У рамках “авіаційної коаліції” Канада займатиметься розбудовою інфраструктури для західних винищувачів в Україні.

Про це повідомив міністр оборони Олексій Резніков під час конференції.

Адже перед отриманням винищувачів Україна має не лише підготувати пілотів і техніків для обслуговування бортів, а й відповідну інфраструктуру.

За словами Резнікова, наразі держава оцінює спроможності уже збудованих аеродромів, де потенційно будуть використовувати літаки. Також планують розбудову нової інфраструктури для них: укриттів, системи забезпечення, заправних станцій тощо.

“Я про це говорив з пані Анітою Ананд – міністеркою оборони Канади, бо в них немає літаків F-16, але вони підтримують ідею розвитку інфраструктури і в такий спосіб будуть у цій коаліції“, – розповів Резніков.

Міністр не сказав, скільки часу потрібно для виконання робіт з адаптації аеродромів для застосування західних винищувачів, проте окреслив приблизні терміни:

“Як тільки будуть готові інфраструктура й пілоти, спроможні виконувати бойові завдання, а інженери будуть готові цю техніку обслуговувати, в цей момент партнери будуть приймати рішення: «Ok, тепер літаки!». Тому це трішки забере часу. Оптимістично думаю, що це наступний рік“.

Розбудова інфраструктури

Ще до початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україні активно обговорювали проблему візії Повітряних сил ЗСУ з переозброєння на західні літаки. Тоді наголошувалось, що в країні відсутнє належне сервісне обслуговування літаків, аеродроми з відповідним покриттям та індивідуальними захищеними ангарами та багато іншого.

Якість аеродромів – дійсно слабке місце української авіації, адже радянські стандарти, за якими вони будувались, мали значно “грубіші” параметри. Так, покриття із бетонних плит погано підходить західних винищувачів – їхні стійки шасі чутливі до нерівностей та можуть руйнуватись.

Крім того, на відміну від радянських літаків західні борти не пристосовані до довготривалого зберігання під відкритим небом. Для цього необхідні спеціально обладнані ангари, а бажано ще й захищені від уламків в нинішніх умовах загрози ракетних ударів.

Також важливою є і супутня інфраструктура – засоби зв’язку й спостереження за повітряним простором, а також системи, які гарантуватимуть безпеку аеродрому відповідно до сучасних загроз.

Не менш важливою залишається і кількість необхідних аеродромів по всій Україні, котра дозволила б вільно застосовувати винищувачі у будь якій точці країни та дозволяла б працювати в таких зонах інтересів, як Чорне море.

Кількість аеродромів також має сенс і для диверсифікації авіації – літаки постійно мають змінювати місце своєї дислокації, аби уникнути ракетних ударів.