До 2024 року строкову військову службу заплановано замінити на 3-4 місяці інтенсивної підготовки.

Про це розказав Міністр оборони України Олексій Резніков.

Це закладено в Указ Президента України Володимира Зеленського № 36/2022 «Про першочергові заходи щодо зміцнення обороноздатності держави, підвищення привабливості військової служби в Збройних Силах України та поступового переходу до засад професійної армії» затвердженого учора 1 лютого 2022 року.

Одним з елементів реформування є перехід на систему інтенсивної військової підготовки та відмова від призову на строкову службу з 1 січня 2024 року.

«Президент доручив, і ми підготували бачення моделі, на першому етапі якої призов зберігається, проте в якості альтернативи вводиться короткострокова (3-4 місяці) інтенсивна військова підготовка. Пройшовши таку підготовку, молоді люди не потраплятимуть під призов», — відзначив Олексій Резніков.

Вже з 1 січня 2024 року Міністерство оборони планує повністю замінити призов на короткотривалу інтенсивну підготовку.

Поступово збільшуватиметься кількість залучених осіб, а їхні навички підтримуватимуться шляхом періодичних тренувань та зборів.

Для реалізації такої моделі формування мобілізаційного резерву необхідні законодавчі зміни, які готує Кабінет Міністрів України.

«Для реалізації зазначених кроків Уряд найближчим часом запропонує пакет необхідних законопроектів і підзаконних актів. Ми сподіваємося на єдність українського парламенту у цих питаннях» —  сказав Міністр оборони.

На сьогодні термін строкової служби становить 18 місяців або 12 місяців (якщо призовник має ступінь бакалавра або магістра).

Окрім Збройних Сил України призов на строкову службу здійснюється і до інших військових формувань України – Державної прикордонної служби, Національної Гвардії та Державної спеціальної служби транспорту.

У липні 2021 року лідер партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко розповів, що їх фракція працює над відміною призова у 2023 році.

Це вже друга спроба в Україні відмінити строкову військову службу, вперше її провели до 2014-го року, але через відсутність мобілізаційного ресурсу для відсічі російської агресії до нього повернулися у 2015 році.

Серед іноземного досвіду, то серед країн які користуються змішаною системою комплектування війська – Австрія, Ізраїль, Естонія, Південна Корея, Норвегія, Фінляндія та багато інших.

Також зі зміною геополітичної обстановки, а саме російської агресії проти України, деякі країни  Європи повернулися до цієї системи, зокрема це Швеція та Литва.