У Канаді заговорили про створення власної агентурної мережі

У Канаді скептично ставляться до спроможностей власної розвідки, яка значною мірою покладається на альянс «П’яти очей» через відсутність власної агентурної мережі.

Таку оцінку висунуло канадське видання CBC news у дискусії щодо діяльності національної розвідки у разі розриву зв’язків зі Сполученими Штатами.

Через непередбачувану політику нового президента США щодо свого північного сусіда серед канадців дедалі частіше лунає занепокоєння щодо впливу, який мають Штати на розвідувальні спроможності країни.

Країна веде обмежену розвідувальну діяльність у сфері безпеки та оборони через власну службу безпеки (CSIS) та органи збройних сил. Існує також агенція кіберрозвідки країни (CSE), яка займається іноземною розвідкою. Їх об’єднує одна відмінність: усі вони позбавлені власної агентурної мережі за кордоном для збирання даних.

Лише Міністерство закордонних справ Канади має невелику закордонну програму, відому як Global Security Reporting Program (GSRP), яка залучає дипломатів до збирання інформації. Проте їхня діяльність є узгодженою та відкритою, а штат складається усього лиш із 30 співробітників.

Фактично, країна не має власної служби зовнішньої розвідки, упродовж десятиліть покладаючись виключно на спроможності міжнародного розвідувального альянсу «П’ять очей», куди також входять США, Велика Британія, Австралія та Нова Зеландія.

«Ми споживаємо більше інформації, ніж збираємо», — сказав Філ Гурскі, колишній аналітик Служби безпеки та Агенції кіберрозвідки.

Виключення з альянсу може стати тяжким ударом для обороноздатності країни. Це побоювання далеко не безпідставне: у лютому видання Financial Times повідомило, що Пітер Наварро, старший радник Трампа, висунув ідею виключити Канаду з альянсу, хоча пізніше він спростував ці звинувачення.

Канадська служба зовнішньої розвідки

Ідея створення власної служби зовнішньої розвідки не нова для Канади, проте за різних урядів вона не заходила далі пропозицій.

Питання її створення виникає кожні 10 років, розповідає Стефані Карвін, колишній аналітик федерального уряду з питань національної безпеки. При колишньому прем’єр-міністрі Джастіні Трюдо проєкт такої служби не був узгоджений. У 2023 році його тодішній радник із національної безпеки Джоді Томас сказав, що на той час це питання «не було на порядку денному».

Проте навіть якщо створення такого органу буде узгоджене, на його розгортання знадобляться роки, враховуючи потребу у побудові розгалуженої агентурної мережі, створенні відповідної правової бази та навчанні фахівців.

У 2006 році колишній директор CSIS Рейд Морден підрахував, що країні знадобиться приблизно 10 років, щоб підготувати достатню кількість персоналу для задоволення потреб такої служби. І він назвав приблизні витрати, які на той час сягнули близько 200 мільйонів доларів.

Як альтернатива розглядається покладання завдань зовнішньої розвідки на Службу безпеки Канади, розширивши її можливості відповідними змінами у законодавстві. Схожим шляхом раніше вже пішли Нова Зеландія та Нідерланди, відомства яких виконують обидві задачі.

CBC News опитала п’ять основних політичних партій Канади, чи підтримають вони створення власної служби зовнішньої розвідки.

У «Квебецькому блоці» заявили, що концепція варта вивчення, хоча й немає впевненості, чи буде такий крок необхідним. У партії припустили можливе поглиблення співпраці з Францією, яка не є частиною Альянсу, однак зауважили, що шпигунство несе в собі різні ризики, включно зі псуванням відносин з іншими країнами.

Одна з лідерів Партії зелених Елізабет Мей заявила, що партія не підтримує запуск нової служби, заявивши, що наявного апарату збирання розвідданих і дипломатичних зав’язків достатньо. У партії вважають важливим збереження партнерства у спільноті «П’яти очей», «попри нещодавні погрози з боку американського президента».

Прессекретар NDP Енн Макграт заявила, що Канада «повинна мати інструменти, необхідні для захисту», висловивши підтримку роботи, яку сьогодні виконує CSIS.