Серед держав, які від самого початку повномасштабного вторгнення зайняли найбільш рішучу позицію, особливе місце посіла Естонія. Невелика за територією і населенням балтійська держава швидко стала одним із найактивніших прихильників посилення військової допомоги Україні. Україна отримала артилерійські системи, боєприпаси, протитанкове озброєння, безпілотники, засоби зв’язку та інше військове обладнання. Одночасно Естонія долучилася до підготовки українських військовослужбовців, інженерної підтримки та міжнародних програм координації військової допомоги.
Важливою особливістю естонської політики стало поєднання короткострокової військової допомоги з формуванням довгострокової моделі підтримки. Уряд країни закріпив зобов’язання щорічно спрямовувати на оборонну підтримку України не менше 0,25 % валового внутрішнього продукту, що зробило Естонію одним із лідерів серед союзників за співвідношенням допомоги до економічних можливостей держави. Паралельно Таллінн активно просував ініціативи зі збільшення виробництва боєприпасів у Європі, розвитку оборонно-промислової кооперації та створення міжнародних коаліцій підтримки України.
Естонія стала однією з перших європейських держав, які почали передавати Україні летальне озброєння ще до початку повномасштабного вторгнення Росії. У січні 2022 року країни Балтії оголосили про надання Україні додаткової військової допомоги у відповідь на зростання військової загрози з боку Росії. У межах цієї ініціативи Естонія погодилася передати протитанкові ракетні комплекси Javelin, тоді як Литва і Латвія передали переносні зенітні ракетні комплекси Stinger. Передача американського озброєння стала можливою після отримання дозволу уряду США на його реекспорт третій стороні. Фактична доставка естонських Javelin до України відбулася в лютому 2022 року, буквально за кілька днів до початку повномасштабної агресії Росії.
Після початку вторгнення масштаби естонської підтримки швидко зросли. Уже в перші місяці бойових дій Таллінн передав Україні значні обсяги озброєння і військового обладнання. До пакету допомоги, оголошеного навесні 2022 року, увійшли 122-мм гаубиці Д-30, протитанкові засоби, безпілотники, засоби зв’язку, медичне обладнання та засоби захисту від хімічної загрози. Вартість цього пакета становила близько 220 млн євро, що стало одним із найбільших внесків серед союзників України з огляду на економічні можливості Естонії. За даними відкритих джерел, Україна також отримала від Естонії значну кількість артилерійських систем, зокрема понад два десятки 155-мм гаубиць FH-70, а також броньовані машини Alvis «Mamba».
Важливим напрямом підтримки стала військова медицина та інженерне забезпечення. У лютому 2022 року Естонія разом із Німеччиною передала Україні мобільний польовий шпиталь типу Role-2, який забезпечує надання медичної допомоги на рівні бригади в умовах бойових дій. Згодом було передано ще один польовий госпіталь у співпраці з партнерами. Крім того, навесні 2022 року Естонія направила до України групу фахівців з розмінування для допомоги у ліквідації наслідків бойових дій у небезпечних, але небойових районах.
Паралельно з військовими поставками Таллінн продовжував розширювати інші форми підтримки. У 2022 році Україна отримувала від Естонії безпілотники, зимове спорядження, засоби індивідуального захисту, транспортні засоби та різноманітне допоміжне обладнання. Окремим прикладом стало рішення естонських служб передати українським військовим дрони, які раніше намагався придбати в Естонії громадянин Росії для потреб російської армії.
У 2023–2024 роках естонська підтримка України набула більш системного та стратегічного характеру. Якщо у 2022 році головним пріоритетом було швидке постачання наявних запасів озброєння, то надалі Таллінн почав активно просувати міжнародні ініціативи підтримки України, поєднуючи передачу військової техніки з дипломатичною діяльністю на рівні Європейського Союзу та НАТО.
На початку 2023 року уряд Естонії затвердив один із найбільших пакетів військової допомоги Україні, до якого увійшли артилерійські системи, боєприпаси, протитанкове озброєння та інше військове обладнання. Загальна вартість цього пакета становила понад 113 млн євро, а сукупний обсяг естонської військової допомоги Україні перевищив 370 млн євро, що відповідало більш ніж одному відсотку валового внутрішнього продукту країни. Такий рівень підтримки став одним із найвищих серед союзників України у співвідношенні до економічних можливостей держави.
