Індія провела перші успішні льотні випробування першої вітчизняної гіперзвукової ракети великої дальності.

Про це повідомляє міністерство оборони Індії на своїй сторінці у соціальній мережі Х.

«Це історичний момент, і це значне досягнення вивело нашу країну в групу обраних країн, що володіють такими критично важливими та передовими військовими технологіями», – заявив міністр оборони Індії Раджнатх Сінгх.

Льотні випробування відбулись 16 листопада 2024 року, пуск ракети був здійснений з острова Абдул Калам, що біля узбережжя штату Одіша.

Наразі про ракету відомо мало. Повідомляється що вона має “велику дальність” та була розроблена Організацією оборонних досліджень і розробок (DRDO).

За наявною інформацією, в DRDO наразі реалізуються два проєкти у сфері гіперзвукових технологій.

Перший це гіперзвукова ракета BrahMos-II, яку спільно розробляють DRDO та російське НВО «Машинобудування». Заявлено що ця ракета матиме дальність польоту 1500 кілометрів і швидкість 8 Махів.

DRDO також займається розробкою гіперзвукового демонстратора технологій (HSTDV) – безпілотного літального апарату оснащеного гіперзвуковим прямоточним повітряно-реактивним двигуном. Перші успішні льотні випробування HSTDV були проведені у 2020 році. Тоді літальний апарат був виведений на висоту 30 км за допомогою твердопаливного розгінного ступеня, де запустив свій прямоточний двигун та зміг здійснити 20 секундний політ зі швидкістю 2 км/с.

Наразі невідомо чи ракета яка була випробувана 16 листопада є якимось з цих двох проєктів, або новою розробкою створеною на базі цих проєктів.

Проте увагу привертає нетрадиційна для гіперзвукових ракет форма ракети з розвиненим оперенням, при відносно невеликому діаметрі ракети.

На оприлюднених фото та відео матеріалах не помітно зовнішніх повітрозабірників для гіперзвукового двигуна, та зовнішні обриси ракети не характерні для гіперзвукових глайдерів. Що означає що власне гіперзвуковий апарат, повинен знаходитись всередині ракети та виводитись назовні вже після досягнення ракетою великої висоти. Але така конструкція з нескладним та розвиненим оперенням значно зменшує внутрішній корисний об’єм ракети.

Нагадаємо що на початку вересня Індія успішно провела випробування ракети середньої дальності Agni-4.