16 січня стало відомо, що Україна отримає від Великої Британії таємничі зенітні ракетні комплекси Gravehawk, інформації про них небагато. Вся вона – з оригінальної публікації Міністерства оборони Об’єднаного Королівства, але варто припустити та розглянути, що це може бути.
Gravehawk — це зенітний ракетний комплекс, термінову розробку якого було спільно профінансовано за кошти Британії та Данії.
Повідомляється, що два дослідні зразки Gravehawk вже проходили випробування в Україні. Цього року Британія планує передати ще 15 одиниць.
Як ми вже писали, це не повноцінна нова розробка, а компіляція готових рішень на основі ракет “повітря-повітря”.
Під такий опис підпадають зенітні ракетні комплекси, які Велика Британія вже передавала Україні на основі авіаційних ракет AIM-132 ASRAAM, пускову для яких встановили на шасі Supacat HMT.
В оригінальному виконанні ракета АІМ-132 важить 88 кг, її довжина становить 2900 мм, діаметр корпусу – 166 мм.
Дальність пуску при застосуванні з літака становить 25 км, але при застосуванні з наземної пускової установки значно менша.
Більше про цей “ерзац ЗРК” можна дізнатися зі статті доктора історичних наук Андрія Харука або з випуску “Мілітарний доповідає” за 4 жовтня 2023 року:
Проте цей варіант малоймовірний, принаймні в повідомленні оборонного відомства йдеться про українські ракети:
“Інноваційна система розміром з морський контейнер здатна модернізувати ракети «повітря-повітря» для протиповітряної оборони наземного базування, тобто використовувати українські ракети, які вже є на озброєнні їхніх ЗСУ”
Тобто мова йде про вироблені в Україні ракети, які є на озброєнні Повітряних Сил Збройних сил України.
І тут список максимально звужується, адже в Україні в останні роки її соціалістичного минулого виготовлялися лише один тип ракет «повітря-повітря» – Р-27. Хоча і не виключає твердження, що там могли порахувати будь які ракети радянського виробництва, як українські, наприклад ті ж Р-73, які інтегровані в ЗРК “Оса” за сприяння фонду “Повернись Живим”.
Мова йде про ракети Р-27 в різному виконанні – з напівактивною та інфрачервоною головками самонаведення. Ще були спроби створити варіанти з пасивною та активною головками самонаведення, але про результати нічого не відомо.
Ще в 2017 році «Мілітарний» писав, що тодішній керівник ДК “Укроборонпром” Роман Романов запропонував польській промисловості спільну розробку системи ППО малої дальності з використанням авіаційних ракет Р-27, яка виробляється київським підприємством “Артем”.
З польської сторони партнером виступала компанія WB Electronics, яка є однією з найпотужніших оборонних компаній Східної Європи в галузі електроніки.
У 2019 році під час науково-практичної конференції, присвяченої проблематиці ППО Польщі, зацікавленість у проєкті підтвердив представник промислової групи Роман Мушал.
Промисловець розповів, що вже створено більшість необхідних елементів – двигун, паливо, головка самонаведення (активні, пасивні та тепловізійні елементи), а за активного фінансування проєкту приблизно за три роки мали бути готові перші результати.
Проте, як бачимо з опису, для реалізації потрібна була відпрацьована технологія з новими радіолокаційними ГСН, перевірка їх у ракеті, пуски тощо. А окремий шмат роботи – це інтеграція з радіолокаційними станціями огляду, супроводу та іншими машинами в єдине ціле.
Може здатися, що хоч і спроби були, але нічого не було реалізовано, проте це не так. У партнерстві з польською компанією розглядали варіант використання ракет з різними головками самонаведення, але, як вже бачимо на прикладі застосування авіаційної ракети Р-73 з наземної та надводної пускових установок, має право на життя ерзац ЗРК з ракетами Р-27 з інфрачервоною головкою самонаведення.
І тут навіть Україна не була першопрохідницею у застосуванні. Здивовані? Ще на початку 2018 року ми повідомляли про ураження в Ємені винищувача F-15 Королівських Повітряних сил Саудівської Аравії.
Відео того ураження збереглося на каналі “Тиск” у Youtube:
Згодом Міністерство оборони Саудівської Аравії відзвітувало про знищення пускової установки цього “ерзац ЗРК” та машини з генератором, необхідної для його роботи:
Якщо спрощено описати принцип дії, то ракета Р-27Т механічно наводиться на напрям цілі в межах поля зору ГСН і здійснюється пуск, де вона має вже самостійно керувати ракетою на її шляху до цілі. Втілити таке у життя простіше, ніж створити повноцінний зенітний ракетний комплекс, але теж є багато “підводних каменів”, як, наприклад, вік ракет, погодні умови, протиракетні заходи на літаку тощо.
Вважається, що реалізувати подібний комплекс єменським бойовикам допомогли спеціалісти з Ірану, які мають великий досвід в інтеграції різноманітного озброєння під свої потреби (для прикладу, ракету Р-27 вони інтегрували до літака F-14), реверсінжинирінгу тощо.
Але якщо це доступно одним, то чому не можуть інші? У жовтні 2022 року в Індії представили систему ППО Samar-2 на основі авіаційної ракети Р-27Т.
Комплекс вони створювали для того, щоб військові змогли використовувати з наземних пускових установок авіаційні ракети класу «повітря-повітря», у яких завершується термін придатності.
Станом на січень 2025 року не відомо, чи просунувся комплекс далі демонстрації на виставці. Хоча у виконанні Samar-1 він уже відстріляв ракетами Р-73.
Достеменно не відомо, що являє собою зенітний ракетний комплекс Gravehawk, але вище описане логічне припущення робить використання ракет Р-27 для нього можливим. Тим більше, що в України були запаси цих ракет, які використовувалися і використовуються з винищувачів Су-27 Повітряних Сил ЗСУ.
У разі якщо це справді так, то залишається відкритим питання їх ефективності, адже їх могли виготовити ще більше 30 років тому.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин