7 вересня 2022 року Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний та перший заступник парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони Михайло Забродський опублікували спільну статтю “Перспективи забезпечення воєнної кампанії 2023 року: український погляд”. Українські генерали подали консолідоване бачення логіки перемоги над ЗС РФ вже в 2023 році. “Мілітарний” пропонує своє прочитання головних тез наших воєначальників.

І. Бойові дії співставні за інтенсивністю з світовими війнами триватимуть і в 2023
Ні про який бліцкриг давно не йдеться. Активна фаза уже триває довше, ніж очікували від конфліктів 21-го століття. Лінія фронту в тисячі кілометрів, задіяно десятки тисяч одиниць техніки. Прямо або опосередковано до протидії ЗС РФ задіяно більше мільйона українців. Війна триватиме і в 2023 році.

ІІ. Майбутні військові цілі Росії — від Одеси до Києва
Росія хоче вийти на адміністративні кордони Донецької області. Кремль планує загрожувати Запоріжжю та Дніпру і захопити більшу частину українського Лівобережжя. Найпривабливішим для Росії став плацдарм на Правобережжі: звідти можна намагатися захопити Миколаїв та Одесу, а після окупації Кривого Рогу загрожувати центральним та західним регіонам України. Та небезпеку варто очікувати не лише з півдня: залишається загроза атаки на Київ з Білорусі. Росія хоче позбавити Україну доступу до Чорного моря і отримати центральний елемент енергетичної системи країни — Південноукраїнську АЕС.

ІІІ. Для перемоги України над Росією має відбутися послідовна або одночасна серія контрударів
Кампанія 2023 року може стати переломною і для цього потрібно підготувати та реалізувати серію контрнаступальних ударів для виходу на кордони України 2014 року. Кампанія 2023 року передбачатиме деокупацію Криму. Для цього необхідний відповідний додатковий комплект військ.

IV. Україна повинна сформувати ще десятки нових бригад
Для перемоги Україні потрібно сформувати одне або кілька оперативних з’єднань по 10 чи 20 бригад. Із особовим складом проблем не передбачається. Формування такої кількості нових частин потребує заміну основних зразків озброєння. Це можливо тільки за допомогою союзників.

V. Міжнародні партнери України повинні перейти до планового виробництва та постачання техніки і боєприпасів
Партнери України повинні продемонструвати політичну волю, щоб сформувати довгострокові плани забезпечення ЗСУ технікою та боєприпасами. Уже прийшов час орієнтуватися не лише на запаси власних армій, а й на запуск виробництва для потреб України.

VI. Деокупація Криму не означатиме остаточної перемоги над Росією
Кримський півострів надважливий для Росії у війні проти України — це база Чорноморського флоту і ключова ланка в логістиці. Але втрата Криму не позбавить Росію її ключових можливостей.

VII. Перемога можлива після усунення диспропорції у спроможностях України та Росії
Спроможності України та Росії неспівставні. Ключова диспропорція у глибині враження цілей. Росія здатна обстрілювати всю територію України, а ЗСУ мають зброю із дальністю враження максимум 120 км.

VIII. Відчуття безкарності — головний фактор, який заохочує Росію продовжувати війну
Російське керівництво та більшість населення країни-агресора перебувають у безпеці та мають відчуття тотальної безкарності за розв’язану війну. І саме ця емоція стала ключовою у їхній здатності продовжувати агресію. Якщо в росіян забрати відчуття безпеки та безкарності — це наближатиме перемогу України. Але поки що для росіян війна має “віддалений” характер.

IX. Вирівнювання спроможностей України та Росії можливе через переозброєння ракетних військ та артилерії, Повітряних сил та ВМСУ
Потрібно змінити підхід щодо надання військової допомоги. Він має базуватися на комплексній оцінці нарощування спроможностей ЗСУ. Ракетний удар по аеродрому в Саках в Криму — приклад, що демонструє роль зростання спроможностей. Потрібні нарощування спроможностей ракетних військ, тактичної авіації та флоту, а не просто передача певної кількості ракет ATACMS.

X. Навіть ядерний удар не зламає волю українців до опору
Можливість застосування ядерної зброї проти України не виключена, але вона не зламає опір. Країни світу мають відреагувати усім своїм арсеналом на спробу росіян розв’язати ядерну війну в Європі.