РФ розраховувала провести швидку війну і захопити Україну невеликими силами за короткий час. Однак їй це не вдалося і ця фаза війни вже триває майже півтора року.

Широкомасштабне вторгнення розпочалося 24 лютого 2022 року. Російські окупанти почали обстрілювати об’єкти практично на всій території нашої держави, а її сухопутні сили пішли у наступ по всій лінії кордону та з території Білорусі.

Для цих цілей Росія виділила свої найбільш боєздатні військові частини та з’єднання. На той час сили вторгнення складали понад 150 тисяч російських військових. Переважно це були контрактники.

Однак Сили оборони України завдали окупантам великих втрат у живій силі та техніці й вибили їх з півночі країни. Після цього російське керівництво зрозуміло, що визначених обмежених сил для війни проти України не вистачає. Тому Кремль був змушений залучати до війни всі свої ресурси, щоб компенсувати втрати і продовжувати свої наступальні дії на різних ділянках фронту.

Спочатку у РФ розпочалася кампанія з набором нових контрактників, а також там почали заохочувати строковиків до підписання контрактів. У деяких випадках контракти підписували без відома самих строковиків, а потім їх відправляли на війну в Україну.

Також російським військовослужбовцям, у яких закінчилися контракти, заборонили звільнятися зі служби до завершення так званої «спеціальної військової операції» (так у Росії називають повномасштабну війну проти України).

Однак і цього Кремлю було замало. Для посилення угруповання військ росіяни почали залучати найманців так званої «ПВК Вагнер». Через значні втрати у боях із українськими захисниками в ряди «вагнерівців» почали вербувати ув’язнених з російських тюрем. У так звану «ПВК Вагнер» почали приймати ув’язнених віком від 22 років до 50 років із деякими виключеннями. Вони виконували завдання «штурмовиків» – це бійці, які повинні першими атакувати оборонні позиції противника. Лише у боях на сході України військові ЗСУ знищили понад 20 тисяч російських найманців, ще 80 тисяч «вагнерівців» отримали поранення.

Перша вимушена мобілізація осені 2022

У вересні 2022 року президент РФ Володимир Путін підписав указ про часткову мобілізацію. Спочатку росіянам обіцяли мобілізовувати лише осіб, які перебувають у запасі. Але згодом у соцмережах та російських ЗМІ почала з’являтися інформація, що дуже часто повістки отримують багатодітні чоловіки без бойового досвіду та з численними хворобами. Їх так звана “часткова мобілізація” мали би оминути.

Путін у своєму відеозверненні до росіян обіцяв, що мобілізовані перед відправкою у частини обов’язково проходитимуть додаткову військову підготовку з урахуванням досвіду війни в Україні. Мали призвати щонайменше 300 тисяч росіян. Але, імовірно, ця цифра може бути більшою.

Також держдума Росії ввела в Кримінальний кодекс поняття “мобілізація” і “воєнний час”, а також схвалила поправки щодо відповідальності за дезертирство під час мобілізації або у воєнний час.

Згідно з ухваленими поправками, обтяжуючою обставиною для злочинів проти військової служби вважатимуть не тільки умови збройного конфлікту або військових дій, а й “період мобілізації або воєнного стану, у воєнний час”.

У Росії запровадили кримінальну відповідальність за добровільну здачу в полон (від 3 до 10 років) і за мародерство (до 15 років). Згідно з поправками, якщо в період мобілізації або воєнного стану військовий залишив частину на термін до 10 днів, йому загрожує до 5 років в’язниці. Якщо залишив частину на місяць – то 7 років ув’язнення, а якщо був відсутній більше місяця – може провести за ґратами 10 років.

Призвані на військові збори росіяни, які перебувають у запасі, нестимуть кримінальну відповідальність за неявку або дезертирство нарівні з контрактниками і призовниками. За відмову від участі в бойових діях росіянин може отримати до 3 років колонії, якщо ж вона спричинила тяжкі наслідки – до 10 років.

Варто зазначити, що указ про завершення часткової мобілізації у РФ наразі не оголошений.

Мобілізують всіх: Росія готується до тривалої війни

Україна почала отримувати новітнє західне озброєння, артилерію і техніку, а її військові – швидко вчилися і воювати загалом, і якнайкраще використовувати отриману допомогу. Тому втрати російських окупантів на полі бою зросли, а тимчасово окуповані території на Харківщині, Миколаївщині та Херсонщині вдалося звільнити.

Росіяни були вимушені закривати свої втрати насиченням лінії фронту мобілізованими, більша частина яких має погану військову підготовку, що знову призводить до значних втрат.

Щоб компенсувати ці втрати, продовжувати ведення війни проти України та готуватися до довготривалих бойових дій, у РФ почали змінювати законодавство. Так Кремль намагається збільшити кількість чоловічого населення, яке підпадатиме під повну мобілізацію при її оголошенні. Також ці зміни у законах РФ не дають чоловікам уникнути мобілізації чи призову на строкову службу.

