Латвія і оборона України: еволюція військової підтримки

Після початку повномасштабного вторгнення країни Балтії стали одними з найактивніших прихильників посилення військової підтримки Києва. Для Латвії ця війна має безпосередній безпековий вимір, адже російська агресія розглядається в Ризі як загроза стабільності всього Балтійського регіону. Попри обмежені ресурси, країна стала одним із лідерів серед союзників України за обсягами допомоги у відношенні до власного ВВП. Упродовж війни латвійська підтримка поступово розширювалася: від передачі озброєння зі складів збройних сил до участі у міжнародних ініціативах і розвитку технологічної співпраці.

 Перші рішення і початок військової допомоги

Уже на початку 2022 року латвійське керівництво публічно заявляло про готовність надавати Україні військову допомогу. Перші практичні рішення у цьому напрямі були ухвалені напередодні російського вторгнення. 17 січня 2022 року уряд Латвії схвалив передачу Україні переносних зенітних ракетних комплексів Stinger та боєприпасів до них. Для реалізації цього рішення Рига отримала відповідний дозвіл США як держави-виробника цих систем. Паралельно латвійська сторона почала активну дипломатичну роботу із союзниками щодо посилення військової підтримки України у разі ескалації.

Уже в перші тижні повномасштабного вторгнення Латвія передала Україні партії стрілецької зброї, боєприпасів, засобів індивідуального захисту та різного військового спорядження. Окрім цього, було організовано постачання пального, сухих пайків, медичного обладнання та інших матеріально-технічних засобів, необхідних для забезпечення бойових дій.

Одним із важливих кроків стало рішення латвійського уряду від 28 лютого 2022 року виділити додаткові фінансові ресурси на військову допомогу Україні. У наступні місяці Латвія передала українській стороні нові партії озброєння, включно з протитанковими засобами, боєприпасами різних калібрів, засобами зв’язку, оптикою та військовим спорядженням. Значна частина цієї допомоги надходила зі складів латвійських збройних сил.

Паралельно розпочалася активна політична підтримка України на міжнародному рівні. У квітні 2022 року парламент Латвії одним із перших у Європі визнав дії Росії в Україні геноцидом проти українського народу. У другій половині 2022 року Латвія продовжила передачу військового обладнання та техніки, поступово розширюючи номенклатуру допомоги. Водночас латвійська сторона почала активніше долучатися до міжнародних форматів підтримки України, зокрема до діяльності Контактної групи з питань оборони України. Упродовж 2022 року латвійське керівництво послідовно виступало за посилення санкцій проти Росії та розширення військової допомоги Україні з боку союзників.

 Важке озброєння та техніка

Упродовж 2022–2023 років латвійська військова допомога Україні поступово розширювалася і почала охоплювати передачу артилерійських систем, авіаційної техніки та інших зразків військової техніки. Одним із найбільш помітних рішень стало оголошення 21 липня 2022 року про передачу Україні важкої військової техніки. До пакета допомоги увійшли чотири військово-транспортні гелікоптери, що перебували на озброєнні латвійських збройних сил. Йшлося про два вертольоти

та два Ми-2, які після технічної підготовки були передані Україні через територію Польщі. Ці машини використовуються для транспортування військових, евакуації поранених, а також виконання логістичних завдань у зоні бойових дій.

Паралельно латвійська сторона почала передавати Україні артилерійські системи та боєприпаси. У 2022 році до пакетів допомоги входили артилерійські системи, значні обсяги боєприпасів різних калібрів, а також обладнання для їх обслуговування. Передача артилерії стала важливою складовою підтримки України, оскільки саме артилерійські системи відіграють ключову роль у сучасній війні високої інтенсивності.

Окрім цього, Латвія передала Україні значну кількість військових транспортних засобів, включно з вантажівками, позашляховиками та іншою технікою, яка використовується для забезпечення бойових підрозділів. До пакетів допомоги входили також оптичні прилади спостереження, засоби зв’язку, тепловізійне обладнання, генератори, паливні цистерни та інше матеріально-технічне оснащення, необхідне для підтримки операцій української армії.

Упродовж 2023 року латвійська військова допомога продовжила розширюватися. 10 січня 2023 року уряд Латвії оголосив про новий пакет підтримки, до якого увійшли зенітні гармати, кулемети, боєприпаси, безпілотники та індивідуальне спорядження для військових. Цей пакет був спрямований на посилення можливостей українських підрозділів як у сфері протиповітряної оборони, так і на тактичному рівні ведення бойових дій.

