Трамп розглядає проведення підземних ядерних випробувань

Президент США Дональд Трамп розглядає можливість нарощування ядерного арсеналу та відновлення підземних ядерних випробувань на тлі заяв про аналогічні кроки з боку Китаю.

Про це повідомляє видання The New York Times.

Наразі складно однозначно визначити, чи Сполучені Штати, Росія та Китай фактично вступають у нову ядерну гонку озброєнь, чи ж адміністрація Трампа намагається таким чином стимулювати переговори щодо укладення нового договору про контроль над стратегічними озброєннями після завершення дії попереднього.

За п’ять днів, що минули після закінчення терміну дії останнього ядерного договору між США та Росією, заяви представників американської адміністрації прояснили два ключові моменти: Вашингтон серйозно розглядає можливість розгортання додаткових ядерних боєзарядів, а також не виключає відновлення ядерних випробувань.

Обидва ці кроки означали б відхід від майже 40-річної політики жорсткішого ядерного контролю, у межах якої Сполучені Штати скорочували або стабілізували кількість боєголовок, розміщених у шахтних пускових установках, на стратегічних бомбардувальниках і підводних човнах.

У разі реалізації цих намірів Дональд Трамп стане першим президентом США після Рональда Рейгана, за якого ядерний арсенал країни знову почне зростати.

Востаннє Сполучені Штати проводили ядерні випробування у 1992 році, однак минулого року Трамп заявляв про бажання відновити підриви «на рівних умовах» із Китаєм та Росією.

Ознаки підготовки до можливих змін почали з’являтися вже через кілька годин після завершення дії договору, який обмежував кількість розгорнутих ядерних боєзарядів США та Росії приблизно до 1550 одиниць для кожної сторони.

Трамп відхилив пропозицію президента РФ про неформальне продовження 15-річної угоди без юридично зобов’язуючого характеру на час переговорів щодо нового договору.

За словами американських урядовців, попередні домовленості не охоплювали нові класи ядерної зброї, які нині розробляють Росія та Китай.

У Вашингтоні наполягають, що будь-який новий договір має включати обмеження і для Пекіна, який володіє найшвидше зростаючим ядерним арсеналом у світі.

Водночас Китай демонструє обмежену зацікавленість у контролі над озброєннями, принаймні до того моменту, поки його ядерні сили не наблизяться за масштабами до потенціалів США та Росії.

Як зазначали минулого року в журналі Foreign Affairs ядерні стратеги Франклін Міллер та Ерік Едельман, які працювали в попередніх республіканських адміністраціях, у Пекіні «сприймають готовність до участі в контролі над озброєннями як ознаку слабкості, а механізми прозорості та перевірки — як втручання, що нагадує шпигунство».