Останні події в Афганістані, охопленого військовим наступом талібів, свідчать про намір «Талібану» докласти зусиль для здобуття контролю над всією країною, як тільки виведення американських військ буде завершене.

Стрімке просування талібів та захоплення багатьох районів Афганістану майже без бою, а бо навіть і за повної підтримки місцевої поліції та адміністрації, свідчить про модернізацію руху та застосування більш широкої стратегії талібами. Під час, якої таліби використовують слабкості та недоліки влади, щоб здобути прихильність місцевого населення.

«Ситуація така, що для нас це випробувальний період. За всім, що робиться на практиці, спостерігають», – заявив у нещодавній радіотрансляції бойовикам «Талібану» Сіраджуддін Хакані, заступник командувача руху та керівник найбільш жорстокого крила групи. «Поводитися добре з широкою громадськістю», – додав він.

І з першого погляду «Талібан» демонструє миролюбність та поблажливість до полонених військових, мирного населення тощо. Однак, ознаки того, що таліби насправді не реформувалися, стають все більш ясними. Нова кампанія вбивств урядових працівників, лідерів громадянського суспільства та співробітників сил безпеки набирає великих темпів.

Незважаючи на взяті на себе зобов’язання перед Сполученими Штатами, таліби не намагаються продовжити мирні переговори з урядом Афганістану. А в районах, які контролює «Талібан», жінок витісняють з громадських ролей, дівчат-зі шкіл, а багато здобутків за останні 20 років присутності Заходу в Афганістані руйнуються.

У більшої частини афганської громадськості, переляканої та виснаженої, успіхи талібів викликали паніку. Поширюється побоювання, що очікується ще гірше, оскільки таліби здобули вже кілька найважливіших столиць провінцій, а інші фактично перебувають в облозі. Умовляння талібів до місцевих: «Не бійтеся, вас не вб’ють», – мало діє на людей бо вони добре пам’ятають їх панування до 2001 року.

З огляду на це місцеві почали збирати збройні формування, щоб захищати свою землю, у болісному відлунні руйнівного розпалу Громадянської війни в країні у 1990-х роках, побоюючись того, що афганські сили безпеки не зможуть утриматися за відсутності американської підтримки.

За словами мешканців нещодавно захоплених районів, у місцях, де зараз панують таліби, вони запровадили свої старі жорсткі ісламістські правила, такі як заборона жінкам працювати або навіть виходити за межі своїх будинків без супроводу. Музика під забороною. Чоловікам пропонують припинити голити бороду. Також мешканці повинні забезпечувати їжу для бойовиків «Талібану».

Документи та інтерв’ю з командирами та представниками талібів показують, що успіх угрупування був дещо неочікуваним, і що лідери «Талібану» безсистемно намагаються скористатися своїми раптовими військовими та політичними здобутками.

І як не дивно, таких успіх, став цілком неочікуваним і для самої адміністрації США. Скоріш за все, що при аналізі ситуації, американські аналітики спиралися на досвід військових компаній та операцій 2015-2020 років, коли основне навантаження та втрати несла все ж таки афганська армія. А місія західних союзників звузилася лише до всебічної підтримки афганських сил безпеки. Тому цементуюча роль американських військових, які значно підіймали мораль афганських військ, була недооцінена.

Тому вже неважливо, чому впали багато районів Афганістану, чи то через погане управління або через суперництво між місцевими силовиками та низьку мораль серед сил безпеки. Зараз афганська армія, поліція, адміністрація проходять процес важкого кривавого очищення і доля країни, як би пафосно це лунало, знаходиться в їх руках.

Також, малоймовірно, що американці припинять практичну підтримку Афганської армії в боях з талібами (фінансова підтримка і не припинялася). А враховуючи, недоговороздатність талібів, нічого не заважає американському президентові знову не лише залучати повітряні сили армії США до операцій афганської армії, а й збільшити їх.

Але, як на мою думку, тут стає важливим хто ще крім США раніше був зацікавлений у стабільному та процвітаючому Афганістані? Хіба росія, яка у травні 2015 року закрила ключовий Північний транспортний коридор, який дозволяв силам НАТО здійснювати військові поставки до Афганістану через її територію? А за оприлюдненими даними платила талібам за кожного вбитого американця.

Чи може Пакистан? Який замість того щоб знищувати радикальних ісламістів в своїй країні, просто примусив у червні 2014 року тисячі переважно узбецьких, арабських та пакистанських бойовиків, перейти до Афганістану і поповнити ряди талібів, що поклало початок відродження «Талібану».

До речі і зараз, в деяких районах кількість пакистанців у рядах талібів складає до половини їх чисельного складу. І Пакистан так само відломив США у розгортанні авіабаз підтримки на своїй території, в результаті чого американці літають до Афганістану аж з Катару.

Зрозуміло, що ні Іран ні Китай так само не сприяли процесу налагодження нормального життя в Афганістані. Обидві ці країни в той чи інший спосіб вже давно співробітничають з «Талібаном».

А що буде зараз? Зараз всі ці країни із захопленням долучилися до «мирного процесу». Причому лише Індія, надає практичну допомогу афганській армії, інші сусіди намагаються домовитися з талібами.

Звісно ж, що Туреччина тут постає окремим рядком і її важливу роль ми зможемо побачити вже в найближчій перспективі.

Разом з тим, сподівання сусідніх з Афганістаном автократій втримати закритим цей «Ящик Пандори» навряд чи справдяться. Хвилі біженців, разом з бойовиками зможуть підірвати стабільність всього регіону так, що присутність «Вілаят Хорасан», філії ІДІЛ в Афганістані буде здаватися лише квіточками, бо фундаментальні причини виникнення «Талібану», як явища, нікуди не зникли.

Важко вангувати як ситуація буде розвиватися надалі, коли на столі знаходиться так багато невідкритих карт. В той же час, ми можемо припустити, що США не дозволять, хоча б ще півроку після дати остаточного виведення сил, афганському уряду впасти. Байдену навряд чи сподобаються аналогії з В’єтнамом 1973 року.

А за цей час може багато чого статися. Бо питання контролю кордонів для афганських сусідів постало вже. Так само боротьба за обмежені ресурси та вплив серед лідерів талібів може покласти край їх єдності. «Талібан» чия людська ресурса база тривало оцінюється в 50 000 – 100 000 бойовиків, залежно від пори року, зазнала серйозних втрат, особливо на півдні країни. Пакистанські лікарні, які є частиною непохитної лінії підтримки талібів у країні, вичерпуються. І рішучий спротив афганського наро’ду, зокрема серед інших етнічних груп – не пуштунів, також не треба виключати.

Тому можемо поки з впевненістю сказати, що основні втрати і основним потерпілим в цій ситуації поки залишаються і залишаться такими і далі, це громадяни Афганістану. Решту дознаємося вже досить скоро.