Популярні
Краків, заповнений зал університету AGH, де зібралися українські посадовці, військові, MilTech-компанії, а також представники країн — членів НАТО та інвестори. Це NATO—Ukraine Defense Innovators Forum.
Основна мета – з’ясувати, як допомогти розвитку українських інновацій та вплинути на поле бою.
«Форум об’єднав наших українських партнерів і союзників, щоб допомогти Україні сьогодні та зміцнити союзницькі сили на завтра», – сказав Девід ван Віл, помічник генерального секретаря НАТО з інновацій, гібридних технологій та кібербезпеки.
Під час відкриття форуму він відзначив важливість об’єднання зусиль для створення спільної екосистеми для українських інновацій та країн-партнерок.
Альянс готовий надати експертизу та допомогу, оскільки розвиток технологій — це майбутнє не тільки у військових технологіях, а й в економіці.
Що саме мається на увазі під підтримкою від НАТО?
Відповідаючи на це запитання Девід ван Віл зазначив, що фахівці альянсу можуть надати експертизу, враховуючи відгуки операторів тих чи інших систем та залучити потужності великих виробників країн – членів альянсу для масштабування інноваційних рішень.
«Ми намагаємося об’єднати спільноту операторів та інноваторів, які там, на передовій, намагаються зробити щось краще завтра, з фахівцями з інших частин альянсу, які можуть допомогти нам з цими питаннями», – зазначив Девід ван Віл.
Власне для цього форум і відбувся – обмінятися досвідом та ідеями.
NATO—Ukraine Defense Innovators Forum об’єднав понад 400 новаторів, підприємців, інвесторів, науковців, дослідників і кінцевих користувачів-операторів із 17 країн, серед яких більше 100 стартапів.
«Як НАТО ми не будуємо заводи, але ми є платформою, де можемо об’єднати усіх людей, які будують заводи, або тих, хто має гроші. І ми можемо спрямувати їх у правильному напрямку, показати, куди, на нашу думку, рухається майбутнє і які інвестиції слід робити. Це те, про що я говорив, де ми хочемо допомогти побудувати інноваційну екосистему, яка матиме тривалий вплив не лише під час війни, а й стане експортним продуктом, коли війна закінчиться», – наголосив Девід ван Віл помічник генерального секретаря НАТО з інновацій, гібридних технологій та кібербезпеки.
Ще одна важлива тема, яку обговорюють в експертних колах, – це залучення комерційних рішень для потреб оборони.
Російсько-українська війна виявила, як комерційні рішення можуть впливати на поле бою.
У Департаменті оборони США діє спеціальний відділ DIU – Defence innovation Unit, який зосереджений саме на інтеграції комерційних технології для потреб військових. Тут питання не лише в тому, щоб використати комерційне або цивільне рішення для військових. Воно має бути безпечним, не має бути проблем із логістикою, а програмне забезпечення потрібно швидко оновлювати.
«Що ми повинні мати, так це здатність до швидкої ітерації і розробки рішень, коли ворог розробляє щось, що протидіє тому, що ми робимо. Єдиний спосіб зробити це – діяти зі швидкістю потреби. Це можуть зробити комерційні фірми», – зазначив Тент Емінекер, менеджер проєктів у DIU.
Процеси закупівлі та планування у Департаменті оборони США тривалі та негнучкі. І саме використання комерційних рішень може дати належний ефект при запровадженні змін на полі бою. Тож алгоритм залучення компаній – в розробці, і наразі тестуються рішення, як саме вони можуть спрацювати.
Наприклад, існує проєкт Blue UAS. Це список платформ, які можуть закуповуватися для потреб користувачів Департаменту оборони США. Всі вони проходять експертизу щодо безпеки технології. Список оновлюється, до нього нові платформи як додаються, так і можуть бути виключені.
«Шість–сім років — це досить швидко для традиційної програми Міністерства оборони. Що ми можемо зробити, так це протягом дев’яноста днів взяти комерційну готову платформу або компонент, програмне забезпечення, проаналізувати його, засвідчити, що він відповідає законодавству, провести аналіз кібербезпеки і внести його до списку схваленої експлуатації в межах Департаменту оборони. Дев’яносто днів – це занадто довго, але ми постійно працюємо над тим, щоб стати кращими», – відзначив Тент Емінекер, менеджер проєктів у DIU.
Але тут насамперед ідеться про американські компанії та перспективу залучити європейські з країн – членів НАТО.
Крім того, НАТО має свій акселератор для стартапів – DIANA (Defence Innovation Accelerator for the North Atlantic). Участь у ньому можуть брати компанії, які зареєстровані в одній з країн – членів альянсу.