Зокрема у квітні в Росії почали змінювати правила призову через внесення відповідних поправок у закон. Одна з них передбачає запровадження електронних повісток, які будуть поширювати в електронному вигляді. При цьому повістку вважатимуть отриманою навіть якщо людина її не переглянула в мобільному додатку держпослуг.

Передбачається, що спочатку повістка буде опублікована в загальному реєстрі військовозобов’язаних – це нова велика база даних, яку створює російська влада і яку вестиме міністерство оборони. У єдиній базі призовників будуть особисті та паспортні дані військовозобов’язаного, місце його реєстрації та місце фактичного перебування, відомості про освіту, місце роботи, стан здоров’я та сімейний стан.

Повістка буде вважатися отриманою після закінчення семи днів з дати її публікації в цьому загальному реєстрі. Після 20 днів неявки до військкомату запроваджують обмеження низки прав: заборону на реєстрацію індивідуальних підприємств, постановку на облік у податковій службі, керування автомобілем, отримання кредитів тощо.

Також призовники отримують заборону на виїзд із країни з моменту отримання повістки. Це роблять для того, щоб вони не втекли закордон. Уся їхня особиста інформація, яку вже мають російські держустанови, також потрапить у новостворену базу даних військовозобов’язаних. Уряд РФ стверджує, що нові норми діятимуть з початком осіннього призову у 2023 році.

У червні Путін також підписав закон, який передбачає, що призвані до армії особи муситимуть здавати закордонні паспорти. Це потрібно зробити протягом п’яти днів від моменту прийняття рішення про призов. Паспорт повернуть після завершення служби. Якщо росіянин, право якого на виїзд із країни обмежене, не здасть без поважної причини паспорт на зберігання, документ визнають недійсним.

Також у липні цього року до закону про військову службу в Росії внесли поправку, яка фактично забороняє юристам представляти інтереси призовників та мобілізованих у військкоматах. Згідно з новими змінами, скарги на дії військкоматів зможуть подавати лише самі громадяни чи їхні «законні представники». За чинним законодавством до «законних представників» належать батьки, опікуни чи усиновителі неповнолітнього громадянина. Виходить, що всі росіяни, які досягли 18 років і викликані за повісткою, зможуть взаємодіяти з військкоматом лише самостійно, а юристи не зможуть представляти їхні інтереси у разі порушень.

Крім того, із 1 жовтня в Росії в 10 разів підвищать штраф за неявку до військкомату за повісткою. Неявка спричинить накладення штрафу від 10 тисяч до 30 тисяч рублів. Наразі штраф за це становить від 500 до 3 тисяч.

Міноборони РФ пропонує ставити чоловіків на військовий облік і вносити зміни до документів військового обліку без особистої явки у військкомат військовозобов’язаних громадян і тих, що перебувають в запасі.

Також у РФ підвищили призовний вік, який з 1 січня 2024 року становитиме від 18 до 30 років. Раніше межі складали 18-27 років. Окрім того, строковики у період мобілізації та воєнного стану зможуть укладати контракт на службу в армії терміном на один рік уже через місяць від початку своєї служби.

Запас

Водночас у РФ підвищили граничний вік перебування військовозобов’язаних у запасі та у мобілізаційному резерві.

Зокрема, для солдатів, сержантів та прапорщиків цифра зросла із 50 до 55 років. А для військовослужбовців, що належать до першого розряду, граничний вік підвищать із 35 до 40 років, для військовослужбовців другого розряду цифра зросте з 45 до 50 років, третього – з 50 до 55 років.

Також збільшили граничний вік перебування у мобілізаційному резерві. Для старших офіцерів – із 60 до 65 років, для молодших офіцерів – з 55 до 60 років, а для особового складу та прапорщиків – з 45 до 55 років. Граничний вік перебування у мобілізаційному резерві для офіцерів вищого рангу зберігається на рівні 70 років. Норми закону набудуть чинності з 1 січня 2024 року. Проте до 1 січня 2028 року передбачений перехідний період, протягом якого громадяни, які перебувають у запасі, будуть переводитись у відставку поетапно.

Крім того, закон, який був підписаний у липні, передбачає можливість укладання контракту про перебування у резерві з громадянами іншої держави віком до 52 років.

Під мобілізацію у Росії також підлягають батьки трох дітей та батьки дітей-інвалідів. Однак у російських пропагандистських медіа стверджують, що генеральний штаб російської армії видав наказ, який нібито поширив відстрочку на батьків із трьома дітьми. Але підтверджень цього немає: і у соцмережах, і медіа РФ заявляють, що таких чоловіків мобілізують.