У 2021 році Туреччина головуватиме в силах швидкого реагування НАТО, створених 2015 року у відповідь на військову агресію Росії.

Про це повідомляє інформаційне агенство Deutsche Welle.

Туреччина з п’ятниці, 1 січня, перебрала на себе головування в силах надшвидкого реагування (VJTF) Північноатлантичного альянсу (НАТО).

Як повідомили в штаб-квартирі Альянсу, для участі в силах надшвидкого реагування Туреччина виставить піхотну бригаду чисельністю 4,2 тисячі вояків.

Бригада оснащена новітніми зразками турецької бойової техніки, протитанкових ракет і гаубиць.

Загалом у 2021 році сили швидкого реагування НАТО налічуватимуть 6,4 тисячі солдатів.

Окрім Туреччини, своїх військових для участі у VJTF нададуть США, Велика Британія, Польща та Італія.

Туреччина перебрала на себе головування у VJTF на тлі розбіжностей з іншими членами НАТО, які, втім, поки що особливо не впливають на військову співпрацю всередині Альянсу.

Нещодавно США запровадили санкції щодо Туреччини у зв’язку з придбанням Анкарою в Росії новітніх російських зенітно-ракетних комплексів С-400.

Водночас ЄС, більшість членів якого є також членами НАТО, погодив низку обмежувальних заходів щодо Анкари у зв’язку з турецькими діями з метою розвідки та розробки родовищ природного газу в Східному Середземномор’ї.

Сили VJTF (Very High Readiness Joint Task Force) НАТО було створено в першій половині 2015 року як відповідь на події в Україні – анексію Росією Криму та російську агресію на Донбасі.

Відтоді ці сили вважаються насамперед елементом стратегії стримування щодо Росії.

Згідно з доктриною, передові загони сил надшвидкого реагування мають бути готовими до передислокації в потрібний регіон протягом 72 годин.

Решта загонів VJTF повинні вкластися в термін від п’яти до семи днів.

Для солдатів це означає, що їм, зокрема, не дозволяється відходити далеко від місця служби в період перебування в цих силах.

Головування в VJTF триває один рік. 2018 року в силах надшвидкого реагування Альянсу головувала Італія, 2019 року Німеччина, а у 2020-му Польща.