У 2023 році теми, за якими працював цей акселератор, – це енергетична безпека, безпечний обмін інформацією та моніторинг і спостереження.
У DIANA роблять акцент на комерційних стартапах, які пропонують безпекові рішення. Відібрані компанії отримують грантове фінансування для розробки та демонстрації своїх технологій, отримують доступ до ресурсів тестування та оцінки в альянсі, а також знайомляться з інвесторами та кінцевими користувачами технологій для підтримки та їх впровадження.
Крім того, є NIF – NATO Innovation Found – це окремий венчурний фонд, який підтримується 24 країнами – членами НАТО та інвестує у наукові та інженерні стартапи, які працюють з оборонними технологіями.
DIANA та NIF – це інструменти для залучення комерційних компаній та стартапів, а також стимулювання технологічного ринку саме в інтересах оборони.
Тож природно, що український Defence Tech кластер Brave1 разом із представниками уряду, Генерального штабу ЗСУ та українськими компаніями є учасниками форуму.
«Уже зараз Україна — найкращий R&D-центр для будь-яких інновацій. Сьогодні ми отримуємо технологію для тестування, а завтра — масштабуємо її в сотні разів», — зазначив віце-прем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Водночас українським інноваціям потрібна підтримка тут і зараз. Йдеться про інвестиції на R&D, тестування та масштабування. Причому це ті рішення, які фактично одразу використовують військові на полі бою. Найбільші сектори таких рішень – це безпілотні системи, засоби зв’язку, радіоелектронної боротьби та радіорозвідки.
Закупівлі техніки українських виробників зараз обмежені українським бюджетом. Крім того, під час воєнного стану діє заборона на експорт оборонної продукції українських виробників. Тож один зі способів залучити кошти на розвиток технологій – це можливість українським стартапам брати участь в інвестиційних програмах та залучати кошти міжнародних фондів.
«Ми повинні створити цю інфраструктуру для компаній в Україні і ми повністю зацікавлені в тому, щоб вони залишалися в Україні. Саме тому для нас важливо, щоб нам надавали підтримку не тільки технікою та обладнанням, а й укладали контракти з міжнародними компаніями, а також надавали гранти українським компаніям для їхніх досліджень та розробок. І навіть просто будували дослідницькі центри з потрібними потужностями та обладнанням для невеликих компаній, які зможуть приходити та використовувати це», – зазначила Наталія Кушнерська, керівниця Defence Tech кластера Brave1.
Усі зазначені ініціативи – DIU, DIANA, NIF – це інструменти для компаній та стартапів у США або країнах – членах НАТО. Для того, щоб українська компанія змогла, наприклад, взяти участь в акселераторі DIANA, вона має бути зареєстрована за кордоном. Тому наразі ці можливості для українських компаній в Україні закриті.
Але залишаються можливості для залучення приватних інвесторів, які теж беруть участь у форумі. Алгоритму дій або конкретного плану зараз немає, та є діалог.
Учасники форуму з боку України – українські стартапи, учасники Brave1 зазначають, що такі зустрічі дозволяють напряму поспілкуватися з бізнесом та потенційними інвесторами, показати потенціал виробів, які вже створені і вже працюють.
Зустрічі з бізнесом – це частина NATO—Ukraine Defense Innovators Forum. Звісно, потенційні контракти ніхто не розкриватиме, та й такі угоди просто так не укладаються. Водночас це шлях показати потенціал українських інновацій.
Україна вже має приклади залучення коштів країн-партнерок для закупівлі озброєння вітчизняного виробництва, наприклад, Україна та Данія підписали меморандум про таку закупівлю.
Також нещодавно Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості в межах проєкту ZBROYARI: Manufacturing Freedom провело демонстрацію евакуаційних та логістичних платформ для представників країн-партнерок, які, наприклад, мають обмеження щодо фінансування закупівлі летального озброєння.
Приватний бізнес теж може бути джерелом залучення коштів в український MilTech. Форум у Кракові продемонстрував зацікавленість усіх сторін, щоб залучення інвесторів відбулося.
«Саме тому ми закликаємо партнерів приходити в Україну, переймати нашу експертизу та інвестувати. Розвиток українського defense tech вигідний усьому демократичному світу і країнам НАТО зокрема», — наголосив заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков.
Крім того, на форумі провели хакатон Automated Visual Guidance Hackathon. Завдання – FPV-дрон з автоматичним розпізнаванням цілі, автоматичним наведенням та ураженням.
Призовий фонд хакатону – 100 тисяч доларів. Перше місце посіла українсько-норвезька команда Sensorama Lab / KEF Robotics, а третє – українська команда AI Autonomix.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
