Українські морські дрони: після камікадзе – носій ракет

Першим зразком морського дрона з інтегрованим озброєнням у складі Сил оборони України можна вважати розроблений фахівцями СБУ “Sea Baby”, на якому є можливість встановлювати пускові установки для ракетного озброєння, схожі на динамореактивний гранатомет РПВ-16 у кількості від двох до шести транспортно-пускових контейнерів в кормовій частині платформи.

Водотоннажність цього дрона варіюється від 1 до 5 тонн, що має забезпечувати чудові характеристики у прибережній зоні. Крім того, такі розміри дозволять проводити їх розгортання на непідготовленому узбережжі.

Наразі невідомо, використовуються нові дрони у ролі “камікадзе”, чи є багаторазовими, але як припускають експерти, ракетне озброєння має забезпечити більший ступінь пошкоджень та відволікти екіпаж, перед безпосередньою детонацією морського дрона.

Використання українського морського дрона “Sea Baby” з ракетним озброєнням у грудні 2023 року стало першим випадком, коли безпілотник подібного типу атакував ворожий надводний бойовий корабель інтегрованим на борту озброєнням.

На опублікованому відео від видання “Українська Правда” можна помітити залповий пуск ракет невідомого типу по надводній цілі біля севастопольської бухти. Всього, на 16 секундному відео можна помітити пуск 11 ракет по російському катеру, який вийшов на їх перехоплення.

Цей випадок демонструє швидкий розвиток безпілотних надводних систем, а також збільшення їх вогневої потужності шляхом інтеграції нового ракетного озброєння.

Крім гранатометів, на такі платформи також можна встановлювати як кероване ракетне озброєння, подібне до протитанкових ракетних комплексів, так і гранатомети та кулеметні у дистанційно керованих установках. Попри очевидні переваги порівняно з повноцінними катерами, морські дрони все ж мають свої недоліки, пов’язані з ходовими якостями у відкритому морі.

Через невеликі габарити та водотоннажність вони мають погану стійкість до хвиль, через що можуть відбуватися випадки їх перекидування через навантаженість платформи, а також погане керування.

Для розв’язання цієї проблеми з метою поліпшення ходових якостей та покращення характеристик маневрування у відкритому морі, платформа повинна бути розроблена зі збільшеною водотоннажністю та зменшенним озброєнням, що забезпечить кращу стійкість у бурхливому морі. Більш раціональний підхід має збільшити максимальну швидкість при хвилюванні моря та забезпечити можливість наздоганяти інші надводні бойові кораблі.

Крім того, для збільшення вогневої потужності, морські дрони можуть використовувати протитанкові ракетні комплекси з наведенням по лазерному променю, а також протитанкові комплекси третього покоління, для наведення яких не потрібне цілевказання, а політ ракети здійснюється повністю в автономному режимі з запрограмованими першочерговими координатами.

Потенційно, може бути розроблений дрон з водотоннажністю до 100 тонн, який забезпечити використання повноцінних протикорабельних ракет при відносно невеликих габаритах та низькому профілю самої платформи.

Підвищення вогневої потужності хоч і зробить його серйозною проблемою для ворожих надводних сил, але при збільшеній водотоннажності встане питання встановленню економічної силової установки, яка так само забезпечить високу швидкість ходу та дальність плавання.

Світові аналоги надводних дронів з інтегрованим озброєнням

На сьогодні, ідея створення надводних дронів з інтегрованим озброєнням тільки зароджується, а кількість готових до використання систем одиниці. Використання морських дронів Україною, продемонструвало усьому світу, що такі платформи мають великий потенціал для їх розвитку.

Український досвід розробки морських безпілотників дозволив Сполученим Штатам створити надводний безпілотний катер  LRUSV, які при невеликій водотоннажності комплектуються блоком з баражуючими боєприпасами Uvision Hero-120.

LRUSV – напівавтономне судно, здатне до операцій на великих відстанях. Також LRUSV може виступати носієм ударних БПЛА-камікадзе, які здатні проводити розвідку місцевості та уражати цілі на морі та суші.

Hero-120 обрали у червні 2021 року для змагань Корпусу OPF-M для посилення вогневої потужності катерів LRUSV, самохідних мінометів LAV-M і тактичних бронемашин JLTV.

За даними виробника, баражуючий дрон здатен перебувати у повітрі протягом години у радіусі 60 км. Дрон оснащений кумулятивною бойовою частиною масою 4,5 кг.

Також Hero-120 може виконувати функції лише спостереження та розвідки й повернутись назад до оператора для повторного використання. Подібна опція має значно розширити розвідувальні можливості LRUSV.

Крім Сполучених Штатів, розробку безпілотних платформ з інтегрованим озброєнням наразі розробляє і Китай, який прагне усіма способами посилити свій військово-морський флот для протистояння з Тайванем.

Така зацікавленість провідних країн, загалом, дозволить пришвидшити процес досліджень у цій області та покращити як загальну конструкцію, так і створити відповідні економічні та малошумні силові установки та пускові установки для озброєння різного типу.

Майбутнє москітного флоту за безпілотними системами?

Загальна тенденція розвитку морських безпілотників та відсутність достатньої кількості матросів, які мають складати основу екіпажу бойового корабля, дозволять невеликим країнам забезпечити свій флот достатньою кількістю морських дронів.

З часом ці безпілотники будуть збільшуватись у розмірах та ставати більш потужними завдяки встановленню нового озброєння. Це може призвести до створення повноцінних безпілотних ракетних катерів, водотоннажністю до 1000 тонн.

Проте слід зауважити, що подібні системи не зможуть повністю замінити екіпажні катери та кораблі, які загалом мають більший функціонал та можливості у виявленні цілей, супроводженні та знищенні з використанням ракетного та артилерійського озброєння.

Не дивлячись на це, сама ідея безпілотних платформ може зацікавити велику кількість країн завдяки нижчій ціні порівняно з повноцінними бойовими кораблями, відсутності екіпажу та масовості виробництва.