Вранці 22 червня, російські загарбники заявили про ураження мостів, які з’єднують тимчасово окупований півострів Крим та захоплені росіянами райони Херсонської області.

Пошкодження отримали діючий автомобільний міст через Чонгарську протоку та паралельний йому старий, який вже не використовують.

Згодом у соцмережах та у медіа російські пропагандисти опублікували зображення з результатами ураження транспортних переходів.

Діючий автомобільний міст має наскрізне пробиття однієї зі смуг дороги. Також пошкоджене дорожнє покриття і конструкція старого мосту.

Росіяни заявили, що по спорудах ударили ракетною зброєю близько п’ятої ранку.

Представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов, коментуючи ранкові удари по двох мостах у районі Чонгара, сказав в ефірі 24 каналу, що “далі буде”.

Він повідомив, що йдеться про планомірну роботу Сил оборони, Руху опору та місцевого населення, яке чекає на звільнення окупованих територій.

Юсов додав, що аналізувати з точки зору військової доцільності речі, які відбуваються на тимчасово окупованих територіях, потрібно буде вже після їх звільнення.

Варто зазначити, що через Чонгар росіяни перекидають військову техніку та озброєння з окупованого Криму для війни з Україною. Деякі пропагандитисти з РФ стверджують, що цим шляхом іде до 70% транспортних потоків і вантажів військового призначення.

До останнього моменту цей шлях був відносно безпечним. Адже Чонгарський міст знаходиться на відстані близько 128 кілометрів від найближчої точки на лінії бойового зіткнення, а саме правобережжя Херсонщини. Тож без “довгої руки” ЗСУ не могли сюди дістати.

Шляхи сполучення Криму з материковою Україною

Тимчасово окупований Крим із Херсонською областю з’єднують три основні автомобільні дороги: дві від Армянська в напрямках Каланчака та Чаплинка та одна з району Джанкоя через Чонгар в бік материкової України.

Також через Чонгарську протоку від Джанкоя в бік селища Сиваш і одноіменної залізничної станції проходить залізничний міст.

Окупанти для перекидання військ та доставки військової техніки та озброєння також можуть використовувати автомобільну дорогу на Арабатській Стрілці, яка йде в бік Генічеськ Херсонської області.

Про відновлення пошкодженого на початку російського повномасштабного вторгнення мосту, який з’єднує Арабатську стрілку з Генічеськом окупаційна “влада” заявила у січні 2023 року.

Цей міст був підірваний українським військовим у лютому 2022 року, щоб зупинити рух російських колон техніки.

Також ще у листопаді минулого року Головне управління розвідки Міноборони України повідомило, що росіяни активно використовують дорогу через Арабатську Стрілку між Кримом та Херсонською областю.

Там зазначили, що до 24 лютого 2022 року ця дорога не використовувалась, оскільки була перекопана.

Однак після початку російського повномасштабного вторгнення інженерні підрозділи загарбників відновили ґрунтову дорогу та транспортне сполучення, що дозволило зменшити маршрут з окупованого Криму до Херсонської, а у подальшому аж до Донецької області.

Варто зазначити, що дорога через Чонгар наразі є найзручнішою для перевезення росіянами військової техніки у Запорізьку область де нині тривають запеклі бої. Знищення чи пошкодження залізничного і автомобільних мостів ускладнить логістику загарбників на південному напрямку де нині українські Сили оборони ведуть наступальні дії на Мелітопольському і Бердянському напрямках.

Чим можна знищити мости до Криму?

Після повідомлення про пошкодження мостів через Чонгарську протоку, росіяни заявили, що споруди були уражені авіаційними крилатими ракетами Storm Shadow.

Окупанти опублікували фото уламків з написами англійською мовою та серійними номерами й іншими позначеннями.

Показані росіянами кадри пошкоджень діючого автомобільного мосту демонструють наскрізне пробиття дорожнього полотна і верхньої частини конструкції транспортної споруди.

Також на фото можна помітити і певні пошкодження на опорі мосту та уламки бетону поруч. Але з цих зображень важко визначити рівень ушкоджень і чи вплинуть вони на стабільність всієї конструкції.