Важливу роль Естонія почала відігравати і у формуванні загальноєвропейських механізмів підтримки України. У лютому 2023 року Таллінн виступив із пропозицією створити спільну програму закупівлі артилерійських боєприпасів для України на суму близько 4 млрд євро. Ініціатива передбачала централізоване фінансування виробництва та закупівлі одного мільйона 155-мм артилерійських снарядів через механізм European Peace Facility. Метою цього кроку було не лише забезпечення України необхідними боєприпасами, а й стимулювання розширення виробничих потужностей європейської оборонної промисловості.
Паралельно Естонія продовжувала надавати Україні нові пакети військової допомоги. У 2024 році до складу переданого озброєння та обладнання увійшли протитанкові ракети Javelin, кулемети, стрілецькі боєприпаси, транспортні засоби, водолазне обладнання та інші види військової техніки. Окремим елементом підтримки стала передача Україні двох патрульних катерів у координації з Данією, що було спрямовано на посилення безпеки морських шляхів у Чорному морі.
У 2024 році відбувся також важливий етап політичного оформлення співпраці між Києвом і Таллінном. Під час саміту Європейського Союзу було підписано двосторонню безпекову угоду між Україною та Естонією. Документ передбачає довгострокову військову допомогу, підтримку реформування оборонного сектору України, співпрацю у сфері кібербезпеки та розвиток оборонної промисловості. Одним із ключових положень угоди стало зобов’язання Естонії щороку виділяти значні фінансові ресурси на підтримку обороноздатності України.
Окрім передачі озброєння зі складів власних збройних сил, важливим напрямом підтримки України з боку Естонії поступово стала оборонно-промислова кооперація та технологічна взаємодія. У міру затягування війни Таллінн почав дедалі активніше залучати до допомоги українській армії можливості власного оборонного сектору, що дозволило перейти від передачі наявних запасів техніки до виробництва та спільної розробки нових рішень для потреб поля бою.
Одним із найбільш помітних прикладів такої співпраці є діяльність естонської компанії Milrem Robotics, яка спеціалізується на розробці наземних роботизованих комплексів. Платформа THeMIS стала однією із найпоширеніших безпілотних систем, що застосовуються українськими підрозділами. Ці машини використовуються для логістичних завдань, евакуації поранених, перевезення боєприпасів, а також виконання інженерних робіт, зокрема під час розмінування. У 2025 році стало відомо про постачання нової партії таких систем до України, що доповнило вже наявні платформи, передані раніше у межах різних міжнародних програм допомоги.
Важливим етапом розвитку технологічної співпраці стала інтеграція українських бойових систем на естонські роботизовані платформи. У 2025 році українська компанія Frontline разом із Milrem Robotics здійснила інтеграцію гранатометної турелі «Буря» на платформу THeMIS. Під час випробувань система продемонструвала стабільну роботу та здатність уражати цілі на дистанції понад один кілометр. Цей проєкт став прикладом поєднання естонських роботизованих технологій із українськими бойовими модулями, що відкриває нові можливості для розвитку безпілотних наземних систем.
Водночас Естонія почала формувати модель військової допомоги, у якій значна частина ресурсів спрямовується на закупівлю продукції власних оборонних підприємств для подальшої передачі Україні. Уряд країни заявив про намір використовувати щорічні програми підтримки для стимулювання виробництва техніки та обладнання національними компаніями, зокрема у сферах безпілотних систем, засобів спостереження, розмінування та суднобудування. У межах такої моделі Україна отримує нові зразки техніки, а естонський оборонний сектор – додаткові можливості для розвитку виробництва.
Окремим напрямом стала співпраця у сфері боротьби з безпілотниками. У 2026 році британська компанія BAE Systems оголосила про партнерство з естонським технологічним стартапом Frankenburg Technologies для розробки недорогих ракет-перехоплювачів та інших систем протидії дронам. Такі проєкти демонструють, що участь естонських компаній у підтримці України поступово виходить за межі постачання техніки та включає розвиток нових технологій, які можуть бути використані у сучасній війні.
У міру затягування війни естонська політика підтримки України поступово набула ознак довгострокової та інституціоналізованої моделі. Важливим кроком у цьому напрямі стало рішення уряду Естонії запровадити стабільний механізм фінансування оборонної допомоги Україні. У січні 2024 року прем’єр-міністр Кая Каллас оголосила, що протягом наступних чотирьох років країна щороку спрямовуватиме на оборонну підтримку України 0,25 % свого ВВП. Цей підхід фактично закріпив естонську допомогу як довгострокову державну політику, а також став прикладом для інших партнерів щодо можливих масштабів підтримки України.
