку.

З турецької сторони були присутні глава МЗС Мевлют Чавушоглу, міністр культури і туризму Мехмет Нурі Ерсой, міністр національної оборони Хулусі Акар, міністр торгівлі Мехмет Муш і заступник голови правлячої Партії справедливості та розвитку (ПСР) Біналі Йилдирим.

Туреччина відкидає підсумки голосування на виборах до держдуми рф, проведеного на території незаконно анексованого Криму. Про це йдеться в заяві офіційного представника МЗС Туреччини Танжу Білгіча. “Туреччина як і раніше підтримує територіальну цілісність України і не визнає незаконну анексію Криму”, – йдеться в комюніке. У цьому контексті, зазначив Білгіч, вибори в Державну Думу, що відбулися в Криму 17-19 вересня, “не мають юридичної сили для Туреччини”.

Лівія: Палата представників Лівії (в Бенгазі) призупинила свою сесію після того, як спроби проголосувати за вотум недовіри до Уряду національної єдності зазнали поразки. Більше того, в Палаті погодилися опрацювати спірні питання прийнятого закону про вибори у комітетах, для внесення їх на голосування на наступній сесії.

Разом з цим, прохафтарівський голова Палати Акіла Салех все ж таки спробував сфальшувати результати голосування намагаючись порахувати голоси шляхом підняття рук. Однак, у нього було не більше 89 голосів замість необхідних 120. Тому результати цього голосування були оголошені іншими депутатами як нікчемні.

Чому це важливо? Фактично єдиний виборний орган, який підтримував і надавав хоч якусь легітимність Хафтару та його діям, не пішов на шантаж і відмовився відкинути мирний процес в країни назад, лише на угоду забаганкам заколотника.

Хоча, прохафтарівські депутати в Палаті, перед цим, заявляли про намір проголосувати проти чинного прем’єр-міністра країни Дбейби та призначити на це місце або колишнього міністра внутрішніх справ Фаті Башаґа, або Мохаммеда Аль-Мунтассера.

Зрозуміло, що цей вотум був би відкинутий урядом, як і раніше прохафтарівський закон про вибори, однак мирний процес в Лівії занурився б у чергове піке, а дійсні депутати Палати представників могли б залишиться поза політичним процесом і це можливо стало для них основним аргументом при прийнятті рішення. А отже Хафтар позбувся беззаперечної підтримки кишенькового парламенту.

Що примітне, майже одразу з’явилося повідомлення, що Хафтар сьогодні, виступаючи перед особовим складом 166-ї бригади ЛНА, закликав військовослужбовців взяти участь у виборах, призначених на грудень.

Ліван: Новий уряд на чолі з Наджибом Мікаті був схвалений ліванським парламентом та приступив до роботи.

Економічно-політична криза в Лівані у 2020 році прийняла загрозливого масштабу. Девальвація національної валюти, інфляція та безробіття призвели до повального невдоволення жителів близькосхідної країни, державний борг якої перевищив позначку у 90 млрд доларів.

З загрозою подібного масштабу країна стикається вперше з кінця громадянської війни в 1975-1990 рр. Каталізатором кризових явищ став потужний вибух 4 серпня в порту Бейрута, в наслідок якого до 200 чоловік загинули, більше 6 тис. отримали поранення.

Слідом за вибухом в країні поновилися масові антиурядові демонстрації, що призвели до відставки уряду Хассана Діяба. Вже 10 серпня Кабмін у повному складі пішов у відставку. Президент Лівану Мішель Аун 31 серпня доручив Мустафі Едібу сформувати новий уряд, проте всі його зусилля не знайшли відгуку серед політичних сил країни. Едіб так і не зміг сформувати коаліційний уряд і 26 вересня відмовився від цієї місії.

Потім глава держави передав мандат на формування уряду екс-прем’єру, лідеру сунітського «Руху за майбутнє» Сааду Харірі, який пішов у відставку 29 жовтня 2019 року на тлі протестів через економічну ситуацію в країні. Однак і ця спроба не увінчалася успіхом.

Останньою спробою, президент Аун 26 липня 2021 року доручив формування уряду колишньому прем’єр-міністру Лівану Наджибу Мікаті. Президент Лівану Мішель Аун і уповноважений для формування уряду Наджиб Мікаті погодили склад нового уряду республіки 10 вересня. Напередодні ж парламент Лівану висловив вотум довіри уряду Мікаті, поклавши тим самим кінець політичної кризи в країні, яка тривала протягом останніх 13 місяців. Попереду залишилася економічна.