Можна припустити, що саме опора була головною ціллю під час удару, якщо по мосту справді вдарили Storm Shadow. Ці ракети створені, щоб знищувати важливі стаціонарні об’єкти, зокрема мости і бункери. Ракета має подвійну бойову частину: перший заряд прошиває зовнішній шар бетону, а другий – залітає всередину бункера та вибухає.

Конструкції залізобетонних мостів мають високий рівень живучості.

Це показав український досвід ураження Антонівського мосту через річку Дніпро у Херсоні, який мав важливе стратегічне значення для російської окупаційної армії.

ЗСУ кілька місяців (з липня до початку листопада 2022 року) били високоточними артилерійськими снарядами і реактивними боєприпасами з ракетної системи HIMARS по мосту.

Постійні удари зробили міст непридатним для пересування важкої техніки. Тому росіяни намагалися збудувати поруч міст із барж. Також використовували пороми та інші плавзасоби для перевезення техніки і особового складу з одного берега Дніпра на інший.

Однак повністю знищити міст, зруйнувати опори, обвалити кілька прольотів дорожного полотна так і не вдалося.

Відступаючи з Херсона у ніч на 11 листопада російські загарбники підірвали частину Антонівського мосту.

Було зруйновано декількох опор і прольотів мосту – росіяни спочатку  замінували, а потім підірвали конструкцію.

Чи можливо окупантам відрізати шлях з Криму ?

Для знищення мосту високоточними боєприпасами може знадобитися багато часу доки вони не стануть цілком непридатними для використання.

Але Антонівський міст не варто на пряму порівнювати з Чонгарським мостом. Вони мають зовсім інші технічні параметри і конструктивні відмінності.

Тому імовірно для знищення залізничних і автомобільних мостів через Чонгарську протоку знадобиться набагато менше високоточних ударів.

Маса осколково-фугасної бойова частина керованих ракет GMLRS, які застосовують реактивні системи залпового вогню М270 та М142 HIMARS, становить близько 90 кілограмів, а бойова частина ракети Storm Shadow – близько 450 кг і створена спеціально для пробиття бетонних укриттів.

Мости через Чонгарську протоку розташовані на відстані понад 100 км від нинішньої лінії фронту. Окрім ракет Storm Shadow ці об’єкти підпадають під радіус ураження і нових українських систем озброєння, зокрема високоточних ракет «Вільха-М».

Ще у березні перший заступник голови Національної асоціації оборонно-промислового комплексу України Іван Вінник заявив, що виробники планують модифікувати «Вільху-М», щоб збільшити її радіус дії до 150 км. Однак він відмовився уточнити, коли саме можуть бути готові ракети.

«Скажімо так, сподіваємось, якраз під час контрнаступу, вірогідність якого очікують на півдні, у напрямку Азовського моря», — заявив він виданню The War Zone.

Вінник також додав, що «випробування проходитимуть на полі бою».

Також українським силам для знищення таких й інших стратегічно важливих для  окупантів об’єктів могли б допомогти і тактичні балістичні ракети ATACMS, які поки що США відмовляються постачати Україні.

Однак варто зазначити, що Комітет у закордонних справах Палати представників США підтримав двопартійну резолюцію із закликом до адміністрації Байдена щодо надання Україні цих ракет з дальністю пуску до 300 км.

Міст у Чонгарі є важливим для перевезення вантажів з території Росії до окупованого Криму через так званий транспортний “сухопутний коридор” від Ростовської області РФ через окупований Мелітополь до захопленого півострова.

Зазначимо, що після вибуху на Кримському мосту минулого року, потік вантажів з РФ в напрямку Криму відбувається через тимчасового окуповані райони Донецької, Запорізької і Херсонської областей.

Якщо вдасться знищити, або дуже сильно пошкодити міст через Чонгар, росіяни будуть змушені використовувати лише автошляхи через Каланчак та Чаплинку на окупованій Херсонщині.

Ці дороги знаходять значно ближче до лінії фронту і їх можуть обстрілювати українські далекобійні системи озброєння, доприкладу це можуть бути HIMARS.

Таким чином українські Сили оборони зможуть взяти під вогневий контроль не лише шляхи пересування російської окупаційної армії, але й шляхи постачання в Крим.

До появи на озброєнні ЗСУ далекобійних французько-британських крилатих ракет Storm Shadow, ці шляхи сполучення були недосяжними для ударів і росіяни вважали їх тиловими.