В різні історичні епохи до складу ВМС/ВМФ усіх передових морських держав за необхідності включали цивільні судна, які використовувались або за прямим призначенням, а бо в якості військового транспорту, або перетворювались після озброєння на бойові кораблі.

Одним з найбільш відомих прикладів схожого підходу є британські шлюпи типу «Flower» часів Другої світової, проєкт, що розроблений на базі китобійного судна. А також будівництво експортних авіаносців на базі цивільних суховантажних і суден і танкерів. Саме ці судна витримали основний тягар у супроводі атлантичних конвоїв у початковий період Другої світової війни.

З початком «Холодної війни» в СРСР, за досвідом Другої світової, в якості мобілізаційного резерву, особлива увага приділялась переобладнанню суден «рибного» флоту в тральщики та малі протичовнові кораблі/СКР.

Так, в інтересах ВМФ СРСР розробили мобілізаційні проєкти тральщиків різних підкласів на основі малого рефрижераторного траулера проєкт 1328 «Балтика», сейнерів типу РС-300, «Нельма», СЧС-150 та інших.

Для заповнення бойових страт сил охорони водних районів ВМФ повинен був отримати переобладнані в малі протичовнові кораблі (МПК) судна риболовецького флоту.

Для прикладу, рефрижераторні сейнери-траулери «Альпинист» проєкт 503 (Мал.1) озброювались 25-мм спареними зенітними автоматами, переносними зенітно-ракетними комплексами, однотрубними торпедними апаратами,реактивними бомбометальними установками РБУ-1200 і скидальниками глибинних бомб. Низька швидкість (12-13 вузлів), звичайно, обмежувала їх можливості для боротьби з підводними човнами, але в мілководних районах ці кораблики могли виявитись вельми корисними. МПК на базі риболовецьких суден мали хорошу морехідність.

Невелика кількість тральщиків та МПК/СКР, переобладнаних з «рибалок», було введено до складу ВМФ для підготовки резервістів.

Варто зазначити, що під час «холодної війни» збільшилась водотоннажність ескортних суден, що було викликане, як зростанням необхідного обладнання і озброєння, так і розміщенням вертольотів на їх борту, з цілю підвищення ефективності протичовнових функцій.

Відповідно, ріст водотоннажності привів до зростання вартості кораблів.

Для країн, що омиваються океанами збільшення вартості кораблів для ВМС стало неминучою необхідністю, але для країн розташованих на берегах внутрішніх морів і не претендуючих на океанічне панування, досі залишається актуальним будівництво не дорогих бойових одиниць для своїх ВМС, для постійної присутності в морі.

Подібний підхід привів до появи концепції offshore patrol vessel (OPV), яка, по суті, повторює концепцію шлюпів типу «Flower» часів Другої світової.

Патрульні судна концепції OPV призначені для патрулювання в районах охорони виключної економічної зони, підготовки курсантів, але за рахунок модульності, функції OPV можуть бути значно розширені.

Головними вимогами при проектуванні подібних суден є мінімізація вартості будівництва та експлуатації, тому, вони будуються за технологіями цивільного суднобудівництва.

Прикладом такого підходу є OPV ВМС Італії типу «Cassiopea» (мал.2), OPV «Castle» (мал.3) Королівських ВМС Британії. До OPV також можна віднести куттери Берегової охорони США класу «Reliance» (мал.4).

Узагальнюючи досвід, концепції OPV, куттерів для Берегової охорони США класу «Reliance», створення мобілізаційного резерву для ВМФ СРСР на базі сейнерів і траулерів, видається реалістичним створення на базі одного із проектів суден для риболовецького флоту, патрульного корабля для ВМС України, яке може виконувати, у тому числі, функції протичовнової та протимінної оборони. При цьому він буде не дорогим в будівництві та експлуатації, що будуть сприяти їх серійності.