У межах цієї програми Естонія продовжила передачу озброєння, боєприпасів і військового обладнання, а також почала активніше використовувати потенціал власної оборонної промисловості. Частина фінансових ресурсів спрямовується на закупівлю продукції естонських оборонних підприємств для подальшої передачі українським силам оборони. Зокрема, у 2025 році Україна сформувала перелік військової допомоги на суму близько 100 млн євро, що включає безпілотні літальні апарати, наземні роботизовані платформи, морські дрони та медичне обладнання, які закуповуються у виробників Естонії.
Паралельно Таллінн активно долучився до низки міжнародних коаліцій підтримки України. Естонія бере участь у коаліції дронів, ІТ-коаліції та коаліції радіоелектронної боротьби, спрямованих на забезпечення української армії сучасними технологічними засобами ведення війни. У червні 2025 року країна приєдналася до розширеної коаліції РЕБ, що функціонує під лідерством Німеччини та передбачає централізоване фінансування закупівлі відповідного обладнання для Збройних Сил України.
Важливим напрямом міжнародної взаємодії залишається і регіональна співпраця північних та балтійських держав. У межах формату NB8 Естонія бере участь у координації постачання військової допомоги, підготовці українських військовослужбовців та обговоренні створення спільних військових формувань. Зокрема, у 2025 році обговорювалася участь країни у підготовці так званої Нордично-Балтійської бригади, що може стати одним із нових елементів колективної підтримки України.
Крім того, Естонія долучилася до нових механізмів допомоги, створених у межах НАТО. У 2025 році країна виділила фінансування для забезпечення потреб України через ініціативу Prioritized Ukraine Requirement List (PURL), яка дозволяє союзникам централізовано закуповувати критично важливе озброєння та інше обладнання для українських сил оборони. У 2026 році естонський уряд підтвердив продовження фінансування цієї програми, спрямованої на зміцнення протиповітряної оборони України та забезпечення її боєприпасами.
Таким чином, естонська підтримка України поступово перетворилася на комплексну систему, що поєднує передачу озброєння, фінансові програми, розвиток оборонно-промислової співпраці та участь у міжнародних коаліціях. Така модель дозволяє забезпечувати довготривалу допомогу українським силам оборони та зміцнює позиції Естонії як одного з найбільш активних союзників України в Європі.
Досвід співпраці України та Естонії у 2022–2026 роках засвідчив, що навіть невелика за розмірами держава може відігравати помітну роль у формуванні системи міжнародної підтримки країни, яка веде війну за свою незалежність. Послідовна політична позиція Таллінна, активна участь у міжнародних ініціативах і готовність брати на себе ініціативу в питаннях посилення оборонної допомоги сприяли консолідації ширшої коаліції союзників України. Естонія використовувала власний досвід безпекової політики та членства в європейських і євроатлантичних структурах для просування рішень, спрямованих на зміцнення оборонного потенціалу України та посилення санкційного і військово-технічного тиску на Росію. У результаті така діяльність стала складовою формування нової архітектури регіональної безпеки, у якій підтримка України розглядається як елемент довгострокової стратегії стримування агресії в Європі.
| № п/п | Найменування | Тип | Країна та компанія виробник | Дата передачі | Кількість |
| 1. | FGM-148 Javelin | ПТРК | США, Raytheon / Lockheed Martin | 2022 | невідомо |
| 2. | Д-30 | Причіпна гаубиця | СРСР | з квітня 2022 | 20+ |
| 3. | FH-70 | Причіпна гаубиця | Велика Британія / Німеччина / Італія | з травня 2022 | 24 |
| 4. | Alvis 4 «Mamba» | Броньований автомобіль | Велика Британія, Glover Webb | травень, 2022 | 7 |
| 5. | Mistral | ПЗРК | Франція / Норвегія, MBDA | з червня 2024 | невідомо |
| 6. | EOS C VTOL | Розвідувальний БПЛА | Естонія, Threod Systems | червень – серпень 2023 | 6 |
| 7. | Unmanned Aerial Vehicles | БПЛА | невідомо | до лютого 2023 | 7 |
| 8. | Патрульні катери | Катери | Норвегія, Umoe Mandal | 2023 | 2 (спільно з Данією) |
| 9. | THeMIS UGV | НРК | Естонія, Milrem Robotics | з 2022 | 15+ |
| 10. | ROCUS (на базі THeMIS) | Безпілотні системи розмінування | Франція, CNIM Systèmes Industriels / Естонія, Milrem Robotics | 2025 | 6 |
| 11. | Польовий шпиталь Role-2 | Мобільний медичний комплекс | Німеччина / Естонія | 2022 | 2 |
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин