ЗРК «Шершень»: В Україні розробили проєкт мультикаліберного комплексу ППО

На оборонній виставці World Defense Show 2026, що триває в Ер-Ріяді, Саудівська Аравія, представили проєкт українського мультикаліберного ЗРК «Шершень».

Про це повідомила кореспондентка Мілітарного.

Основний розробник та інтегратор рішень компанія «Радіонікс», що входить до складу Національної Асоціації Оборонної Промисловості України (NAUDI).

Зенітний ракетний комплекс «Шершень» відтестований на пʼяти типах ракет. Це як радянські ракети, так і іноземного виробництва, а також перспективні українського виробництва.

«Це усуває залежність від одного постачальника, бо які працюють в конкурентному середовищі і хочуть прив’язати замовника до себе на десятки років. І потім виникає ситуація, коли, умовно, є пускові, а ракет нема і обсяг виробництва ракет, по-перше, невеликий, а по-друге, вони з кожним роком все дорожчають і дорожчають», – розказав директор NAUDI Сергій Гончаров.

Склад ЗРК «Шершень»

Загалом до складу зенітного ракетного комплексу «Шершень» входять:

• пункт управління радарної станції,
• пускові установки,
• пуско-заряджальні машини,
• транспортно-заряджальні машини

Пускова установка пропонується за аналогією з ізраїльським ЗРК Barak коли пусковий блок знімають з машини за допомогою системи «мультиліфт» і залишають на землі як окремий автономний об’єкт.

Комплекс не привʼязаний до конкретної радіолокаційної станції.

«Під комплекс може адаптовуватись радар, відповідно до побажань замовника. Тобто немає такої жорсткої прив’язки, що тут повинен бути тільки Thales, або тут повинен бути тільки HENSOLDT, або повинен там Teledyne, Girafe, ще якийсь радар. Тобто це все можна адаптувати і система управління, вона дуже гнучка, ну і щонайменше втричі дешевша ніж світовий», – сказав Сергій Гончаров щодо можливості інтеграції різних радарів до комплексу.

ЗРК «Шершень» може також працювати з системою «Кречет», за допомогою якого також отримується інформація від інших РЛС та джерел виявлення повітряних цілей.

Технічні характеристики по дальності ураження залежать від конкретної ракети, що використовуватиме комплекс. Наприклад на макеті пускової установки в транспортному положенні стоять ракети Р-27, у варіанті Р-27ЕТ1 з тепловою головкою самонаведення використовуються на індійському ЗРК Samar-2, там дальність ураження повітряної цілі не перевищує 20 кілометрів.

Відповідно до можливостей ракет комплекс це комплекс малої дальності по аналогії з німецьким IRIS-T SLM або норвезько-американським NASAMS.