«Орешник» не має системи наведення бойових блоків — дослідження

Балістична ракета середньої дальності «Орешник» («Кедр»), якою завдали удару по Львіщині, не має системи наведення бойових блоків.

Про це повідомив російський спеціалізований ресурс з посиланням на результати дослідження уламків ракети.

Так, у новій модифікації відсутня система блоків індивідуального розведення — елемент головної частини балістичної ракети, який відокремлюється від останнього ступеня, несе кілька бойових блоків і забезпечує їх розведення на задані траєкторії.

Водночас у бойовому ступені, ймовірно, використано типовий для розробок Московського інституту теплотехніки герметичний приладовий відсік, а також газореактивну систему орієнтації бойового ступеня, що застосовується під час розведення бойових блоків.

Самі бойові блоки, за наявними оцінками, подібні до класичних некерованих, однак виконують роль носіїв касет із бойовими елементами.

Загалом ракета може нести шість бойових блоків, у кожному з яких, озміщено по шість касетних елементів — загалом до 36 одиниць.

Закидана маса ракети оцінюється в межах від 1250 кг (типове значення для «Тополь-М / МР») до 3000 кг.

Попередні розрахунки свідчать, що за умови використання стандартних першого та другого маршових ступенів міжконтинентальної балістичної ракети можливе досягнення дальності до 4100 км за такого корисного навантаження.

У цьому випадку орієнтовна маса кожного бойового блоку з касетною начинкою може становити до 400 кг.

Уламки ракети

Нагадаємо, 11 січня стало відомо, що журналісти вперше детально продемонстрували компоненти ракети «Орешник» («Кедр»), які нині досліджують фахівці Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Представникам медіа показали уламки ракети, якою Росія атакувала Дніпро в листопаді 2024 року. Внаслідок удару обійшлося без загиблих.

Як зазначають журналісти, попри заяви Росії про «величезний технологічний прорив», українські експерти, що аналізували уламки, не виявили жодних принципово нових рішень.

Зокрема, журналістам продемонстрували рештки гіроскопа інерційної системи наведення «Орешника».

Крім того, на платах керування виявили радянські електровакуумні лампи. За зовнішніми ознаками, ймовірно, йдеться про крайтрон — елемент, що зазвичай використовується як надшвидкодіючий електронний «ключ». Водночас не виключається, що це може бути високочастотний резонатор.

Маркування на окремих деталях свідчить, що вони були виготовлені ще на початку 2018 року та, ймовірно, первісно призначалися для використання в інших проєктах.

Проблеми з бойовою частиною

Журналісти також продемонстрували блок розведення індивідуальних боєголовок, що підтверджує попередню інформацію про те, що бойова частина ракети «Орешник» складається з шести субелементів, які, як вважається, додатково розкриваються ще на шість менших елементів кожен.

Водночас аналіз відео удару по передмістю Львова в ніч на 9 січня 2026 року свідчить, що до землі долетіли лише чотири групи уражаючих елементів, після чого зафіксовано падіння ще двох окремих елементів. При цьому між місцями влучань спостерігалася значна відстань.

Це може вказувати на те, що надвисока швидкість створює проблеми не лише для точності ракети у конвенційному кінетичному виконанні — коли бойові частини не містять вибухівки й уражають ціль виключно за рахунок маси та швидкості, — але й призводить до того, що не всі бойові частини фізично витримують повторний вхід в атмосферу. За оцінками, швидкість на кінцевій ділянці траєкторії перевищує 11 махів (близько 3740 м/с).

У червні 2025 року дослідник бронетехніки Андрій Тарасенко у своєму Telegram-каналі оприлюднив китайське дослідження уражаючої дії високошвидкісних кінетичних боєприпасів, подібних до бойової частини «Орешника». Дослідження свідчить, що російські заяви щодо руйнівного ефекту таких бойових частин є суттєво перебільшеними.

«На основі експерименту з прототипом надвисокошвидкісного кінетичного снаряда на полігоні в пустелі Гобі: вольфрамовий стрижень масою 140 кг зі швидкістю 4650 м/с ударив по поверхні пустелі Гобі, утворивши параболічний кратер глибиною 3,0 м і діаметром 4 м», — виявили дослідники.

Відомо, що російська балістична ракета середньої дальності розроблена на основі РС-26 «Рубеж». Водночас Головне управління розвідки Міністерства оборони України уточнює, що справжня назва цього ракетного комплексу — не «Орешник», а «Кедр».