Європарламент погодив оборонний фонд ЄС майже на 8 мільярдів євро, які будуть до 2027 року спрямовані на науково-дослідницькі проєкти в оборонній сфері.

Про це пише DW.

У 2017 році країни-члени ЄС започаткували посилену співпрацю у сфері оборони (PESCO), зокрема в розробці безпілотних летальних апаратів.

Це стало реакцією на непевний курс тодішнього президента США Дональда Трампа щодо НАТО. ЄС тепер має значно кращі відносини з чинним американським президентом Джо Байденом, але і його адміністрація закликає європейців виділяти більше коштів на оборону.

Ми повинні бути здатними самі подбати про свою безпеку та бути актором у безпековій сфері на світовій арені, – заявив, виступаючи перед депутатами Європарламенту, єврокомісар з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон. За його словами, оборонний фонд є важливим фундаментом більшої незалежності Європи.

За даними Єврокомісії, тепер програмний комітет країн-членів ЄС може визначити “пріоритети та тематичні області” фонду. Метою комітету є оголосити вже влітку конкурси проєктів.

Нагадаємо, що в листопаді 2020 року Європейський Союз дозволив третім державам долучатися до його оборонних проєктів.

Зокрема наша країна хоче долучитися до розробки та виробництва єдиної платформи бронетехніки ЄС – це створення єдиної платформи для БМП, бронетранспортера-амфібії та легкої бронемашини.

Також Україна може запропонувати виробничі потужності для збирання техніки, наприклад, у Харкові.

Проте ця можливість під питанням, адже однією з умов участі третьої країни в PESCO є недопущення будь-якої залежності держав Євросоюзу від країни, що не є членом ЄС.

Попередні консультації про участь нашої країни в проєкті вже почалися, тепер Україна працюватиме над підготовкою заявки.

Окрім участі у створенні єдиної бази для бронетехніки, нашу державу також цікавлять близько 20 проєктів в рамках PESCO.

Зокрема йдеться про один з найбільших військових проєктів – військову мобільність. До нього долучилися всі 25 держав-учасниць PESCO. Він має спростити й стандартизувати переміщення військ та техніки через кордони країн.

Інший проєкт, який цікавить офіційний Київ, – платформа обміну інформацією щодо кіберзагроз і реагування на них.

Коли наша держава їх подасть – поки що невідомо, як і приблизні терміни реалізації зазначених проєктів.