Пізніше того ж року латвійська сторона передала Україні зенітні комплекси ближньої дії, призначені для боротьби з безпілотними літальними апаратами. Передача таких систем стала відповіддю на активне використання Росією ударних дронів, зокрема іранських Shahed, для атак на українську інфраструктуру.

Підготовка військових і розширення військового партнерства

У 2023 році одним із ключових напрямів співпраці стала підготовка українських військових. Ще у 2022 році латвійські інструктори розпочали навчання українських підрозділів, однак у 2023 році масштаби цих програм значно зросли. Навчання проводилися як на території Латвії, так і в межах міжнародних тренувальних місій союзників. Вони охоплювали підготовку командирів підрозділів, саперів, операторів різних систем озброєння, а також військових медиків.

Важливим етапом стало оголошення 15 травня 2023 року про початок нової навчальної програми для українських військових у Латвії, яка реалізовувалася спільно з Канадою. Програма була спрямована насамперед на підготовку молодших офіцерів і командирів підрозділів, а навчальний курс включав тактичне планування, управління підрозділами, розвідувальну діяльність та координацію дій на полі бою. Ці тренування стали частиною ширшої системи міжнародної підготовки українських військових, яка розгорталася союзниками України у Європі.

Упродовж року Латвія поступово збільшувала кількість українських військових, які проходили навчання за участі латвійських інструкторів. Якщо у 2022 році такі програми охопили приблизно 350 військовослужбовців, то у 2023 році їх кількість зросла до понад 1500 осіб. Підготовка включала як базові курси для військових підрозділів, так і спеціалізовані тренування з тактичної медицини, саперної справи, використання сучасних засобів зв’язку та управління підрозділами.

Паралельно з навчальними програмами активно розвивалося двостороннє військове співробітництво між Україною та Латвією. Упродовж 2023 року відбувалася низка контактів між оборонними відомствами двох держав, під час яких обговорювалися питання подальшої військової допомоги, координації міжнародної підтримки та розвитку спільних ініціатив у сфері оборонних технологій.

Дронова коаліція і технологічна підтримка України

Починаючи з 2024 року латвійська військова допомога Україні дедалі більше зосереджується на технологічному компоненті сучасної війни, передусім у сфері безпілотних систем. Цей етап співпраці став логічним продовженням попередніх форм підтримки та водночас відображенням змін у характері бойових дій, де безпілотні літальні апарати, системи розвідки та засоби радіоелектронної боротьби відіграють ключову роль. Саме у цей період Латвія стала одним із головних ініціаторів міжнародних програм постачання безпілотників для України.

Важливим кроком стало оголошення 18 січня 2024 року на засіданні Контактної групи з питань оборони України про створення міжнародної дронової коаліції. Її очолили Латвія та Велика Британія, а головною метою ініціативи стала координація постачання безпілотних систем для українських сил оборони. Коаліція передбачає залучення держав-партнерів до фінансування закупівель безпілотників, розширення їх виробництва та забезпечення регулярних поставок для України. Упродовж 2024 року до цієї ініціативи приєдналися понад десять держав, що фактично сформувало окремий міжнародний механізм підтримки України у сфері безпілотних технологій.

У межах цієї програми латвійський уряд почав активно фінансувати закупівлю дронів як для передачі Україні, так і для розвитку власної оборонної промисловості. У квітні 2024 року було оголошено новий пакет військової допомоги вартістю понад 22 млн євро, до якого увійшли боєприпаси, озброєння, транспортні засоби та різні типи військового спорядження. Окремо Латвія виділила близько 10 млн євро на закупівлю безпілотників у межах дронової коаліції, а також фінансування виробництва таких систем латвійськими компаніями.

Улітку 2024 року було реалізовано одну з найбільших програм постачання безпілотників. У липні 2024 року Латвія оголосила про передачу Україні 2500 бойових дронів, виготовлених кількома латвійськими оборонними підприємствами. Першу партію з 300 безпілотників було доставлено невдовзі після оголошення цього рішення. Основу поставок становили FPV-дрони.

Поставки продовжувалися і в другій половині 2024 року. 22 липня 2024 року міністр оборони Латвії Андріс Спрудс повідомив про передачу Україні нового пакета допомоги, що включав понад 500 безпілотників. У серпні 2024 року було оголошено про закупівлю понад 2700 бойових дронів, значна частина яких призначалася саме для передачі Україні.

