Розширення та створення нових штучних островів з боку В’єтнаму передбачає будівництво гаваней, оборонних траншей і потенційно подовжених злітно-посадкових смуг для військового використання.

Ці кроки з посилення цього району є аналогічними до дій Китаю, який також побудував штучні острови, обладнані оглядовими вежами, злітно-посадковими смугами та іншою військовою інфраструктурою для демонстрації своєї присутності та сили в регіоні.

У межах проведеної у червні 2024 року ініціативи прозорості морського транспорту в Азії було озвучено, що В’єтнам з листопада 2023 року додав до своїх володінь 2,8 квадратних кілометри на десяти об’єктах, довівши загальну площу днопоглиблювальних робіт і звалищ у Південно-Китайському морі приблизно до 9,5 квадратних кілометрів.

Зі свого боку, в межах проведених робіт Китай зумів привласнити додатково 18,8 квадратних кілометрів, де були збудовані військові об’єкти, зокрема й аеродроми для бойової авіації.

Острови в архіпелазі Спратлі є спірними між В’єтнамом, Тайванем, Китаєм, Малайзією, Брунеєм, Малайзією та Філіппінами, але найбільшу активність у спробі захоплення найбільшої частини виявляє Китай.

З цієї причини деякі країни з територіальними претензіями на сьогодні об’єднуються, щоб протистояти китайському тиску, який має найбільший у світі та регіоні військово-морський флот і берегову охорону.

У виданні WSJ зазначають, що Китай наразі ніяк не коментує діяльність В’єтнаму, що може свідчити про важливіший напрямок протистояння з Філіппінами за мілину Томаса.

Раніше «Мілітарний» повідомляв, що Берегова охорона Філіппін зберігатиме свою присутність у спірних акваторіях Південно-Китайського моря, незважаючи на вимоги та провокації Китаю.