Попри санкції, німецькі чипи масово використовують у російських БпЛА

Попри санкції, у російських безпілотниках, які атакують Україну, знаходять німецькі деталі. За даними журналістів, їхня кількість може сягати сотень тисяч.

Про це повідомило німецьке видання DW.

Електронні компоненти німецьких виробників виявляють у російських БпЛА, які атакують українські міста. Німецькі ЗМІ знову звернули на це увагу в січні 2026 року після аналізу нового реактивного безпілотника «Герань-5».

Наприкінці січня 2025 року після аналізу експертами Головного управління розвідки (ГУР) уламків нового російського реактивного дрона стало відомо, що серед інших іноземних комплектуючих виявили транзистори німецької компанії Infineon Technologies.

За інформацією ГУР, більшість закордонних компонентів, знайдених у військовій техніці РФ, походять зі США та Китаю, тоді як деталей німецького походження зафіксували 137 найменувань. Понад половину з них виявили в безпілотниках, решту — в ракетах, радіолокаційних станціях, військових автомобілях та гелікоптерах.

Найпоширеніші німецькі деталі — транзистори (близько 50 найменувань). Серед інших компонентів — насоси, індуктори, генератори, конденсатори, трансформатори та акумулятори. Більшість німецьких транзисторів виявили саме в БпЛА.

«Найпопулярніший» німецький виробник — баварська Infineon Technologies: 58 із 137 деталей, більшість із них — транзистори в безпілотниках. Сім електронних компонентів, знайдених у дронах, виготовила німецька компанія EPCOS AG. Дев’ять деталей походять від Würth Elektronik, із них п’ять знайшли у БпЛА. У безпілотнику «Герань-2» виявили три насоси німецької компанії Pierburg — дочірнього підприємства концерну Rheinmetall.

В інтерв’ю DW представник ГУР пояснив, що останнім часом Росія намагається зменшити залежність від західних компонентів у виробництві БпЛА. Якщо у 2023 році частка американських комплектуючих у деяких версіях безпілотників сімейства Shahed-136 могла сягати 80%, то зараз до 60% компонентів мають китайське походження. Водночас використання німецьких транзисторів, попри санкції, залишається стабільно масовим. За словами представника ГУР, російські виробники не поспішають замінювати німецькі деталі менш якісними аналогами з Китаю через їхню доступність і надійність.

«Транзистори Infineon застосовують у великій кількості побутової техніки та товарів загального призначення, тому, очевидно, проблем із їх закупівлею в необхідних обсягах не виникає», — пояснив він.

Видання звернулося до німецьких компаній, чию продукцію знайшли в російському озброєнні. За твердженням виробників, вони дотримуються санкцій, однак контролювати можливий перепродаж цивільної продукції надзвичайно складно. Зокрема, в Infineon відповіли, що з 2022 року припинили всі постачання до Росії, проте «контролювати перепродаж продукції протягом усього її життєвого циклу складно, адже Infineon виробляє близько 30 мільярдів чипів на рік».

За підрахунками видання, лише для виробництва ударних безпілотників типу «Герань-2» Росії могло знадобитися майже пів мільйона німецьких транзисторів у 2025 році.

У ГУР вважають, що в більшості випадків транзистори німецького виробництва закуповують для Росії безпосередньо в Німеччині — через підставні компанії, щоб приховати реальний ланцюжок постачання. Надалі, аби оминути санкції, ці компоненти потрапляють до РФ або через треті країни, лояльні до Кремля, або контрабандними каналами.

Водночас німецький професор, доктор юридичних наук Віктор Вінклер, один із найвідоміших у Німеччині експертів із санкційної політики, у коментарі для DW заявив, що після 2022 року постачання компонентів з Німеччини до Росії дедалі рідше здійснюють через треті країни. Натомість усе частіше постачання відбуваються напряму через кримінальні фірми-прокладки в Німеччині.