Наявні події, які зараз відбуваються в Чаді, країні в центрі північної Африки, що межує на півночі з Лівією, сході із Суданом, а на півдні з Центральноафриканською Республікою і з Камеруном, Нігерією та Нігером на заході, в разі подальшої ескалації можуть вплинути на розклад сил в регіоні.

Отже почну трохи з історії. До сьогодні діючий президент Чаду – Ідріс Дебі Ітно, на чолі збройного повстання захопив владу і правив країною з 1990 року. Його правління, під фактично французьким протекторатом, дещо затягнулася, тому спроби силового повалення з боку опозиції траплялися і раніше.

Так, ще у 2008 році озброєнні групи повстанців дісталися до самого президентського палацу і лише втручання французької армії допомогло Ідрісу Дебі утриматися. Після поразки у 2009 році більшість лідерів опозиції перебралися з Чаду до Лівії та Судану.

У 2018 році поправкою до Конституції президент Чаду підготував підґрунтя для свого переобрання ще на два терміни – по шість років кожен. Опозиція звинуватила Ідріса Дебі, у спробі встановити монархію в країні.

І у 2019 відбулася нова спроба з боку повстанців повалити Ідріса Дебі, яка за втручання французької авіації знов зазнала поразки. Бої перемістилися на північ до кордону з Лівією, де повстанці та армія Чаду по черзі наносила удари одна по одній без кардинальних змін у положенні. Прозорий кордон з Лівією сприяв цьому.

Через складні політичні відношення чадська опозиція, яка сколотила декілька військових угруповань в Лівії, воювала по обидва боки громадянської лівійської війни. Але я зосереджусь саме на тій її частині, яка підтримала Халіфа Хафтара з його ЛНА. Нагадаю, що Хафтара в Лівії підтримували ОАЕ, Франція та росія.

Політичний процес в Лівії, під егідою ООН у форматі «5+5», який поки утримує стан всеосяжного перемир’я на шляху до загальних виборів у грудні цього року, залишив найманців Хафтара без «роботи».

11 квітня ц.р. виборча комісія Чаду оголосила, що Ідріс Дебі виграв свій шостий президентський термін, набравши 79,32% голосів. В цей же день, ввечері, угруповання “Фронту змін та гармонії в Чаді” (FACT), коли виборчі дільниці закривались, атакувало прикордонний пункт Чаду. Далі наступ проходив більш-менш вдало і FACT захопило провінцію Канем та розпочало свій рух до столиці Нджамені, яка знаходиться приблизно у 220 км на південь.

Група з 14 лідерів опозиції, які закликали своїх прихильників бойкотувати вибори, у неділю підписали петицію із закликом до припинення вогню для забезпечення “всеосяжного національного діалогу”. Однак це не допомогло.

Рішучі дії озброєних угруповань, змусили США та Великобританію звернутися до своїх громадян з проханням покинути Чад через інформацію про те, що дві колони повстанців рухаються, одна біля міста Фая, а інша біля міста Мао, столиці провінції Канем. Французька армія в Чаді оголосила про свою мобілізацію.

Зібравши сили армія Чаду за підтримки ВПС Франції 17 квітня розпочала контрнаступ і звітувала про знищення конвою повстанців на півночі провінції Канем.

Загинули більше 250 повстанців, ще 170 потрапили в полон.

Бої на інших ділянках тривали.

Як раз в одному з таких боїв поранення в голову, не сумісне з життям, отримав президент Ідріс Дебі. Примітне, що за оприлюдненими даними, снайпер FACT, який влучив у чадського президента був з племені Тубу, воював на боці Хафтара і проходив службу на базі Аль-Джуфра в Лівії де його підготовкою займалися вагнерівці.

Париж відразу виказав жаль, щодо смерті президента Чаду Дебі:

• Ми підтримуємо народ Чаду.
• Ми втратили друга і мужнього союзника.
• Чаду потрібна стабільність і мирний перехід після смерті президента Дебі.

Після офіційного оголошення про смерть президента, армія Чаду оголосила про розпуск уряду та парламенту і про формування тимчасової військової ради, яку очолив син президента Ідріса Дебі – Мохаммад Ідріс Дебі, 37-річний генерал чадської армії. Наступні вибори президента Чаду мали б відбутися через 18 місяців.

Однак, лівійський канал Toubou Média повідомив, що FACT та його лідера доктора Махамата Махді Алі в його наступі на столицю готові підтримати кілька генералів чадської армії та більшість політичних рухів Чаду. І така заява може пролунати в будь-яку годину.

В свою чергу лідер FACT звинуватив Францію у підтримці армії Чаду. Він особливо заявив, що «розвідувальні польоти, що виконувались в день та в ночі і передача інформації лояльним силам, є прямим і рішучим втручанням у конфлікт”.

Отже, події в Чаді розвиваються блискавично, коли колишні іноземні найманці стають повстанцями на батьківщині у боротьбі з тиранією корумпованої влади. Тому поглянемо, на розвиток подій і можливі зміни пріоритетів з боку регіональних лідерів.