У 2025 році ця програма була ще більше розширена. Латвійський уряд виділив 20 млн євро на продовження роботи дронової коаліції та закупівлю нових безпілотних систем. За планами латвійського Міністерства оборони, у межах цієї програми латвійські компанії мали виготовити для України близько 12 тисяч бойових дронів. Уже 27 лютого 2025 року було оголошено про передачу Україні чергової партії з 500 безпілотників.

Протягом весни та літа 2025 року поставки відбувалися регулярно. У квітні, травні та липні 2025 року Латвія кілька разів передавала Україні партії приблизно по 1500 бойових дронів, а також додаткові партії менших обсягів. Загалом упродовж 2025 року кількість переданих безпілотників мала досягти приблизно 12 тисяч одиниць, що стало одним із найбільших внесків окремої держави у забезпечення українських підрозділів безпілотними системами.

Паралельно з поставками техніки розвивалася і технологічна співпраця. У 2024 році Латвія почала навчати українських операторів безпілотників на власних тренувальних майданчиках. Крім того, у 2025 році стало відомо про використання українськими підрозділами латвійських безпілотних катамаранів Rey, розроблених компанією NEWT21. Ці платформи призначені для виконання логістичних завдань, зокрема транспортування боєприпасів, обладнання та евакуації поранених у складних умовах.

Бронетехніка, фінансові механізми та оборонно-промислова співпраця

Паралельно з передачею озброєння та розвитком технологічних програм Латвія поступово розширювала підтримку України у сфері бронетехніки, фінансування оборонних закупівель і співпраці між оборонними підприємствами. Ці напрями стали важливим доповненням до військової допомоги, оскільки дозволяли не лише передавати техніку зі складів збройних сил, але й створювати механізми довгострокового забезпечення української армії.

Одним із найбільш помітних рішень стало оголошення 11 січня 2024 року про новий пакет військової допомоги Україні, до якого, окрім боєприпасів, безпілотників та обладнання, увійшли бронетранспортери Patria 6×6. Ці машини виробляються у межах спільної програми кількох європейських держав і використовуються для транспортування особового складу, виконання патрульних та логістичних завдань. Передача бронетранспортерів стала важливим етапом у розширенні номенклатури латвійської військової допомоги.

Паралельно розвивалися фінансові механізми підтримки України. Уряд Латвії неодноразово виділяв додаткові кошти на закупівлю озброєння та техніки для українських сил оборони. У квітні 2024 року було оголошено новий пакет військової допомоги на суму понад 22 млн євро, який включав боєприпаси, вибухові речовини, транспортні засоби та різні типи військового обладнання. Окремо Латвія спрямувала фінансування на закупівлю 155-мм артилерійських боєприпасів у межах міжнародної ініціативи, спрямованої на забезпечення України артилерійськими снарядами.

Загалом за перші два роки повномасштабної війни обсяг підтримки України з боку Латвії зростав досить швидко. За оцінками латвійського уряду, станом на 2024 рік загальний обсяг допомоги Україні перевищив 800 млн євро, значна частина з яких припадала саме на військову підтримку. У відношенні до власного валового внутрішнього продукту Латвія стала однією з держав-лідерів серед союзників України за масштабами допомоги.

Окремим напрямом стала співпраця у сфері оборонної промисловості. Латвійський уряд почав активніше залучати власні оборонні підприємства до виробництва продукції для потреб української армії. Частина фінансових ресурсів спрямовувалася на закупівлю обладнання та техніки саме у латвійських компаній із подальшою передачею Україні. Такий підхід дозволяв одночасно підтримувати українську оборону та розвивати національну оборонну індустрію.

У межах цієї політики латвійські підприємства почали виготовляти для України різні типи безпілотників, а також інші технологічні рішення, які використовуються на сучасному полі бою. Деякі з цих систем розроблялися з урахуванням бойового досвіду українських військових і адаптувалися до умов фронту.

Упродовж 2022–2026 років Латвія сформувала послідовну та багатовимірну модель військової підтримки України, яка поєднує передачу озброєння і техніки, підготовку військовослужбовців, участь у міжнародних ініціативах та розвиток технологічної співпраці. Початкові рішення про передачу переносних систем протиповітряної оборони, стрілецької зброї та боєприпасів поступово трансформувалися у більш комплексну систему допомоги, що охопила постачання гелікоптерів, артилерійських систем, бронетехніки, безпілотних комплексів і різноманітного військового обладнання. У результаті Латвія, попри обмежені ресурси, стала одним із найбільш активних партнерів України, а її підтримка перетворилася на важливий елемент міжнародної коаліції допомоги у протидії російській агресії.

Перелік озброєння та військової техніки, переданих Латвією