Щонайменше 13 директорів та топменеджерів російських компаній судять за зрив оборонного замовлення

Щонайменше 11 директорів та 2 топменеджерів російських оборонних компаній судять за зрив оборонного замовлення. Один із директорів, компанії що опинилась на межі банкрутства, підпалив себе на Червоній площі аби привернути увагу.

Про це повідомляє видання Reuters.

Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році російські виробники збільшили випуск артилерійських снарядів, ракет, танків і дронів. Водночас галузь страждає від неефективності та корупції, що призводить до зростання витрат, затримок виробництва та невиконання квот, зазначають консультативний науковий співробітник Chatham House Матьє Булег та інші західні аналітики з безпеки.

Як зазначив Булег у коментарі для Reuters, централізація рішень у Міністерстві оборони та державному оборонному конгломераті «Ростех», а також запровадження жорстких правил для підрядників шкодять здатності компаній модернізуватися та впроваджувати інновації.

Це, ймовірно, не вплине на здатність Росії залишатися загрозою для України та Заходу в короткостроковій перспективі, написав Булег у липневій доповіді, але «ускладнить для Росії підтримання конкуренції зі своїми противниками».

У відповідь на запитання Reuters «Ростех» відкинув як «пропагандистські міфи» будь-які твердження агентства щодо «деградації» російської оборонної промисловості.

Тон відносин Кремля з виробниками задав Дмитро Медведєв — колишній президент Росії, який є заступником Путіна на посаді голови Військово-промислової комісії, органу, що наглядає за оборонною галуззю.

На зустрічі з керівниками галузі у березні 2023 року він зачитав телеграму часів Другої світової війни від Сталіна, в якій зазначалося, що виробника, який не встиг постачити зброю вчасно, буде «розчавлено, як злочинця».

Підґрунтям для погрози є закон 2017 року, який робить кримінальним правопорушенням — із покаранням до 10 років позбавлення волі — завдання шкоди оборонному контракту з метою особистої вигоди. У вересні 2022 року закон було змінено, розширивши перелік порушень, за які можна притягати до відповідальності. Тепер до них належать відмова від підписання оборонного контракту або нездатність його виконати без необхідності в окремих випадках доводити прагнення особистої вигоди.

Самоспалення через провал замовлення

Як зазначає видання, щонайменше 34 особи з початку війни в Україні зіткнулися з кримінальними обвинуваченнями за зрив державних оборонних замовлень. Серед них — щонайменше 11 керівників компаній і двоє топменеджерів.

Серед них — Володимир Арсеньєв: 75-річний науковець очолює московську компанію, що виробляє компоненти для засобів зв’язку, які використовують танкові екіпажі.

Коли у 2022 році російські танки рушили Україною, його підприємство — Центральний Науково-Дослідний Інститут «Волна» був завалений оборонними замовленнями. Йому довелося у шаленому темпі нарощувати виробництво та постачати продукцію в жорсткі терміни за цінами, встановленими Міністерством оборони Росії.

До весни 2023 року завод відставав від графіка виробництва. За словами Арсеньєва, посадовці, до яких він звертався по допомогу, його проігнорували. За його словами, суперечка з урядом РФ щодо ціни на компоненти залишила компанію без обігових коштів.

Сергій Мосієнко, міноритарний акціонер, заявив, що бачив, як компанія не вкладеться в строки, тож повідомив про це владі.

Коли компанія опинилася на межі банкрутства, Арсеньєв 26 липня 2024 року прийшов на Червону площу в Москві. Біля Кремля, поруч із мавзолеєм Володимира Леніна, він облив себе бензином і підпалив. Він вижив, але провів кілька тижнів у лікарні з тяжкими опіками.

«Як так виходить, що компанія, яка отримує зростаючі замовлення і виконує їх, помирає? Це, напевно, означає, що є проблема», — запитує він.

Зрештою російські військові не отримали вчасно необхідні їм засоби зв’язку, повідомила компанія-збирач «Луч». Це сталося частково через те, що компанія Арсеньєва не поставила компоненти у встановлені строки, йдеться в річному звіті «Луча» за 2023 рік, із чим Арсеньєв не погоджується.

До повномасштабного вторгнення «Волна» виробляла не більше ніж 5 тисяч модулів на рік, але вересні 2022 року підприємство підписало контракти на постачання понад 50 тисяч модулів протягом наступного року.

Завод отримав аванси в розмірі близько 80% за деякими контрактами, однак уже до квітня 2023 року компанія відставала від виробничого плану. У вересні 2023 року Міністерство оборони РФ повідомило Арсеньєва про перегляд контракту та зменшення майже вдвічі ціна на модулі «Волни».

Після цього рахунки компанії були заморожені через несплату податків, зарплати не виплачувалися, що призвело до судових позовів. Судові пристави, які у вересні 2024 року намагалися стягнути борги, не змогли знайти активи для арешту.

Щоб задовольнити потреби військових, «Луч» був змушений розробити й виробити власну версію компонентів заводу «Волна». Відомо, що принаймні станом на січень 2025 року існував гострий дефіцит виробів цього заводу.

Завод «Луч» спеціалізується на випуску засобів зв’язку та переговорних пристроїв для бронетехніки. Зокрема, це єдине в РФ підприємство, яке займається випуском танкових шоломофонів.