Дронщик із елітного російського підрозділу «Рубикон» перейшов на бік України

Росіянин Мирослав Симонов, який потрапив до дронового підрозділу «Рубикон» російської армії, перейшов на бік України та розкрив, як влаштована підготовка в цьому елітному підрозділі.

Інтерв’ю з колишнім російським військовим опублікував проєкт ГУР МО «Хочу жить».

За його словами, він родом із Новосибірська, а до «мобілізації» працював у сфері нерухомості. Але під час поїздки до Москви його затримала поліція та під загрозою кримінальної справи поставила перед вибором: строкова служба з перспективою відправки на фронт або оформлення «відношення» ближче до батька, який уже служив у підрозділі забезпечення.

Після підписання документів Симонова, як він стверджує, вивезли до пункту збору «Авангард», далі — на полігон «Погоново» у Воронезькій області, де протягом 2–3 тижнів новобранців готували як штурмовиків, а потім розподіляли за спеціальностями.

Його скерували до підрозділу БпЛА та відправили на Луганщину, де він потрапив до спецроти безпілотників при 20-й армії РФ. Там, за його словами, частину часу займався тиловими роботами, а також пройшов коротке навчання на квадрокоптерах Mavic.

Симонов описує атмосферу в підрозділі як жорстку: психологічний і фізичний тиск, приниження та погрози переведення до «м’ясних штурмів» у разі конфліктів із командирами.

Згодом, як він каже, надійшло розпорядження направити частину «бойових спеціалістів» до нового батальйону. Але, оскільки віддавати справжніх спеціалістів командуванню було шкода, то відправили його та ще одного росіянина як «непотрібних». Так він опинився в елітному підрозділі «Рубикон».

За його словами, їх привезли на базу підрозділу у Наро-Фомінськ неподалік Москви для проходження навчання, де прибулим виділили окрему будівлю. За його словами, там демонстрували показову забезпеченість: новий автопарк, спорядження та обладнання. Усе це робили для швидкого створення центру безпілотників за будь-яку ціну.

Ймовірно, мова йде про виставковий комплекс «Патриот» у Підмосков’ї. За даними журналістів-розслідувачів, центр «Рубикон» займає зал D і частину залу С у південній частині комплексу. Це вдалося визначити завдяки сюжету пропагандиста Володимира Соловйова, який фактично розкрив місцезнаходження «секретної бази». Після цього Сили оборони України завдали удару безпілотниками по комплексу.

Керівництво підрозділу, до якого він потрапив, Мирослав описує як набране «випадково», а ключовим критерієм для командира з позивним «Охотник» нібито були «лояльні вмотивовані фанатики». Головною мотивацією в колективі він називає страх і залякування.

Після співбесіди Симонов повідомив, що має мінімальну підготовку на Mavic і досвід у групі підносу та евакуації. Його спрямували вчитися на розвідувальний БпЛА Supercam та відправили у відрядження на навчання до Іжевська, де розташовані виробничі й навчальні потужності заводу-виробника.

Він стверджує, що в Іжевську частина групи, зокрема й він, не склала підсумкові іспити, але все одно залишилася в батальйоні на допоміжних посадах. Після цього їх розмістили на позиціях у районі Куп’янська, де він виконував обов’язки техніка.

Переломним моментом він називає епізод, коли один із розрахунків БпЛА «Молния» завдав удару «не за тими координатами», унаслідок чого загинула цивільна дівчина у Куп’янську. Його шокувала реакція в загальному чаті батальйону та ставлення командування до цього випадку, які схвалювали подібні дії.

Після цього, за його словами, він вирішив тікати. Спочатку, підробивши документи про відрядження, він утік з лінії фронту та переховувався у рідному місті, готуючи втечу в Казахстан. Однак за певний час його затримали та повернули назад на фронт, цього разу як штурмовика.

Симонов заявляє, що скористався контактами та інформацією про проєкт «Хочу жить» і за першої нагоди здійснив перехід до українських позицій під обстрілами, де здався українським військовим.

«Нині — воювати. Вбивати “собак”. Я їх за людей не вважаю. Образи дуже серйозні на свою державу. Вони зламали не тільки моє життя, а й життя дуже багатьох хлопців. Захищати ваш дім. І сподіватися, що буде той самий рух спротиву (російській владі), коли підемо вже до нашого дому», — відповів він на запитання про подальші плани.