Литва почала розгляд можливості виходу з Оттавської конвенції про заборону застосування, накопичення та виробництва протипіхотних мін.

Про це інформувало литовське оборонне відомство.

Повідомляється, що початок розгляду виходу пов’язана із потребами посилення національної оборони та стримування.

«Міністерство національної оборони буде консультуватися з ключовими союзниками для опрацювання деталей і забезпечення єдиного підходу до регіональної безпеки», – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, що про плани Балтійських країн вийти з Оттавської конвенції стало відомо ще у лютому 2024 року.

У грудні стало відомо, що у Фінляндії громадянська ініціатива зібрала підписи за вихід країни з цієї ж конвенції.

Необхідний поріг 50 000 підписів було успішно пройдено, а сам збір розпочався у День незалежності Фінляндії, 6 грудня.

Ініціаторами петиції стали депутат Європарламенту Міка Аалтола, колишній міністр оборони Юссі Ніїністе, колишній командувач Сил оборони Фінляндії адмірал Юхані Каскеала та низка колишніх дипломатів.

Протипіхотна міна МОН-50 українського виробництва, 2024 рік.

Колишній глава держави Саулі Ніїністьо вважає, що інші країни з розумінням поставилися б до виходу Фінляндії з Оттавської угоди, яка забороняє використання протипіхотних мін.

Загалом, масове використання піхоти армією РФ створило нову реальність, за умов якої сусіднім країнам необхідно готуватися до воєнного конфлікту без цієї конвенції.

Оттавська конвенція була ухвалена на дипломатичній конференції в Осло 18 вересня 1997 і відкрита для підписання в Оттаві 3-4 грудня 1997 року. Вона набрала чинності 1 березня 1999.

Її не підписали Китай, Росія, США, Індія, Ізраїль, Північна та Південна Кореї.