Лондонський військово-дослідний інститут Royal United Services Institute (RUSI) опублікував дослідження розвитку оборонно-промислового комплексу Росії, України та Європи впродовж 2022–2024 років. Згідно з яким на початку 2024 року на ОПК РФ працювало близько 4,5 млн людей.

Повна версія дослідження доступна на сайті інституту.

За даними інституту, рішення про «мобілізацію промисловості» було прийнято 6 липня 2022 року. Тоді російський парламент ухвалив заздалегідь підготовлені зміни до кількох стратегічних законів. Це створило правові передумови для запровадження деяких елементів воєнної економіки.

Серед іншого, зміни до законодавства дозволили російському уряду:

• розпочати використання всіх мобілізаційних потужностей та об’єктів, насамперед промислових. Які можуть бути задіяні у виробництві товарів і матеріалів, необхідних для ведення війни (в тому числі законсервовані);

• використовувати матеріальні цінності Державного резерву — в першу чергу стратегічні матеріали, необхідні для виробництва озброєння та військової техніки (в тому числі зарезервовані);

• обмежувати трудові права в організаціях, установах і підприємствах, діяльність яких пов’язана із забезпеченням військових потреб. У тому числі — зобов’язання працівників працювати по 12 годин на добу, в нічний час, у вихідні та святкові дні, 6 днів на тиждень;

• заборонити організаціям відмовлятися від укладення договорів з урядом на постачання товарів і послуг, спрямованих на задоволення військових потреб;

• відмовитися від тендерних процедур і здійснювати закупівлю в одного постачальника товарів і послуг, необхідних для виконання державного оборонного замовлення. А також для формування запасів продукції, сировини, матеріалів і комплектуючих, необхідних для забезпечення виробництва озброєння та військової техніки;

• розширити державне регулювання цін у сфері державного оборонного замовлення.

Станом на початок 2024 року в загальному реєстрі підприємств оборонно-промислового комплексу Росії налічувалося близько 1 400 підприємств усіх форм власності. Більшість із них були державними. Понад 977 з цих підприємств (включно з підприємствами «Ростеху») були підпорядковані Міністерству промисловості і торгівлі Росії. 166 — Міністерству оборони, 80 — Роскосмосу і 43 — Росатому.

Ці зміни вплинули на портфель низки критично важливих компаній. Державна корпорація «Ростех», до складу якої входить понад 800 промислових і наукових підприємств, відповідала за виконання близько 40% державного оборонного замовлення у 2022 році.

Аналізуючи її фінансові показники, можна зрозуміти загальну характеристику всієї державної політики в цій сфері. Відповідно до результатів 2023 року доходи «Ростеху» зросли майже до 3 трильйонів рублів (близько $34 млрд). Попри значне скорочення експорту озброєнь. Це на третину більше, ніж у 2022 році, і основна частина цих коштів припала на державне оборонне замовлення.

За оцінками генерального директора «Ростеха» Сергія Чемезова, структура цих коштів здебільшого відображає витрати на озброєння та військову техніку, оскільки рентабельність виробництва «Ростеха» для російських військових становить лише 2,28%. Чемезов заявив, що до 80% техніки, що використовується російськими військами в Україні, є продукцією «Ростеха».

Як відзначають дослідники, розширення військового виробництва було також досягнуто завдяки можливості брати наявні цивільні підприємства та у примусовому порядку переорієнтовувати їх на військове виробництво. Це стало можливим насамперед завдяки жорсткому державному контролю.

4,5 млн працівників ОПК

Ще одним важливим аспектом змін у російському законодавстві стала можливість розширити трудові ресурси, доступні оборонній промисловості. Зокрема, до роботи були залучені студенти останніх курсів університетів і технічних училищ, а також ув’язнені, засуджені за кримінальні злочини. Залучення цих джерел робочої сили значно знижує витрати на оплату праці. Оскільки ці категорії працівників отримують нижчу заробітну плату або взагалі не оплачуються. Станом на травень 2024 року в Росії близько 34 000 ув’язнених були залучені до примусової праці як в ОПК, так і інших сферах, що підтримують оборонну галузь. Заплановано збільшити цю кількість у 2025 році до 80 000 осіб.

Окрім того, Росія залучає іммігрантів з Африки та інших регіонів, аби працювати в оборонній промисловості, хоча це, ймовірно, не стане масовим явищем. Зокрема, вони залучаються до виробництва «Шахедів» в економічній зоні «Алабуга».

Загалом, станом на початок 2024 року, понад 4,5 мільйона людей працювали в Росії на підприємствах, пов’язаних з виконанням державного оборонного замовлення, як безпосередні працівники або підрядники. З них 25% — в наукових організаціях і 75% — на виробничих підприємствах.

Дані про кількість працівників дослідники RUSI взяли зі статті «Современное состояние оборонно-промышленного комплекса России», яка була опублікована на початку березня 2024 року.

«На підприємствах та в організаціях ОПК зайнято понад 4,5 млн осіб, при цьому 25% зайнятих припадає на наукові організації ОПК та 75% – на промислові підприємства. За статистичними даними, з урахуванням членів сімей працівників ОПК, кожен десятий житель Росії пов’язаний з ОПК», — повідомляється у статті.

Однак ці цифри базуються на так званому списку організацій ОПК, до якого можуть входити «організації, які є головними виконавцями державного оборонного замовлення, всі організації, що входять до кооперації з виконання державного оборонного замовлення або здійснюють забезпечення (у тому числі наукове, технічне, фінансове тощо), організації, що виконують державне оборонне замовлення, а також організації, що належать до критично важливих об’єктів».

І хоча процедура внесення в список є досить забюрократизованою, вона дає компаніям низку преференцій. Наприклад можливість отримати субсидії або пільгові кредити, доступ до державних тендерів та бронювання від мобілізації для працівників. Тому, як зазначають самі дослідники, 4,5 млн — це число людей, які працюють на підприємствах, пов’язаних з виконанням державного оборонного замовлення, як безпосередні працівники або підрядники. Причому пов’язаних у дуже широкому сенсі цього слова — зрештою, чверть із цього числа — це працівники наукових установ.