Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний опублікував ессе у якому виклав свої думки стосовно перебігу подій на фронті та сформулював рішення які дозволять переломити хід бойових дій.

Стаття опублікована виданням The Economist.

За словами Залужного, в силу багатьох суб’єктивних та об’єктивних причин війна поступово переходить до позиційної форми, вихід з якої може бути складним як для збройних сил, так і для держави в цілому.

У той же час затягування війни є вигідним для Російської Федерації, оскільки це надає їй можливість відновлювати та нарощувати свою воєнну могутність.

Для уникнення переходу до позиційної війни, на кшталт “окопної війни” 1914-1918 років, необхідний розвиток спроможностей та пошук нових підходів до подолання військового паритету із супротивником.

На думку Головнокомандувача, для виходу з цієї ситуації на данному етапі війни в першу чергу необхідне:

• завоювання переваги у повітрі;
• подолання глибокоешелонованої системи мінних загороджень;
• підвищення ефективності контрбатарейної боротьби;
• підвищення ефективності радіоелектронної боротьби;
• створення та підготовка необхідних резервів.

Перевага у повітрі

Однією із найважливіших складових є розвиток повітряних сил, завдяки якому ті зможуть отримати контроль над небом, що необхідний для великомасштабних наземних операцій.

Зазначається, що на початку війни у складі ЗСУ було 120 бойових літаків. З них лише одна третина була придатна до використання.

“Військово-повітряні сили Росії зазнали величезних втрат, ми знищили понад 550 систем протиповітряної оборони, але вони зберігають значну перевагу над нами та продовжують створювати нові ударні ескадрильї. Ця перевага ускладнила нам просування вперед. Російські системи протиповітряної оборони все більше заважають нашим літакам літати. Наша оборона робить те саме з Росією“, — зазначає Залужний.

У таких умовах, значну частину задач пілотованої авіації щодо розвідки та нанесення авіаударів взяли на себе безпілотники. Тому вони мають бути частиною української відповіді.

Зокрема, пропонується використання масованих атак безпілотних імітаторів повітряних цілей та ударних БпЛА з метою перевантаження системи ППО противника та викриття її елементів із подальшим ураженням. Ще одним напрямком розвитку має стати створення дронів-мисливців для перехоблення БПЛА супротивника.

Радіоелектронна боротьба

Бурхливий розвиток безпілотної авіації та насичення нею фронту вказує на другий пріоритет: розвиток засобів радіоелектронної боротьби, які забезпечать глушіння сигналів зв’язку та навігації. РЕБ — ключ до перемоги у війні безпілотників.

“За останнє десятиліття Росія модернізувала свої сили РЕБ, створивши новий рід армії та створивши 60 нових видів техніки. У цьому він нас перевершує: 65% наших платформ постановки перешкод на початку війни були вироблені ще за радянських часів.

Ми вже створили багато власних електронних систем захисту, які можуть запобігти глушенню. Але нам також потрібен більший доступ до електронної розвідки від наших союзників. Нам потрібно покращити ведення радіоелектронної боротьби з наших безпілотників у ширшому діапазоні радіочастот, уникаючи при цьому випадкового придушення наших власних безпілотників“, — розповідає Залужний.

Пропонується впровадження в процеси управління елементів систем ситуативної обізнаності “Покрова”, “Графіт”, “Кварц”, а також систем обміну інформації, що отримується від засобів розвідки.

Сили оборони мають наростити спроможності щодо моніторингу поточної радіоелектронної обстановки у районах ведення бойових дій за рахунок використання можливостей країн-партнерів.Необхідно надати можливість розширеного доступу до інформації від повітряних, морських та космічних засобів радіоелектронної розвідки.

Український оборонно-промисловий комплекс має збільшити об’єми виробництва систем РЕБ “Буковель-АД” на території країни або за її межами.

Контрбатарейна боротьба

У цій війні роль артилерії та ракетного озброєння залишається високою, на їх долю прибадає 60-80% усього вогневого ураження супротивника. Поява високоточно озброєння дозволила за останній рік нанести серйозних втрат ворожій артилерії в ході контрбатарейної боротьби.

Однак ефективність високоточного озброєння, такого як снаряди “Екскалібур”, що використовують GPS-наведення, різко знизилася через удосконалення російських засобів радіоелектронної боротьби. -наведення

Тим часом власний контрбатарейний вогонь Росії покращився. Це значною мірою стало можливим завдяки використанню ударних дронів “Ланцет”, які у кооперації з розвідувальними безпілотниками уражають українську артилерію.

“Наразі нам вдалося досягти паритету з Росією за рахунок меншої кількості більш точної вогневої потужності. Але це не може довго тривати. Нам потрібно створити наші локальні поля GPS — використовуючи наземні антени, а не лише супутники — щоб зробити наші високоточні снаряди більш точними в умовах протидії російського РЕБ. Нам потрібно ширше використовувати безпілотники-камікадзе для ударів по російській артилерії. І нам потрібно, щоб наші партнери надіслали нам більш якісне артилерійсько-розвідувальне обладнання, яке може виявляти російські гармати“, — зазначає Залужний.

Розмінування

Станом на 24 лютого 2022 року Збройні Сили України мали обмежений комплект сил, призначених для пророблення проходів у мінно-вибухових загородженнях. На їх озброєнні знаходилися технічно застарілі зразки техніки.

Завдяки західним партнерам в ході воєнних дій вдалося дещо наростити спроможності інженерних частин щодо пророблення проходів, але враховуючи безпрецедентні масштаби даних загороджень, навіть таких спроможностей об’єктивно не вистачає.

Для розширення можливостей українських підрозділів з розмінування пропонується впровадити застосування сенсорів на основі технології LiDAR для виявлення мін, а також систем постановки димових загороджень для приховування роботи саперів від засобів розвідки і ураження противника.

Крім того, пропонується впровадити використання списаних реактивних авіаційних двигунів, водометів та касетних артилерійських для пророблення проходів у мінно-вибухових загородженнях.

Нарощення резервів

Командуванням Збройних Сил України постійно проводиться робота щодо удосконалення порядку створення та підготовки резервів. Однак попри це залишаються проблемними деякі питання, зокрема, ми маємо обмежені можливості з підготовки резервів на власній території, оскільки противник має змогу наносити ракетно-авіаційні удари по навчальним центрам та полігонам.

Тривалий характер війни, обмежені можливості щодо ротації військовослужбовців на лінії бойового зіткнення, прогалини у законодавстві, які дозволяють начебто у законний спосіб ухилятися від мобілізації, суттєво знижують мотивацію громадян до проходження військової служби.

Для вирішення зазначених проблем Україна має впровадити у діяльність органів військового управління Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів “Оберіг” та створити автоматизовану систему контролю та обліку підготовки громадян України до військової служби.

Має бути розширений перелік категорій громадян України, з якими здійснюється підготовка до військової служби та до національного спротиву та введена практика бойового стажування.